ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
28 вересня 2022 року Справа № 924/1135/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Мельникова О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 травня 2022 року, повний текст рішення складно 6 червня 2022 року у справі №924/1135/20 (суддя - Вибодовський О.Д.)
час та місце ухвалення рішення: 26 травня 2022 року; м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1; вступна і резолютивна частина проголошена о 13:16 год; повний текст рішення складено 6 червня 2022 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"
про стягнення 10049788 грн
за участю представників сторін:
від Позивача - Ракітін П.С.; Майструк В.І.;
від Відповідача - Канюка Т.В.;
від Третьої особи - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - Позивач) звернулося в Господарський суд Хмельницької області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (надалі - Відповідач) про стягнення 8 842 618 грн 51 коп. заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року, 861 077 грн 38 коп. пені, 188 434 грн 39 коп. 3% річних та 157 657 грн 72 коп. - інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем умов договору транспортування природного газу № 2002000119 від 4 лютого 2020 року та пункту 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.
В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів Відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року ним виявлено наявність у Відповідача негативних щодобових небалансів за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць у розмірі 8 842 618 грн 51 коп.. Позивач стверджує, що вказані щодобові небаланси виникали внаслідок безпідставного відбору Відповідачем з газотранспортної системи природного газу у зазначені періоди без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи Відповідачем природного газу споживачами, у яких в зазначений період не було жодного постачальника природного газу.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23 жовтня 2020 року залучено до участі в справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (том 1,а.с. 162; надалі - Третя особа)
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 3 лютого 2021 року провадження у справі в частині стягнення 839 762 грн 37 коп. закрито, у задоволенні позову в частині стягнення 9 210 025 горн 63 коп. відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 травня 2021 року апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі в сумі 839 762 грн 37 коп. скасовано. Прийнято у цій частині рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. У решті рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року касаційну скаргу Позивача задовольнити частково.
Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 травня 2021 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 3 лютого 2021 року в справі №924/1135/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи Постанову апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд Верховний Суду в своїй постанові зазначив, що: «Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим , збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою (пункт 19.2 договору).
Повідомлення вимоги звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених, у пункті 19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання.
Верховний Суд зауважує, що не надіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв'язку акту та рахунку не може бути, підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператор газотранспортної системи та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу.
У справі, що переглядається, позивач на підтвердження позовних вимог надавав такі докази: договори купівлі-продажу природного газу № 2001000000, № 2001000001, № 2001000002 від 31.01.2020 року, додаткові угоди до договорів № 1 від 31.01.2020, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020, договори купівлі-продажу природного газу № 2001000001, № 2001000002, № 2001000005, № 2001000006 від 01.01.2020, додаткові угоди до договорів № 1 від 31.01.2020 року, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020, платіжні доручення про сплату коштів за придбаний природний газ, рахунок №01-2020-2002000119 від 31.01.2020, довідка 1, довідка 3, реєстри файлів завантажених до інформаційної платформи.
Проте суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що позивач не надав доказів вчинення балансуючих дій шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів».
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26 травня 2022 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду на визначені Позивачем підстави позову спірними обставинами у цій справі, які є предметом дослідження, підлягають встановленню та мають значення для правильного вирішення спору цій справі, є обставини щодо підтвердження Позивачем подання Відповідачем та підтвердження номінацій Відповідачу; підтвердження здійснення алокацій по точкам входу/виходу ГТС; фактичного руху (передачі) у січні 2020 року природного газу, тобто обставини щодо реальних змін його майнового стану; наявність перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу між фактичним об'ємом (обсягом) надходження природного газу та не обґрунтував визначення розміру плати за небаланс; вчинення ним балансуючих дій за січень 2020 року для врегулювання негативного добового небалансу; обґрунтування вартості добових небалансів, за які Позивач нараховує оплату Відповідачу.
Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи містяться докази зміни Позивачем в односторонньому порядку у лютому 2020 року маржинальних цін продажу та придбання природного газу за кожну газову добу попереднього періоду січня 2020 року після завершення розрахункового місяця, в порушення вимог Кодексу ГТС, у зв'язку з чим: Позивач позбавив замовників послуг транспортування обрати інший механізм врегулювання добових небалансів; у Позивача у січні 2020 був позитивний небаланс, що свідчить про відсутність потреби у закупівлі природного газу для балансування; жодних договорів для цілей вчинення балансуючих дій із використанням послуг балансування Позивачем не укладалося; Договори купівлі-продажу природного газу між Позивачем та АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», акти приймання-передачі та платіжні доручення свідчать про закупівлю природного газу для власних ВТВ Оператора ГТС відповідно до ліцензійних умов, а не для врегулювання негативних небалансів; вини Відповідача у виникненні небалансу замовника, відсутній склад цивільного правопорушення, що виключає відповідальність Відповідача у формі внесення плати за небаланс; твердження Позивача про визнання Відповідачем вартості добових небалансів за січень 2020 року є необґрунтованими та безпідставними.
Місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні зазначено, що оскільки відсутні підстави для стягнення із Відповідача на користь Позивача основного боргу, відповідно відсутні і підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 26 травня 2022 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі (том 4, а.с. 201-220).
Позивач апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Акти приймання-передачі газу підписані між Позивачем та НАК «Нафтогаз України» відображають обсяги природного газу придбаного Позивачем для балансування газотранспортної системи в цілому, а не виключно для вчинення балансуючих дій по відношенню до Відповідача. Норми Кодексу ГТС та умови Договору не зобов'язують Позивача закуповувати обсяги газу для балансування газотранспортної системи по кожному замовнику послуг окремо, як і повідомляти кожного замовника про те, яким чином та на підставі яких первинних документів Оператор здійснює балансуючі дії в тому чи іншому звітному періоді. В матеріалах справи наявні всі докази та пояснення з посиланнями на норми Кодексу ГТС, що підтверджують обґрунтованість визначення вартості негативного добового небалансу. З наявних в матеріалах справи актів врегулювання щодобових небалансів чітко вбачається, що для розрахунку плати для Відповідача за добовий небаланс Позивач керувався главою 6 розділу XIV Кодексу ГТС та множив остаточний обсяг добового небалансу Відповідача на ціну відображену в актах приймання-передачі газу, підписаних між Позивачем та НАК «Нафтогаз України». Відповідач вчиняв дії щодо визнання боргу: здійснював оплату за негативні щодобові небаланси. Не дивлячись на здійснення Відповідачем платежів із вказівкою на призначення платежу - «Оплата заборгованості за щодобові небаланси», останній повністю заперечував щодо існування суми боргу за негативні небаланси у спірний період. Позивач вказує, що вказані зміни поведінки Відповідача, свідчать про її суперечливість щодо обставин наявності чи відсутності в останнього заборгованості за негативні небаланси.
Апелянт вважає, що оскільки Позивач, на підставі інформації, яка була надана самим Відповідачем, встановив наявність негативного добового небалансу, у Відповідача виник обов'язок з купівлі газу в Позивача в обсязі такого негативного небалансу. також Позивач зазначив, що у будь-яких додаткових вимог для врегулювання добового небалансу (наявність загрози цілісності чи відхилення показників функціонування системи) Кодекс ГТС не встановлює.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 8 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 травня 2022 року по справі №924/1135/20.
19 липня 2022 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Відповідача в якому він заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (том 4, а.с. 237-247). При цьому вказавши, що надані Позивачем докази закупівлі природного газу у НАК «Нафтогаз України» не є доказами вчинення балансуючих дій шляхом використанням послуги балансування у січні 2020 року та не підтверджують обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із врегулюванням добових небалансів Відповідача, як це передбачено Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС. Односторонні акти Позивача та рахунки не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та, відповідно, вартості добових небалансів за січень 2020 року. Для того, щоб мати підстави для вчинення балансуючих дій, оператору газотранспортної системи необхідна наявність існування загрози цілісності газотранспортної системи. В матеріалах справи відсутні докази існування загрози цілісності газотранспортної системи та відхилення у функціонуванні ГТС від технічних параметрів звичайного рівня.
Розпорядженням керівника апарату № 01-05/350 від 8 серпня 2022 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Гудак А.В., призначено здійснення заміни судді-члена колегії у даній справі (том 5, а.с. 5).
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі № 924/1135/20 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б., суддя ФіліповаТ.Л..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 8 серпня 2022 року прийнято справу №924/1135/20 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді -Василишина А.Р., суддів Філіпової Т.Л., Бучинської Г.Б..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 8 серпня 2022 року проведення підготовчих дій закінчено та призначено розгляд справи на 28 вересня 2022 року об 14:00 год..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 серпня 2022 року задоволено клопотання Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №924/1135/20 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №910/11273/20 з подібних правовідносин (том 5, а.с. 35). Мотивуючи свою вимогу представник Відповідача зазначив, що за наслідками розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11273/20 будуть з'ясовані питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також будуть надані правові висновки щодо нормативно-правового визначення порядку формування маржинальної ціни природного газу та застосування сформованої сталої судової практики в цьому питанні. Беручи до уваги, що Позивач закупляв ресурси природного газу за договорами купівлі-продажу, а маржинальні ціни продажу/придбання природного газу за кожну газову добу не можуть бути сформовані виходячи з фактичної вартості природного газу, придбаного оператором ГТС за такими договорами, враховуючи, що умови Закону України «Про ринок природного газу», положення Кодексу ГТС є також однаковими для всіх суб'єктів ринку природного газу та не зазнавали суттєвих змін протягом 2019-2020 років, обставини та правові висновки, що будуть встановлені за наслідками розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11273/20 будуть мати вирішальний вплив при розгляді інших типових, подібних справ стороною яких є Оператор ГТС, який зобов'язаний доводити реальність понесених витрат на балансування ГТС. Тобто, у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатом розгляду справи №910/11273/20 будуть мати вагоме значення при вирішенні справи № 924/1135/20 і також підлягатимуть застосуванню у даному спорі, який виник з подібних правовідносин в частині визначення обґрунтованості та реальності витрат на балансування.
На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Відповідача про призначення комплексної судової експертизи із переліком питань, зазначених у цьому клопотанні (том 5, а.с. 53-55). Дане клопотання обгрунтоване тим, що газотранспортна система Позивача функціонує таким чином, що весь протранспортований нею природний газ передається у суміжні мережі Відповідача через газорозподільні станції, які перебувають у володінні та користуванні Позивача. При цьому, враховуючи обмежений доступ сторонніх осіб до газорозподільних станцій Оператора ГТС, вся виконавчо-технічна (проектна) документація на газорозподільні станції знаходиться у Позивача, який одноособово вчиняє дії щодо закачування (подачі) природного газу в газорозподільні мережі Відповідача згідно поданих номінацій. А тому, Відповідач зазначає, що з'ясування питань “ Чи закачував (подавав) Позивач природний газ проти волі Відповідача? Чи відбирав Відповідач природний газ з газотранспортної системи Позивача, без замовлення таких обсягів?» потребує спеціальних знань у будівельно-технічній сфері та має істотне значення для правильного вирішення спору.
27 вересня 2022 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли заперечення Позивача про зупинення провадження у даній справі.
Позивач в судовому засіданні від 28 вересня 2022 року заперечив проти задоволення вищевказаних клопотань про зупинення провадження у даній справі та призначення експертного дослідження.
Представник Відповідача в судовому засіданні від 28 вересня 2022 підтримала подане клопотання про зупинення провадження у даній справі та про призначення судової експертизи.
Розглянувши подане клопотання Відповідача про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №910/11273/20, колегія суду прийшла до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Право суду зупинити провадження у справі не є безумовним, оскільки перебуває у тісному взаємозв'язку із подібністю подібністю правовідносин (в іншій справі). Щодо визначення подібності правовідносин то колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: склад сторін спору, зміст правовідносин (права ти обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет). Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу, учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також - умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи Зі змісту позовних вимог по справі №924/1135/20 вбачається, що предметом позову є стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць січень 2020 року. В свою чергу, зі змісту позовних вимог у справі № 910/11273/20 вбачається, що предметом позову є визначення маржинальної ціни та позитивні щодобові небаланси. На переконання колегії суду у вказаній справі, зміна ціни природного газу, який придбавався Позивачем для балансування ГТС (в сторону зменшеним) на підставі доданих угод до договорів купівлі-продажу природного газу з НАК «Нафтогаз» є неправомірною, відповідно Позивач повинен був визначати маржинальну ціну за січень 2020 на підставі попередньої ціни газу (тобто до укладення додаткових угод). У контексті вищеописаного щодо критеріїв подібності правовідносин, можна констатувати, шо ця справа №924/1135/20 не є подібною зі справою N 910/11273/20, оскільки у справі №а 924/1135/20 в першу чергу вирішується питання обґрунтованості вимог Позивача щодо стягнення заборгованості за негативний щодобовий небаланс. У той же час в справі №910/11273/20 досліджують безпосередньо дії Оператора ГТС щодо визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення Оператором ГТС балансуючих дій. Дане вказує на те, що в цих справах різні предмети спору. Крім того, у справі № 924/1135/20 відсутня заборгованість за позитивний небаланс, натомість Позивачем застосовувалась плата за негативний небаланс. Відтак, аналізуючи зміст правовідносин по справі № 910/11273/20 колегія суддів прийшла до висновку, що матеріально-правове регулювання спірних правовідносин не є подібними правовому регулюванню спірних правовідносин по справі № 924/1135/20.
Відтак апеляційний господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11273/20.
Розглянувши подане клопотання Відповідача про призначення комплексної судової експертизи, колегія суду прийшла до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до статті 98, 99 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Крім того, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
При цьому, зважаючи на зміст питань, котрі Відповідач вважає за необхідне поставити на вирішення експертизи, які стосуються вартості послуг балансування за січень 2020 року, враховуючи повну сплату заборгованості за послуги балансування, що стало підставою для закриття провадження по справі в частині стягнення боргу, колегія суддів зауважує, що відсутні правові підставі для призначення та проведення судової експертизи.
Водночас суд наголошує на тому, що не зважаючи на тривалий розгляд даної справи Відповідач не заявляв таких клопотань для проведення експертизи а ні під час розгляду справи місцевим господарським судом, а ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Поряд з тим апеляційний господарський суд наголошує на тому, що експертиза із заявленими питаннями по суті жодним чином не вплине на вирішення спору, адже питання наявності чи відсутності волі сторони для подачі газу та встановлення того чи відбирали сторони природний газ із газотранспортної системи в спорі про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси апріорі не впливає на питання задоволення та незадоволення позову в цій частині адже сторонами укладеного Договору щодо таких небалансів, і заключаючи його сторони не сумнівалися про те, що такі втрати будуть наявні, і не обумовлювали у чинному Договорі залежності щодобових небалансів до волі сторони для подачі газу та не встановлювали залежності від факту відібрання Відповідачем природного газу. З огляду на вказане, навіть підтвердження судом (чи експертизою) даних фактів це не впливає на вирішення спору тим більше з огляду на факт сплати Відповідачем основного боргу за вказаним Договором (що описано нижче в даній постанові).
Відтак колегія суддів, враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, прийшла до висновку, що для вирішення спору в даній справі у колегії суду відсутня потреба у проведенні судової експертизи у даній справі, оскільки її результати не зможуть вплинути на оцінку зібраних у справі доказів та встановлення обставин по даній справі, адже первинних доказів у справі (з урахуванням факту сплати заборгованості) є по суті достатнім для винесення рішення по справі, що є у даній справі і без врахування інших доказів (в т.ч. і судову експертизу).
Відтак, колегія суддів прийшла до висновку, що клопотання про призначення судової експертизи задоволенню не підлягає, та відмовляє у задоволенні клопотання Відповідача про призначення у справі судової експертизи.
В судовому засіданні від 28 вересня 2022 року, яке було проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представники Позивача підтримали доводи апеляційної скарги Позивача, просили скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвали нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. При цьому, представники Позивача вказали, що після порушення провадження по даній справі Відповідачем було сплачену всю заборгованість в сумі 8842618 грн 51 коп.. Представники Позивача вказали, що акти приймання-передачі газу підписані між Позивачем та НАК «Нафтогаз України» відображають обсяги природного газу придбаного Позивачем для балансування газотранспортної системи в цілому, а не виключно для вчинення балансуючих дій по відношенню до Відповідача. В матеріалах справи наявні всі докази та пояснення з посиланнями на норми Кодексу ГТС, що підтверджують обґрунтованість визначення вартості негативного добового небалансу. З наявних в матеріалах справи актів врегулювання щодобових небалансів чітко вбачається, що для розрахунку плати для Відповідача за добовий небаланс Позивач керувався главою 6 розділу XIV Кодексу ГТС та множив остаточний обсяг добового небалансу Відповідача на ціну відображену в актах приймання-передачі газу, підписаних між Позивачем та НАК «Нафтогаз України». Відповідач вчиняв дії щодо визнання боргу: здійснював оплату за негативні щодобові небаланси. Оскільки Позивач, на підставі інформації, яка була надана самим Відповідачем, встановив наявність негативного добового небалансу, у Відповідача виник обов'язок з купівлі газу в Позивача в обсязі такого негативного небалансу.
В судовому засіданні від 28 вересня 2022 року, представник Відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги Позивача, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін. При цьому, представник Відповідача вказав, що надані Позивачем докази закупівлі природного газу у НАК «Нафтогаз України» не є доказами вчинення балансуючих дій шляхом використанням послуги балансування у січні 2020 року та не підтверджують обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із врегулюванням добових небалансів Відповідача, як це передбачено Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС. Односторонні акти Позивача та рахунки не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та, відповідно, вартості добових небалансів за січень 2020 року. Для того, щоб мати підстави для вчинення балансуючих дій, оператору газотранспортної системи необхідна наявність існування загрози цілісності газотранспортної системи. Представник Відповідача вказав, що в матеріалах справи відсутні докази існування загрози цілісності газотранспортної системи та відхилення у функціонуванні ГТС від технічних параметрів звичайного рівня.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги Позивача стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід задоволити частково, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково, закрити провадження в провадження в справі в частині стягнення заборгованості з оплати за негативні небаланси, а також стягнути на користь Позивача заявлені суми пені, інфляційних втрат та річних. При цьому колегія виходила з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 4 лютого 2020 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір транспортування природного газу № 2002000119 (надалі - Договір; том 1, а.с. 36-47), керуючись при цьому Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС.
Згідно з пунктом 2.1 Договору, Позивач надає Відповідачу послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Відповідач сплачує Позивачу встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Відповідно до пункту 2.3 Договору, обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Позивачу здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Пунктом 2.8 Договору визначено, що взаємовідносини між Позивачем та Відповідачем при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу; Відповідач набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Відповідачем повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Відповідач зобов'язався дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС.
Відповідно до пункту 4.1 Договору, Відповідач зобов'язався: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Позивачу у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом ГТС; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Відповідача протягом звітного газового місяця.
Згідно з пунктом 7.1 Договору, вартість послуги з балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.
Як визначено пунктом 9.1 Договору, сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Відповідача добового небалансу Позивач здійснює купівлю/продаж природного газу Відповідача в обсягах добового небалансу.
Пунктом 9.2 Договору передбачено, що у разі виникнення у Відповідача негативного добового небалансу Позивач здійснює продаж Відповідачу, а Відповідач купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.
В силу дії пункту 9.3 Договору, у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Позивач до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Відповідач має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
Відповідно до пункту 9.6 Договору, розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Відповідач зобов'язався сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 Договору, визначається за даними Позивача.
У пункті 11.4 Договору сторонами обумовлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Позивача на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Позивач врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
За умовами пункту 19.1 Договору, сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом. Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою.
Повідомлення вимоги звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання.
У додатку № 3 до Договору сторонами визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
За результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів Відповідач природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року (інформація подана до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9) Позивач виявив наявність у Відповідача негативних щодобових небалансів, як різниці між алокаціями подач/відборів природного газу в розмірі 1805,07187 тис. куб. м та здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобових небалансів за кожну газову добу звітного місяця і сумарно за звітний місяць на загальну суму 11 253 321 грн 21 коп..
Відповідно до довідки № 1, довідки № 3 негативні небаланси у Відповідача виникли внаслідок відбору з газотранспортної системи природного газу без подання відповідних обсягів природного газу до газотранспортної системи та відповідно до Довідки № 2 - несанкціонованих відборів природного газу з газотранспортної системи АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» споживачами у яких не було жодного постачальника природного газу.
Позивачем 14 лютого 2020 року через інформаційну платформу направлено Відповідачу акт врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000119 за газовий місяць січень 2020 року та рахунок № 01-2020-2002000119 від 31 січня 2020 року на суму 11 253 244 грн 30 коп..
3 березня 2020 року Позивачем на адресу Відповідача надіслано листа з вимогою сплатити в найкоротший термін 11 253 244 грн 30 коп. за щодобові негативні небаланси за січень 2020 року.
Відповідач своїм листом від 5 березня 2020 року надіслав Позивачу пропозицію укласти договір реструктуризації заборгованості за січень 2020 року в розмірі 11 253 244 грн 30 коп. з графіком платежів з 31 травня 2020 року по 30 вересня 2020 року.
Згідно розрахунку суми основного боргу, за період з 21 квітня 2020 року по 18 вересня 2020 року Відповідачем сплачено на користь Позивача 2 410 625 грн 79 коп. за щодобові негативні небаланси за січень 2020 року.
Станом на 29 вересня 2020 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 8 842 618 грн 51 коп..
Крім того, у зв'язку з простроченням Відповідачем виконання зобов'язань з оплати щодобових небалансів за січень 2020 року, Позивачем на підставі пунктів 13.1, 13.5 Договору нараховано пеню в сумі 861 077 грн 38 коп., та на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, нараховано 188 434 грн 39 коп. 3% річних та 157 657 грн 72 коп. інфляційних втрат.
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із відповідальністю за порушення строків оплати за переданий природний газ, регулювання яких здійснюється Законом України Про засади функціонування ринку природного газу, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України.
В силу дії частини 1 статті 12 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, а також положеннями Закону України «Про ринок природного газу», Цивільного та Господарського кодексів України.
В силу приписів частин 1, 2 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу», транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.
Положеннями пунктів 9 та 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що замовник це фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG; оператор газорозподільної системи це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Зважаючи на доводи Позивача щодо того, що Позивач, на підставі інформації, яка була надана самим Відповідачем, встановив наявність негативного добового небалансу, і що у Відповідача виник обов'язок з купівлі газу в Позивача в обсязі такого негативного небалансу в розрізі вказівок Верховного Суду, зазначених в постанові при направленні справи на новий розгляд, виконання яких при новому розгляді є обов'язковим, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд зауважив, що: не надіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв'язку акту та рахунку не може бути, підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператор газотранспортної системи та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу.
У справі, що переглядається, позивач на підтвердження позовних вимог надавав такі докази: договори купівлі-продажу природного газу № 2001000000, № 2001000001, № 2001000002 від 31.01.2020 року, додаткові угоди до договорів № 1 від 31.01.2020, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020, договори купівлі-продажу природного газу № 2001000001, № 2001000002, № 2001000005, № 2001000006 від 01.01.2020, додаткові угоди до договорів № 1 від 31.01.2020 року, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020, платіжні доручення про сплату коштів за придбаний природний газ, рахунок №01-2020-2002000119 від 31.01.2020, довідка 1, довідка 3, реєстри файлів завантажених до інформаційної платформи.
За умовами пункту 19.1 Договору, сторони обмінюються інформацією, що стосується надання Послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.
Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі Сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою.
Повідомлення вимоги звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання.
У додатку № 3 до Договору, сторонами визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу (том 1, а.с. 49-52).
Відповідно тверджень Позивача про те, що Відповідач замовляв потужність на добу наперед, тому укладення Додатку №1 та Додатку №2 до Договору, згідно пункту 2.7 Договору, є необов'язковим, є обгрунтвоаним. Зокрема, зазначене підтверджується Реєстром файлів, завантажених до Інформаційної платформи Відповідача за січень 2020. Форма 2 - Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби (том 1, а.с. 59-66). Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що вказане не було спростовано Відповідачем.
Колегія суду враховує, що умови взаємодії з оператором газотранспортної системи, порядок присвоєння ЕІС-кодів та вимоги до інформаційної платформи урегульовані в Розділі IV Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС, правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG (оператором газосховища) газовидобувним підприємством (оператором газорозподільної системи) прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.
Згідно пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС, з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG). Для кодування використовується ЕІС-код. На ринку природного газу використовуються ЕІС-коди, що присвоєні відповідно до регламенту EIC-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці. Кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код.
Відповідно до пунктів 1-3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Програмне забезпечення інформаційної платформи має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та нормативних документів щодо системи технічного та програмного захисту інформації. Цілісність, доступність, конфіденційність та захист від несанкціонованого доступу до інформації реалізуються на інформаційній платформі відповідно до вимог законодавства України та цього Кодексу.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Інформаційна платформа має бути доступною для інших користувачів виключно для перегляду публічної інформації без права вчинення інших дій. Користувачам, які мають повноваження на вчинення певних дій, передбачених цим Кодексом, право доступу надається після реєстрації оператором газотранспортної системи заяви про набуття статусу користувача системи за процедурою, визначеною оператором газотранспортної системи на власному веб-сайті, та електронної реєстрації уповноважених осіб користувача платформи за поданням оператору газотранспортної системи повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною у додатку 1 до цього Кодексу, до якого мають бути додані у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Оператор газотранспортної системи забезпечує допомогу учасникам ринку природного газу в роботі з інформаційною платформою. Контактна інформація та години роботи служби підтримки інформаційної платформи оприлюднюються на веб-сайті оператора газотранспортної системи.
Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.
З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису.
Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи та часу здійснення операції.
Уся інформація щодо часових рамок, зазначена в цьому Кодексі (зокрема кінцеві строки подання номінацій/реномінацій, прогнозування тощо), приводиться у відповідність до системного часу інформаційної платформи. Інтерфейс користувача має працювати за системним часом інформаційної платформи.
Уповноважена особа користувача інформаційної платформи виконує операції з конфігурації його облікового запису в інтерфейсі користувача.
Матеріали справи містять повідомлення на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи від 16 грудня 2019 року та довіреності, видані Відповідачем (том 1, а.с. 121-155) зі змісту яких вбачається, що уповноважені особи, що мають доступ до інформаційної платформи від імені користувача платформи, ознайомлені з вимогами Кодексу газотранспортної системи та інструкціями оператора газотранспортної системи щодо взаємодії з інформаційною платформою та зобов'язуються їх дотримуватися, у тому числі дотримуватись заходів безпеки щодо доступу до платформи інтерфейсу користувача платформи сторонніми особами.
Отже, взаємовідносини між сторонами здійснюються у тому числі через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу.
Згідно Глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D). При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи. Подачі та відбори замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки, в межах виконання ним таких спеціальних обов'язків обліковуються оператором газотранспортної системи в окремому портфоліо балансування. Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи. Інформація про небаланс замовника послуг транспортування надається оператором газотранспортної системи в метрах кубічних та інформативно в одиницях енергії (кВт·год). При цьому розрахунки здійснюються в метрах кубічних.
Згідно пункту 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.
Згідно абзацу 2 пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
За пунктами 7, 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави. Для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов'язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України “Про ринок природного газу”), визначається як: маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).
Відповідно до пункту 17-19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць. Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці. У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Колегією суддів встановлено, що Позивач, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів Відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року (інформація подана до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9) виявив наявність у Відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого, згідно з пунктом 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу Відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небалансів за кожну газову добу і сумарно за січень 2020 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 1805,07187 тис.куб.м. (186824947 кВтгод), всього на загальну суму 11253321 грн 21 коп., з ПДВ.
Доказів виникнення щодобових небалансів у січні 2020 в іншому розмірі Відповідачем суду надано не було, подані Позивачем дані щодо їх обсягів не спростовано.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містять підписаний сторонами Акт наданих послуг №01-2020-2002000119/1000120 від 31 січня 2020 року (том 1, а.с. 72), у якому сторонами погоджено обсяги перевищення замовленої договірної потужності за січень 2020 року. В силу приписів пункту 15 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС, за наявності Додатка №3 до Договору, судова колегія розцінює зазначений акт як належний доказ, який додатково підтверджує загальний обсяг природного газу, використаного оператором ГРМ у січні 2020, який зокрема включає обсяг небалансу у розмірі 1805058,07 куб.м., що відображено у Довідці №3 (том 1, а.с. 58).
Реєстром файлів, відправлених з інформаційної платформи Позивача (том 1, а.с. 59-66) підтверджено, що Позивач через інформаційну платформу направив Відповідачу акт врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000119 за газовий місяць - січень 2020 року та рахунок № 01-2020-2002000119 від 31 січня 2020 року на суму 11253244 грн 30 коп..
Таким чином, колегія суддів прийшла висновку, що у Відповідача, з урахуванням приписів пункту 9.6 Договору, було наявне грошове зобов'язання перед Позивачем з оплати негативних щодобових небалансів у розмірі 11253244 грн 30 коп. за січень 2020 року, яке підлягало виконанню, згідно з пункту 9.3 Договору, у строк до 21 лютого 2020 року включно.
Також колегією суддів встановлено та не заперечувалось сторонами, що 3 березня 2020 року Позивач направив на адресу Відповідача лист з вимогою в найкоротший термін сплатити 11253244 грн 30 коп. (том 1, а.с. 155).
У відповідь на вищевказаний лист Відповідач надіслав листа від 4 березня 2020 року з пропозицією укласти договір реструктуризації заборгованості за січень 2020 року, з графіком платежів з 31 травня 2020 року по 30 вересня 2020 року (том 1, а.с. 143).
Згідно розрахунку Позивача (том 1, а.с. 142), підтвердженого реєстром платежів (том 1, а.с. 153-154), станом на 29 вересня 2020 року Відповідачем сплачено 6380218 грн 45 грн основного боргу за щодобові негативні небаланси за січень 2020 року. Вказані обставини також не заперечував Відповідач.
При цьому, колегія суддів враховує, що лист про реструктуризацію та дії Відповідача з оплати основного боргу за негативні щодобові небаланси січня 2020 року, свідчать про відсутність заперечень останнього, до звернення Позивача до суду, щодо обсягів негативних щодобових небалансів та визначеної їх вартості. Матеріали справи не містять будь-яких доказів направлення Позивачу заперечень щодо такої вартості чи існування між сторонами спору щодо останньої.
В той же час, колегія суддів зазначає, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.
Водночас, зважаючи на заперечення Відповідача та його представників під час розгляду справи щодо визначення вартості виявлених у січні 2020 року негативних щодобових небалансів, судова колегія враховуючи, зокрема, приписи пункту 9.6 Договору та вказівки, зазначені в постанові верховного суду (щодо дослідження доказів, поданих Позивачем на підтвердження обставин щодо надання послуг балансування), проаналізувавши надані Позивачем документи на підтвердження обґрунтованості такої вартості (договори купівлі-продажу природного газу № 2001000000, №2001000001, № 2001000002 від 31 січня 2020 року, додаткові угоди до договорів № 1 від 31 січня 2020 року, акти приймання-передачі природного газу від 31 січня 2020 року, договори купівлі-продажу природного газу № 2001000001, № 2001000002, № 2001000005, № 2001000006 від 1 січня 2020 року, додаткові угоди до договорів № 1 від 31 січня 2020 року, акти приймання-передачі природного газу від 31 січня 2020 року, платіжні доручення про сплату коштів за придбаний природний газ, рахунок №01-2020-2002000119 від 31 січня 2020 року, довідка 1, довідка 3, реєстри файлів завантажених до інформаційної платформи) та констатує їх належність і достатність. До матеріалів справи також долучено зазначені докази, розміщені на цифровому диску, який долучено до матеріалів справи (том 1, а.с. 158).
Дослідивши вищеописані докази, колегія суддів констатує, що вартість щодобових небалансів за січень 2020 року визначена Позивачем з урахуванням пунктів 4, 9, 11, 12, 14-16 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, виходячи з витрат Позивача та вартості вчинених ним балансуючих дій (з урахуванням абзацу 2 пункту 9.2 Договору щодо купівлі природного газу в обсягах позитивних небалансів), а також коригування, визначеного відповідно до вимог цієї глави. При цьому, з наданих Позивачем розрахунків та письмових пояснень вбачається, що заявлена вартість негативних щодобових небалансів складається з визначеної, згідно пунктів 4, 9, 11, 12, 14-16 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, вартості відібраного Відповідачем природного газу, що перевищив обсяги поданого ним природного газу на точку входу до газотранспортної системи (з урахуванням абзацу 2 пункту 9.2 Договору), виходячи з реальних витрат Позивача на придбання природного газу в січні 2020 року із застосуванням коригування при перевищенні допустимого відхилення. Межі допустимого відхилення зафіксовано в акті врегулювання щодобових небалансів (том 1, а.с. 53). Вартості будь-яких інших дій по балансуванню до розрахунків Позивачем не включено.
При цьому обґрунтованість здійснених розрахунків підтверджено наданими до матеріалів справи первинними документами, а саме Договорами з НАК "Нафтогаз України" на придбання природного газу в січні 2020 року, які укладалися позивачем з метою балансування, актами приймання-передачі (том 1, а.с. 73-113). З наданих Позивачем детальних пояснень стосовно визначення маржинальної ціни придбання природного газу для Відповідача та визначення допустимого відхилення, також вбачається, що розрахунки Позивачем здійснено з дотриманням вимог Договору, Кадексу ГТС, виходячи із його реальних затрат по здійсненню балансування у січні 2020 року стосовно Відповідача (том 4, а.с. 7-29), з урахуванням інформації наданої саме Відповідачем в інформаційній платформі, що підтверджується реєстрами завантаження файлів до інформаційної платформи (форми 2, 4, 9). Водночас колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять доказів, які б спростовували інформацію, зазначену в Акті врегулювання щодобових небалансів.
Після порушення провадження у справі, Відповідачем, згідно довідки АБ «Укргазбанк» № 15932/2079/2021 від 22 січня 2021 року, № 15932/8248/2022 від 21 квітня 2022 року та реєстру платежів на користь Позивача сплачено за добові небаланси всю суму боргу 8842618 грн 51 коп. (за січень 2020 року 407015 грн 50 коп. - 21 жовтня 2020 року, згідно листа АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз», 9 грудня 2020 року зараховано переплату по коду 8810000 в сумі 422012 грн 33 коп. в рахунок оплати добових небалансів за січень 2020 року та згідно заяв про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог проведено взаємозаліки 20 жовтня 2020 року на суму 874 грн 75 коп., 22 жовтня 2020 року на суму 11 грн 95 коп., 19 листопада 2020 року на суму 2696 грн 90 коп., 16 грудня 2020 року на суму 7150 грн 94 коп., всього на загальну суму 839762 грн 37 коп.; за період з 21 січня 2021 року по 1 червня 2021 року погашено решта суми боргу із призначенням платежу «плата за добовий небаланс за січень 2020 року - том 4, а.с.76-79)).
Відтак, з даних доказів слідує, що сума основного боргу яку просив стягнути Позивач, припинила існувати як предмет позовних вимог, оскільки втратили свої матеріально-правові ознаки, якими Позивач обгрунтовував свої позовні вимоги - з огляду на сплату суми боргу Відповідачем, а в загальному надані докази свідчать про відсутність предмету спору, що у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, тягне за собою закриття провадження у справі.
Як зазначено вище, пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За наведеного (з врахуванням сплати суми боргу) в площинні відсутності предмету спору (в частині позовних вимог щодо стягнення 8842618 грн 51 коп. заборгованості за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року) апеляційний господарський суд приходить до висновку про закриття провадження у справі № 924/1135/20 в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 8842618 грн 51 коп. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно приймаючи таке рішення Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 8842618 грн 51 коп. заборгованості за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року та приймає в цій частині нове рішення про закриття провадження у справі № 924/1135/20 щодо стягнення 8842618 грн 51 коп. заборгованості за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Що ж стосується позовних вимог про стягнення пені, то враховуючи встановлення обставин щодо підставності заявлених позовних вимог про стягнення 8842618 грн 51 коп. заборгованості за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року та зважаючи на те, що для застосування штрафних санкцій та відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання необхідною умовою є факт невиконання або прострочки виконання зобов'язання, колегія суддів при проведенні розрахунку нарахованих Позивачем сум річних, пені та інфляційних втрат у вказаний період зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно із частинами 2-4 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
В силу дії статті 218 Господарського кодексу України, Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з пунктом 13.5 Договору, у разі порушення Відповідачем строків оплати, передбачених цим Договором, Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За несвоєчасне виконання Відповідачем прийнятих на себе зобов'язань з оплати щодобових небалансів, Позивачем в позовній заяві нараховано до стягнення пеню у сумі 861077 грн 38 коп., з урахуванням здійснених Відповідачем проплат, нараховано за період з 22 лютого 2020 року по 29 вересня 2020 року в розмірі 861077 грн 38 коп.. Дане в свою чергу узгоджується з вищеописаними нормами права.
Відтак, колегія суду вважає, що вимоги щодо стягнення пені є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та нормам чинного законодавства.
Відповідно, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 861077 грн 38 коп..
Відповідно Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує вказане судове рішення в частині відмови в стягненні 861077 грн 38 коп. пені та приймає в цій частині нове рішення, яким стягує з Відповідача 861077 грн 38 коп. пені, задовільняючи при цьому апеляційну скаргу в цій частині.
Що ж стосується позовних вимог, зазначених в позовній заяві, про стягнення з Відповідача на користь Позивача, 157657 грн 72 коп. інфляційних втрат, а також 188434 грн 39 коп. 3 % річних, то колегія суддів зауважує наступне.
В силу дії статті 625 Цивільного кодексу України: боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Дослідивши розрахунок Позивача за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, колегією суддів встановлено, що даний розрахунок є підставними та арифметично вірними. Відповідно апеляційний господарський суд задоволює позов і в цій частині в заявлених сумах.
Приймаючи таке рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує вказане судове рішення в частині відмови в стягненні 157657 грн 72 коп. інфляційних втрат, 188434 грн 39 коп. 3 % річних, приймаючи при цьому в цій частині нове рішення, яким стягує з Відповідача на користь Позивача 157657 грн 72 коп. інфляційних втрат, 188434 грн 39 коп. 3 % річних.
Враховуючи усе вищевстановлене в даній постанові, зважаючи на вказівки, котрі були зазначені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 листопада 2021 року при новому розгляду справи, виходячи із предмета та підстав позову, Північно-західний апеляційний господарський прийшов до висновку, щодо частково задоволення позовних вимог (в зв'язку із добровільним погашенням заборгованості після відкриття провадження по даній справі) з огляду на їх підставність та доведеність.
Відповідно приймаючи таке рішення апеляційний господарський суд задоволює апеляційну скаргу Позивача частково, скасовуючи при цьому рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 травня 2022 року та приймаючи нове рішення, яким позов задоволює частково, стягує з Відповідача на користь Позивача 861 077 грн 38 коп. пені, 188 434 грн 39 коп. річних, 157 657 грн 72 коп. інфляційних втрат. Закривати провадження по справі №924/1135/20 в часині стягнення 8 842 618 грн 51 коп. заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати, в силу дії приписів статті 129 ГПК України, за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та пропорційно задоволенню апеляційної скарги (враховуючи факт того, що в апеляційній скарзі Позивача просив стягнути суму заборгованості, котра за твердженнями його ж представника сплачена Відповідачем і щодо котрої відсутній предмет спору).
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Хмельницької області в справі №924/1135/20 - задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області в справі №924/1135/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, м. Хмельницький, проспект Миру, будинок 41, код ЄДРПОУ 05395598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 861 077 грн 38 коп. пені, 188 434 грн 39 коп. річних, 157 657 грн 72 коп. інфляційних втрат, та 150 746 грн 82 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви.
4. Закрити провадження по справі №924/1135/20 в часині стягнення 8 842 618 грн 51 коп. заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року.
5. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, м. Хмельницький, проспект Миру, будинок 41, код ЄДРПОУ 05395598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 27 161 грн 31 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
6. Господарському суду Хмельницької області видати відповідні накази.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
8. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
9. Справу №924/1135/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови виготовлено 3 жовтня 2022 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.