Справа №521/19749/21
Номер провадження 3/521/828/22
25 січня 2022 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Непорада О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
21 жовтня 2021 року, біля 21 години 00 хвилин, гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю дружиною в ході якої виражався грубою нецензурною лайкою.
За даним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 , було складено протокол серії ВАБ № 909551 від 22.11.2021 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймав.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП характеризується зокрема вчиненням будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто підлягає обов'язковому з'ясуванню характер вчиненого насильства та його наслідки у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п.17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З досліджених в судовому засіданні фабули протоколу, письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , простежується факт того, що гр. ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися у агресивному поводженні по відношенню до ОСОБА_2 , зокрема він в ході словесної перепалки висловлювався грубою нецензурною лайкою, чим ображав її, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Вивчивши та оцінивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення, а саме даними, що містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 909551 від 22.11.2021 року, який складений уповноваженою особою та за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Розглянувши матеріали справи, суд вважає що в діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за кваліфікуючою ознакою вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, внаслідок дій ОСОБА_1 суттєва шкода суспільним або державним інтересам, правам та свободам громадян завдана не була.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини справи, надходжу до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку із малозначністю скоєного адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням, оскільки вказаний метод виховного впливу в даному випадку є достатнім для усвідомлення правопорушником протиправності своєї поведінки для того, щоб не допускати її в майбутньому.
Керуючись ст.ст. 9-11, 22, 173-2, 221, 252, 283, 284 КУпАП, -
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя: О.М. Непорада