Справа № 504/1943/20
провадження №2/504/476/22
08.08.2022смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Доброва П.В.,
при секретарі - Данько Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Доброслав Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
В липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, посилаючись на те, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №504/4259/16-ц від 28.03.2017 року з позивача на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј доходу (заробітку) щомісячно. З 2016 року позивач проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , від вказаних відносин у них є малолітній син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться на утриманні позивача. Крім того, разом із позивачем проживає малолітня дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку із народженням другої дитини, просить суд зменшити розмір аліментів з 1/4 на суму 1200,00грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та дату засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та дату слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила.
За даних обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписуючого засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Комінтернівським районним відділом реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 08.07.2016 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис 269. Батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 504/2248/16-ц від 15.09.2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, визначено місце проживання дитини з матір'ю.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.03.2017 року по справі №504/4250/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 30.11.2016 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 25.07.2017 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис 229. Батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
Згідно довідки виконавчого комітету Доброславської селищної ради №02-20/700 від 18.05.2020 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім'ї: співмешканка - ОСОБА_7 , 1991 року народження, підопічна - ОСОБА_6 , 2013 року народження, син - ОСОБА_5 , 2017 року народження.
Відповідно до довідки Лиманської районної філії Державного центру зайнятості від 19.05.2020 року №23/01-14 ОСОБА_1 перебував на обліку як безробітний в Лиманській районній філії Одеського обласного центру зайнятості з 18.05.2020 року.
Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, на підтвердження своїх вимог щодо зменшення розміру аліментів, позивач в позові, посилається на те, що на його утриманні збільшилась кількість осіб. При цьому, суду не надано жодного доказу, які б підтверджували вищезазначене.
Враховуючи те, що позивач жодного доказу, що підтверджують обставини, станом на дату розгляду справи, на яких ґрунтується позовні вимоги не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, адже вказаний факт збільшення осіб, які знаходяться на його утриманні, не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру, та те, що розмір стягуваних аліментів за рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що належних доказів в обґрунтування позову не надано, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, а тому відмовляє в задоволенні позову.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то відповідно дост.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 1-18, 76,77, 81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 27, 104, 105, 110, 111, 112, 180, 182, 184, 191, 192 СК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.В. Добров