Справа № 523/6360/22
Провадження №2-а/523/95/22
"28" вересня 2022 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Орлова В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі, в залі судових засідань № 24, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2-го батальйону 8-ї роти 2-го взводу Управління патрульної поліції в Одеській області Хлєвного Володимира Олександровича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 2-го батальйону 8-ї роти 2-го взводу Управління патрульної поліції в Одеській області Хлєвного В.О., Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 07.06.2022 року близько 15год. 00хв. ОСОБА_1 перебував за адресою: м. Одеса, пр-т. Добровольського, 126а, м. Одеса, у закладі «Сканді», де йому раптово стале зле, з'явилася нестерпна біль в області спини. Через вказану біль він прийняв рішення викликати швидку медичну допомогу. Близько 15год. 47хв. ОСОБА_1 зателефонував на номер екстреної служби 103 та розповів про свою біль, оператор повідомив йому, що швидка медична допомога не виїжджає на такі виклики, та йому необхідно самостійно доїхати до лікарні. Через деякий час, перетелефонував оператор швидкої допомоги та повідомив, що за ним приїдуть поліцейські, щоб доставити позивача до лікарні. Після чого, зателефонував невідомий номер, представився працівником поліції, та запропонував вийти на вулицю. Вийшовши на вулицю, позивач підійшов до працівників поліції та вони почали викручувати руки за спину останньому, спричинили йому фізичну біль ударом невідомого предмета по голові, відібрали мобільний телефон, після чого доставили до Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, де склали постанову про адміністративне правопорушення.
Згідно Постанови Серії ЕГА № 662525 від 07.06.2022 року, гр. ОСОБА_1 , 07.06.2022 року, близько 15год. 57хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спецлінію 102 та повідомив, що понад 2 місяці ходить з вогнепальним пораненням у плече, телефонував до швидкої, але ті відмовляються до нього їхати, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КпАП України. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КпАП України.
Однак, ОСОБА_1 не погоджується із вказаною постановою з тих підстав, що працівником поліції ОСОБА_2 при винесенні вказаної постанови були порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, єдиним доказом у вказаній справі, на думку працівників патрульної поліції є перебування його в стані алкогольного сп'яніння, який вони визначили при спілкуванні з ним. Таким чином, позивач вважає постанову Серії ЕГА № 662525 від 07.06.2022 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищенаведеного, позивач просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким скасувати постанову інспектора 8 роти 2 батальйону УПП в Одеській області Хлєвного В.О. серії ЕГА № 662525 від 07.06.2022 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ст. 183 КпАП України.
Суд констатує, що представником відповідача ОСОБА_3 було надано до суду відзив на позову заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні даного позову. Обґрунтовуючи вимоги даного відзиву, представник відповідача вказує на те, що 07.06.2022 року під час виконання своїх службових обов'язків екіпаж Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції отримали виклик на гарячу лінію «102» «Інші злочини проти життя та здоров'я особи» від ОСОБА_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , заявник біженець із Маріуполя, понад 2 місяці ходить з вогнепальним пораненням у плече, телефонував до швидкої, але ті відмовилися до нього приїхати. Прибувши на місце громадянина не виявили, зв'язавшись в телефонному режимі, громадянин повідомив, що заходиться у розважальному закладі, виявивши дану особу, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, на громадянина складено протокол за ст. 173, 178, 183 КпАП України, заяв та скарг не надходило. Факт вчинення адміністративного правопорушення громадянином ОСОБА_1 підтверджується витягом з «Інформаційного порталу Національної поліції України». У медичній довідці, яку надає позивач, жодним чином не зазначено про наявність у позивача симптомів гострої респіраторної хвороби, а зазначено лише про міжреберну невролгію. Позивачем на лінію 102 окрім іншого, було повідомлено про тен, що він, нібито, 2 місяці ходить з вогнепальним пораненням у плече. Однак, будь-яких доказів вищезазначеного позивачем до суду надано не було. Також, позивач від час телефонного зв'язку на лінію 102 повідомив, що він є біженцем з Маріуполя. Однак, будь-яких доказів того, що позивач дійсно є внутрішньо переміщеною особою з міста Маріуполя до суду надано не було. Разом з тим, в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які в спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КпАП України.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Однак, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі інспектор 2-го батальйону 8-ї роти 2-го взводу Управління патрульної поліції в Одеській області Хлєвний В.О. та представник відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить наступного висновку.
Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 07 червня 2022 року інспектором 2-го батальйону 8-ї роти 2-го взводу Управління патрульної поліції в Одеській області Хлєвним В.О. було винесено Постанову Серії ЕГА № 662525 від 07.06.2022 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КпАП України.
Як вбачається із Постанови Серії ЕГА № 662525 від 07.06.2022 року, гр. ОСОБА_1 , 07.06.2022 року, близько 15год. 57хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спецлінію 102 та повідомив, що понад 2 місяці ходить з вогнепальним пораненням у плече, телефонував до швидкої, але ті відмовляються до нього їхати, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КпАП України. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КпАП України.
Статтею 183 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема, поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліції, екстреної (швидкої) медичної допомоги. Особа викликає поліцейського, лікаря нібито для надання допомоги, знаючи наперед те, що у цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Особа, повідомляючи певну інформацію вищезазначеній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських, лікаря.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, серед іншого, зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних обов'язків), наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема, домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які перебувають у безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я.
Відповідно до ст. 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені ст. 183 КпАП України. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. З вищенаведеного вбачається, що при провадженні справи не були дотримані такі завдання як всебічність, повнота і об'єктивність з'ясування обставин справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана встановити склад правопорушення, яким згідно із ст. 9 КпАП України є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а також дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа органу Національної поліції має обов'язок всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факту здійснення ним дзвінка на номер екстреної служби «103» з приводу нестерпного болю в області спини.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд констатує, що стороною відповідача до відзиву на позовну заяву, окрім, витягу з бази «ІПНП», не було надано жодних доказів, які у своїй сукупності б підтверджували ті обставин, що позивач, викликаючи поліцію, екстрену швидку медичну допомогу, наперед знав про те, що у такому виклику немає ніякої необхідності, і про те, що повідомлені ним до поліції, швидкої медичної допомоги обставини не мають місця.
А тому, суд доходить висновку, що суб'єкт винесення оскаржуваної постанови при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України належним чином не перевірив інформацію, яку повідомив позивач, та не довів чи був здійснений позивачем виклик дійсно завідомо неправдивим.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип з'ясування всіх обставин у справі, суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою осіб, шукаючи доказів виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що у діях позивача немає складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КпАП України, а тому постанова Серії ЕГА № 662525 від 07.06.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст.ст. 9, 72-74, 77, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 2-го батальйону 8-ї роти 2-го взводу Управління патрульної поліції в Одеській області Хлєвного Володимира Олександровича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову інспектора взводу № 2 роти № 8 батальйону № 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейт. поліції Хлєвного Володимира Олександровича Серії ЕГА № 662525 від 07.06.2022 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3400 грн. - скасувати.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер