Справа №521/20229/21
Номер провадження 3/521/1028/22
25 січня 2022 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Непорада О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 909522, 31 жовтня 2021 року, біля 09 години 09 хвилин, гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , відносно своєї доньки гр. ОСОБА_2 висловлювалася нецензурною лайкою.
За даним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 , було складено протокол серії ВАБ № 909522 від 04.11.2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймала.
Разом з тим, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що з отриманого протоколу гр. ОСОБА_1 було відомо що розгляд справи відбудеться саме у Малиновському районному суді м. Одеси, суд вважає її такою, що своєчасно сповіщена про дату, час та місце судового засідання, а тому наявні усі підстави для розгляду справи без її участі, у зв'язку з її неявкою в судове засідання, що свідчить про небажання реалізувати нею в повному обсязі свої права.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП характеризується зокрема вчиненням будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто підлягає обов'язковому з'ясуванню характер вчиненого насильства та його наслідки у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення.
Лише за наявності цих даних можливо зробити висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді здійснення насильства у сім'ї.
Між тим, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що обставини завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого під час провадження у цій справі не з'ясовувались, у протоколі про адміністративне правопорушення ці наслідки зазначені не були.
Наведене указує на те, що у ході провадження у цій справі особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення фактично не було встановлено події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З досліджених в судовому засіданні фабули протоколу, не простежується факт того, що конфліктна ситуації між ОСОБА_1 та її донькою ОСОБА_2 викликала у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдала шкоди його психічному здоров'ю.
Разом з тим, суд звертає увагу, що в протоколі в графі «Потерпілий» відсутні відомості про потерпілого, а в графі «Свідки» відсутні відомості про свідків.
При цьому, суд звертає увагу, що поняття «нецензурна лайка» в даному випадку є загальним, та під нею розуміється найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності, що одночасно є неприпустимою. Вона перебуває поза нормальним стилем спілкування. Її склад визначається набором соціолектів (сленг, жаргон, арго, просторіччя) та стилістично зниженої лексики (вульгаризми, лайлива, обсценна лексика, мат, дисфемізми, суржик, евфемізми).
З досліджених в судовому засіданні заяви про вчинення правопорушення та письмових пояснень гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 , не вбачається, що гр. ОСОБА_1 цинічно лаялася, вигукувала лайливі слова на адресу гр. ОСОБА_2 , також не вбачається що в лексиці гр. ОСОБА_1 був присутній мат, у зв'язку з чим, суд не може прийти до висновку, що висловлювання гр. ОСОБА_1 є нецензурною лайкою.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
Відтак, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та досліджені під час судового розгляду, приходжу до висновку, що відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Виходячи із вищезазначеного, суд відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 280, 283 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколами серії ВАБ № 909522 від 04.11.2021 року, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя: О.М. Непорада