27 вересня 2022 року м. Харків Справа № 922/2738/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (вх.№524 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.02.2022, постановлену суддею Усатим В.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області 03.02.2022 о 15 год. 07 хв. (повний текст ухвали складено 08.02.2022) за результатами розгляду заяви Головного управління ДПС у Харківській області про визнання кредиторських вимог у справі № 922/2738/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-В", м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш", м.Харків,
про визнання банкрутом,
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш", визнано вимоги ТОВ "Актив-В" у розмірі 569174,92 грн та 22700 грн судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш". Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ткаченка Олександра Анатолійовича.
В подальшому ухвалами господарського суду також було визнано вимоги кількох інших кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2022 відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС у Харківській області (вх. 21294 від 13.09.2021), відхилено вимоги ГУ ДПС у Харківській області до боржника у розмірі 1851149,36 грн.
В обґрунтування ухвали суд першої інстанції навів наступні доводи: із наданих заявником документів, а саме, податкових декларацій з плати за землю (земельний податок, та/або орендна плата; земельна ділянка № 9012358999, терміни сплати 2015, 2016, 2017 роки), копій податкових декларацій та розрахунків сум земельних податків, не вбачається можливим встановити розмір податкових зобов'язань, строки їх виникнення та підстави; судом визнавалась обов'язковою явка представника заявника до судового засідання та витребовувались відповідні документи, однак, ГУ ДПС у Харківській області, отримавши ухвалу суду, не виконало її вимоги, не направило до судового засідання уповноваженого представника та не надало витребуваних судом документів; первинних документів, які б підтверджували підстави виникнення зобов'язань, строки та їх розмір, заявником не надано; боржник повідомив суду про те, що за даними його бухгалтерського обліку такої заборгованості у боржника не обліковується; оскільки боржник не є власником зазначеної земельної ділянки, тому заявником не наведено та не доведено підстав нарахування податкових зобов'язань; із посиланням на викладене вище, місцевий господарський суд зазначив, що ГУ ДПС у Харківській області не доведено підстав виникнення у боржника зобов'язань перед заявником у розмірі 1851149,36 грн, тому відсутні правові підстави для визнання таких вимог.
ГУ ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати в частині відмови у визнанні вимог ГУ ДПС у Харківській області в сумі 1851149,36 грн, визнати вимоги ГУ ДПС у Харківській області в сумі 1851149,36 грн та включити до реєстру вимог кредиторів; апеляційну скаргу розглядати за участю уповноваженої особи ГУ ДПС у Харківській області.
Апелянт зазначає, що ГУ ДПС має до боржника конкурсні вимоги; за ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш" обліковується податковий борг у загальному розмірі 1851149,36 грн, який складається з основного платежу 903069,23 грн, штрафних санкцій 2476,21 грн; пеня 945603,92 грн; податковий борг складається з грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом та самостійно платником податків у податкових деклараціях та звітах, а також пені.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено учасникам справи строк до 09.08.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо.
Станом на 15.08.2022 від учасників справи відзивів (заяв, клопотань) не надійшло. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 27.09.2022 об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132; явку представників учасників справи визнано необов'язковою.
25.08.2022 апелянт на виконання ухвали суду надав заяву, в якій повідомив суд про отримання ухвали від 15.08.2022 та зазначив, що клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції буде подано до суду додатково. Проте станом на 27.09.2022 відповідного клопотання ним подано не було.
12.09.2022 до суду надійшло клопотання представника кредитора, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", адвоката Пасацької В.В., про участь у судовому засіданні 27.09.2022 об 11:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 16.09.2022 вказане клопотання було задоволено.
14.09.2022 кредитор, ТОВ "Харківгаз Збут" надав заяву, в якій, посилаючись на відсутність можливості для участі представника в судовому засіданні 27.09.2022 об 11:30 год. (як особисто, так і в режимі відеоконференції), просить суд провести вказане засідання без участі представника ТОВ "Харківгаз Збут".
26.09.2022 представник боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш", надав заяву, в якій, стверджуючи про безпідставність вимог апелянта (зокрема, про те, що боржник не є власником земельної ділянки та учасником правовідносин щодо сплати орендної плати за землю, а також про відсутність первинних документів, які б підтверджували підстави виникнення відповідних зобов'язань, строки та їх розмір), просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Також боржник просить суд провести судове засідання 27.09.2022 об 11:30 годині за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш", посилаючись на неможливість його участі в даному засіданні.
Присутній в судовому засіданні представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (у режимі відеоконференції) зазначив, що погоджується з висновками місцевого господарського суду, викладеними в оскаржуваній ухвалі, просив суд залишити вказану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про час та місце її розгляду, не скористалися своїм процесуальним правом на участь представників у судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.
Присутній в судовому засіданні представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 (залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2021) відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш", визнано вимоги ТОВ "Актив-В" у розмірі 569174,92 грн та 22700,00 грн судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш". Призначено розпорядником майна ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш" арбітражного керуючого Ткаченка Олександра Анатолійовича.
На офіційному веб-порталі судової влади України було оприлюднено відповідне повідомлення №67036 від 13.08.2021.
Після повернення до Господарського суду Харківської області матеріалів справи, ухвалою суду від 16.11.2021 призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 07.12.2021.
Під час перебування справи в суді апеляційної інстанції до Господарського суду Харківської області надійшла заява від ГУ ДПС у Харківській області вх. 21294 від 13.09.2021 (т.4, а.с.1) з грошовими вимогами до боржника. У заяві ГУ ДПС у Харківській області просило суд визнати кредиторські вимоги у загальному розмірі 1851149,36 грн, які складаються з 903069,23 грн основного боргу, 2476,21 грн штрафних санкцій, 945603,92 грн пені, а також включити до першої черги задоволення вимог кредиторів 4540,00 грн судового збору, сплаченого ГУ ДПС у Харківській області за подання заяви про кредиторські вимоги.
Згідно з наданим заявником розрахунком (т.4, а.с. 22 - 28), до суми основного боргу 1851149,36 грн включено такі складові:
· 463461,03 грн заборгованості з земельного податку за різні періоди, з термінами сплати від 30.08.2015 до 30.01.2017, що нараховано на підставі поданих боржником податкових декларацій (т.4, а.с. 29 - 36), а також пеня, нарахована на вказані суми, в загальному розмірі 497007,30 грн;
· 425454,41 грн заборгованості з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб за різні періоди, з термінами сплати від 30.08.2015 до 30.01.2017, що нараховано на підставі поданих боржником податкових декларацій (т.4, а.с. 37 - 42), а також пеня, нарахована на вказані суми, в загальному розмірі 438355,74 грн;
· 14153,79 грн заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за різні періоди, з термінами сплати від 29.07.2016 до 29.01.2017, що нараховано на підставі поданих боржником податкових декларацій (т.4, а.с. 43 - 46), а також пеня, нарахована на вказані суми, в загальному розмірі 9605,29 грн;
· 3111,80 грн заборгованості зі штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), а саме, у відповідності до рішення ДПІ №0248831309 від 29.08.2018 (т.4, а.с. 47) боржникові було нараховано штраф у розмірі 2672,20 грн та пеню в розмірі 635,59 грн, з яких 195,99 грн штрафу боржник сплатив.
До заяви також додано таблиці, в яких відображено нарахування сум не сплаченої боржником заборгованості та пені по кожному з періодів існування заборгованості (т.4, а.с. 48 - 91).
В ході розгляду справи в суді першої інстанції боржник заперечував наявність у ТОВ "ІЦ "Енергомаш" заборгованості перед податковим органом.
Розглянувши вказану заяву, місцевий господарський суд відмовив у її задоволенні та відхилив вимоги ГУ ДПС у Харківській області до боржника у розмірі 1851149,36 грн - з наведених вище підстав.
Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
За визначенням ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
Відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Аналіз приписів Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави стверджувати, що кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву з вимогами до боржника, самостійно визначає розмір таких вимог та підтверджує їх відповідними документами, при цьому, до обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги. Отже, тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами, відповідно і обов'язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15, від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15.
Як було встановлено вище, 13.09.2021, тобто в межах тридцятиденного строку після оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення від 13.08.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство (враховуючи, що 12.09.2021 - вихідний день), ГУ ДПС у Харківській області подало до господарського суду заяву з вимогами до боржника.
Із матеріалів заяви вбачається, що наведені в розрахунках суми заборгованості з земельного податку, з орендної плати за земельні ділянки та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підтверджені відповідними податковими деклараціями.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 12.07.2022 у справі № 904/3214/18, розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство. Положеннями пункту 1.1. статті 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно зі ст.54.1 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Щодо 3111,80 грн заборгованості зі штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), на підтвердження розміру та підстав виникнення вказаної заборгованості ГУ ДПС у Харківській області надало рішення ДПІ №0248831309 від 29.08.2018, згідно з яким до боржника застосовано штраф та нараховано йому пеню.
Дослідивши в ході апеляційного провадження докази, надані заявником на підтвердження своїх вимог до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України надано право контролюючому органу, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У пункті 102.4 статі 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Пункт 101.1 статті 101 ПК України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що ПК України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов'язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов'язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов'язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов'язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.02.2018 у справі № К/9901/99/17 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19, від 15.10.2020 у справі №910/8482/18.
Спеціальний строк давності для звернення податкової інспекції до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу, встановлений податковим законодавством, застосовується імперативно (за законом), на відміну від визначеної статті 256 ЦК України позовної давності, наслідки спливу якої застосовуються лише за заявою сторони спору згідно із частиною третьою статті 267 ЦК України.
Тому при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності пред'явлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 Податкового кодексу України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, від 17.04.2019 № 43/75-15/7-б, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17).
У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16 (К/9901/99/17), від 27.07.2021 у справі № 911/388/20, від 12.07.2022 у справі № 904/3214/18 тощо.
Як вбачається з розрахунків заявника, підтверджених належними доказами, а саме, податковими деклараціями, суми податкового боргу нараховано за різні періоди, з термінами сплати від 30.08.2015 до 30.01.2017 та від 29.07.2016 до 29.01.2017.
Відповідно, граничними термінами строку давності у 1095 календарних днів, встановленого вищенаведеними нормами податкового законодавства, є дати 30.01.2020 та 29.01.2020 відповідно.
Проте, як було встановлено вище, провадження в даній справі про банкрутство відкрито 12.08.2021, заяву з кредиторськими вимогами ГУ ДПС у Харківській області було подано у вересні 2021 року, тобто станом як на час відкриття провадження у справі, так і на час подання заяви з кредиторськими вимогами ГУ ДПС у Харківській області, закінчився граничний строк, протягом якого контролюючий орган мав право вживати будь-які заходи щодо стягнення податкового боргу, нарахованого за вказані у заяві періоди.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлені ГУ ДПС у Харківській області кредиторські вимоги щодо 463461,03 грн заборгованості з земельного податку (та, відповідно, щодо 497007,30 грн пені, нарахованої на вказану суму), 425454,41 грн заборгованості з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб (та, відповідно, 438355,74 грн пені, нарахованої на вказану суму), 14153,79 грн заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (та, відповідно, 9605,29 грн пені, нарахованої на вказану суму) - не підлягають визнанню судом у даній справі про банкрутство, оскільки відповідні вимоги заявлено ГУ ДПС у Харківській області після закінчення визначеного спеціальними законодавчими нормами граничного строку тривалістю 1095 днів.
Стосовно заборгованості зі штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в розмірі 3111,80 грн, заявленої ГУ ДПС у Харківській області із посиланням на рішення ДПІ №0248831309 від 29.08.2018 (т.4, а.с. 47), колегія суддів зазначає, що вказаним доказом дійсно підтверджується факт нарахування боржникові відповідних сум штрафу та пені.
Згідно з ч.16 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Водночас вказаним законом встановлено вимоги, якими зумовлюється виникнення у платника єдиного внеску обов'язку щодо сплати нарахованих сум, зокрема - штрафу та пені.
А саме, згідно з ч.14 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (як у редакції станом на 29.08.2018, так і в нині чинній редакції), суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.
У відповідності до п.7, 8 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року№ 469, тобто станом на час прийняття рішення ДПІ №0248831309 від 29.08.2018), рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим місцем її перебування з повідомленням про вручення. Дата надсилання (вручення) проставляється в рішенні про нарахування пені та застосування штрафів: службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення рішення про нарахування пені та застосування штрафів під підпис; працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції,- у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до рішення про нарахування пені та застосування штрафів; інформаційно-телекомунікаційною системою контролюючого органу - у разі направлення рішення про нарахування пені та застосування штрафів до електронного кабінету платника (для платників, які пройшли ідентифікацію в електронному кабінеті та обрали спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі). Якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата. У разі якщо неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску в день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Суми штрафів та пені, передбачені пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом 10 календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені в цей самий строк до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу доходів і зборів, посадовими особами якого прийнято це рішення.
Згідно зі ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В даному випадку необхідною умовою для визнання кредиторської вимоги ГУ ДПС у Харківській області щодо заборгованості зі штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в розмірі 3111,80 грн, заявленої із посиланням на рішення ДПІ №0248831309 від 29.08.2018, є підтвердженість належними доказами обставин щодо вручення вказаного рішення боржникові, оскільки, у відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства, суми пені та штрафів підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Харківській області не надало до господарського суду доказів направлення вказаного рішення боржникові, а також доказів його отримання останнім, що відповідали б вищенаведеним вимогам Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Верховний Суд у постанові від 27.07.2021 у справі № 911/388/20 погодився з висновками місцевого та апеляційного господарського суду про те, що не надання заявником доказів виконання вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449, щодо надіслання боржнику рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - є підставою для відхилення вимог ГУ ДПС стосовно єдиного соціального внеску.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що в частині заборгованості зі штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в розмірі 3111,80 грн, кредиторські вимоги ГУ ДПС у Харківській області також не підлягають визнанню судом.
Будь-яких обставин та аргументів, що давали б підстави для висновку про наявність фактичних і правових підстав для задоволення заяви ГУ ДПС у Харківській області про кредиторські вимоги вх. 21294 від 13.09.2021 (як щодо податкового боргу, так і щодо штрафу та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ), апелянтом у скарзі не наведено.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні вищевказаної заяви та про відхилення кредиторських вимог ГУ ДПС у Харківській області на загальну суму 1851149,36 грн.
За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.02.2022, постановлену за результатами розгляду заяви Головного управління ДПС у Харківській області про визнання кредиторських вимог у справі № 922/2738/21 (вх. 21294 від 13.09.2021), залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 03.10.2022
Головуючий суддя О.В. Шевель
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна