Справа № 161/12372/22
Провадження № 3/161/3830/22
м.Луцьк 30 вересня 2022 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП,
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
07 вересня 2022 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 .
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 286644 від 04.09.2022 року вбачається, що гр. ОСОБА_1 04.09.2022 року близько 11:00 год. по місцю свого проживання вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала останнього, штовхана, вдарила по голові зарядним пристроєм. Дії особи кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, з протоколу протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 286645 від 04.09.2022 року вбачається, що гр. ОСОБА_1 04.09.2022 року близько 11:00 год. по місцю свого проживання вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_3 , а саме: словесно ображала останню, погрожувала виселенням з помешкання. Дії особи кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому правопорушенні не визнала, суду пояснила що вказаних дій не вчиняла, свої батьківські обов'язки виконує належним чином. Поліцію викликала її матір з метою вчинення психологічного тиску та маніпуляцій щодо неї, з якою у них наявний конфлікт з приводу квартири.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ст. 173-2 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушення додано рапорт інспектора поліції від 04.09.2022 року, письмову заяву та пояснення потерпілої від 04.09.2022 року та форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Враховуючи той факт, що потерпіла є зацікавленою особою у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, її письмові пояснення судом взяті до уваги, однак не можуть рахуватися основними доказами у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Наявні в матеріалах справи докази не є достатніми для встановлення доведеності вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Виходячи зі змісту ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Тобто, адміністративне стягнення є індивідуалізованою мірою відповідальності, а тому може застосовуватися виключно до конкретно встановленої особи - правопорушника.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Дослідивши усі наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що у справі відсутні достатні та належні докази вини ОСОБА_1 , а існує обґрунтований сумнів щодо причетності та винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях особи складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а тому, провадження в справі відносно неї підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України, - у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КпАП України.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк