Дата документу 03.10.2022Справа № 643/3191/14-к
Провадження № 1-в/554/335/2022
03 жовтня 2022 року Октябрський районний суд м. Полтава у складі головуючого судді ОСОБА_1 , перевіривши клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , що утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13) про звільнення від відбування покарання,
27 вересня 2022 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про звільнення останнього від відбування покарання на підставі ст. 80 КК України у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Московського районного суду м. Харкова від 22.04.2014 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, за яким засудженому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки.
В обґрунтування подання зазначено, що з моменту набрання вказаним вироком законної сили по день затримання ОСОБА_3 17.06.2022 року минуло 8 років і за цей час засуджений не ухилявся від відбування покарання та не вчиняв нових злочинів, проте 16.06.2022 року його було затримано в порядку виконання вироку і на даний час він перебуває в Київському слідчому ізоляторі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13. Вважає, що, оскільки обвинувачений не притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 390 КК України, наразі минув установлений ч. 1 ст. 80 КК України п'ятирічний строк давності виконання обвинувального вироку щодо нетяжкого злочину.
Вивчивши та перевіривши клопотання, а також додані до нього матеріали, суд приходить до такого висновку.
ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
У відповідності до ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 7-1) про застосування до засуджених примусового годування; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); 13-3) про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; 13-4) про звільнення від відбування покарання у зв'язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів. Згідно ч. 2 цієї статті клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається:1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу; 2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першоїстатті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу; 3) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу; 4) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Таким чином, діючим кримінально-процесуальним законодавством передбачено перелік питань, які можуть бути вирішенні за клопотанням зацікавлених і визначених ст. 539 КПК України осіб, під час виконання вироку суду, який набрав законної сили та порядок їх розгляду.
Захисник у своєму клопотанні мотивує своє звернення до Октябрського районного суду м. Полтави тим що саме цьому суду відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова, який власне виніс вирок щодо ОСОБА_3 та яким мали вирішуватись питання, визначені п. 14 ст. 537 КПК України.
Однак, згідно вироку Московського районного суду м. Харкова від 22.04.2014 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки. Згідно ст. 76 КК України на нього були покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Жодних відомостей про те, що Московський районний суд м. Харкова не звернув указаний вирок до виконання або направив ОСОБА_3 в місця позбавлення волі чи виніс ухвалу на його затримання, клопотання захисника не містить. Як не містить і даних про те, які ж саме сумніви і протиріччя при його виконанні виникли, що давало би підстави звернутися до Октябрського районного суду м. Полтави на підставі п. 14 ст. 537 КПК України, як суду, що замість Московського районного суду м. Харкова наразі змушений вирішувати такі питання.
Клопотання захисника зводиться лише до того, що засуджений ОСОБА_3 , на його думку, не ухилявся від відбування покарання, тому має бути звільнений, бо минуло більше п'яти років з дня набрання означеним вироком законної сили. Хоча захиснику з адресованого йому листа ДУ Київський слідчий ізолятор від 30.08.2022 року було відомо й про існування ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 18.09.2015 року, але цей факт не знайшов свого відображення в його клопотанні.
18.09.2015 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області за поданням заступника начальника кримінально-виконавчої інспекції м. Ірпеня було скасовано звільнення від відбування покарання із випробуванням у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на підставі вироку Московського районного суду м. Харкова від 22.04.2014 року та оголошено його розшук. Виконання розшуку і направлення ОСОБА_3 до місця відбування покарання доручено Ірпінському МВ ГУ МВС України в Київський області, про що повідомлено Ірпінську КВІ. При цьому постановлено ОСОБА_3 взяти під варту та утримувати в Київському СІЗО Держдепартаменту України з питань виконання покарань до набрання ухвалою законної сили. Строк відбування покарання рахувати з моменту його затримання та взяття під варту.
В обґрунтування цієї ухвали наведено, що останньою адресою проживання ОСОБА_3 було: АДРЕСА_2 . Як убачається із матеріалів контрольної справи КВІ в м. Ірпені та пояснень в судовому засіданні представника КВІ, на обліку в Ірпінському міжрайонному відділі кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_3 перебуває з 21.05.2015 р. (з 29.05.2014 р. по 20.02.2015 р. особова справа знаходилась на виконанні в Московському районному відділі кримінально-виконавчої інспекції м. Харкова, з 10.03.2015 р. по 18.05.2015 р. особова справа знаходилась на виконанні в Шевченківському районному відділі кримінально-виконавчої інспекції м. Києва). 03.06.2014 р. засудженому ОСОБА_3 були роз'яснені порядок та умови відбування покарання та обов'язки покладені на нього судом, про що у засудженого відібрано підписку та пояснення, а також роз'яснені наслідки за ухилення від відбування іспитового строку. Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію Московського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції м. Харкова від 03.06.2014 р. ОСОБА_3 встановлено періодичність днів явки на реєстрацію перший вівторок кожного місяця, Шевченківського районного відділу кримінально- виконавчої інспекції м. Києва від 12.03.2015 р. - третій понеділок кожного місяця та Ірпінського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції від -04.06.2015 р. - перший, другий та третій понеділок кожного місяця, яка доведена засудженому під підпис. Засуджений ОСОБА_3 під час відбування іспитового строку не виконує покладені на нього судом обов'язки, а саме під час перебування на обліку в Московському районному відділі кримінально-виконавчої інспекції м. Харкова не з'явився на реєстрацію 02.09.2014 р. та 02.12.2014 р. без поважних причин та змінив місце проживання не повідомивши про це кримінально-виконавчу інспекцію, за що було винесено письмове попередження. Засудженому також повторно були роз'яснені порядок та умови відбування покарання в період іспитового строку, обов'язки покладені на нього судом та роз'яснені наслідки за ухилення від відбування іспитового строку, про що відібрано пояснення. 06.01.2015 р. та 03.02.2015 р. засуджений знову не з'явився на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, але як стало відомо ОСОБА_3 з 18.12.2014 р. проходить курс психологічної та соціальної адаптації в Благодійній організації «Всеукраїнське благодійне товариство «Перетворення України». Для подальшого виконання по територіальності особова справа ОСОБА_3 була направлена до Шевченківського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції м. Києва, де останній 20.04.2015 р. не з'явився на реєстрацію. 12.05.2015 засуджений прибув до інспекції та повідомив, що перебуває на реабілітації в «Всеукраїнській благодійній організації ВБТ Перетворення України», яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 32. За зміну місця проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та неявку на реєстрацію 20.04.2015 р. ОСОБА_3 було винесено письмове попередження та відібрано пояснення.
Під час перебування на обліку в Ірпінському міжрайонному відділі кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_3 06.07.2015 р., 13.07.2015 р., 20.07.2015 р., 03.08.2015 р. та 10.08.2015 р. не з'являвся на реєстрацію до інспекції без поважних причин та зник з місця свого постійного проживання. 14.07.2015 р. з метою встановлення місця знаходження засудженого було зателефоновано його матері ОСОБА_4 , яка в телефонній розмові повідомила, що їй син телефонував тиждень тому і де він знаходиться на даний час їй не відомо.
Цього ж дня до Ірпінського міжрайонного відділу кримінально- виконавчої інспекції надійшла довідка з «Всеукраїнської благодійної організації ВБТ Перетворення України» де зазначено, що ОСОБА_3 11.06.2015 р. самовільно залишив центр та місце знаходження останнього не відомо.
Відповідно до рапорту ДІМ Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області встановлено, що засуджений ОСОБА_3 з 11.06.2015 р. за адресою: АДРЕСА_2 не проживає та будь-який зв'язок з ним відсутній.
З метою встановлення місцезнаходження засудженого 15.07.2015 р. були проведені заходи початкового розшуку. В ході проведених заходів було встановлено, що: у відділі адресно-довідкової роботи УДМС України в Київській області зареєстрованим не значиться; в Ірпінському МВ ГУ МВС України в Київській області серед адміністративно-затриманих чи адміністративно-арештованих по обліках не значиться; в КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня» на стаціонарному лікуванні не перебував та за медичною допомогою не звертався; у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського МУЮ Київської області актовий запис про смерть відсутній; в Житомирській установі виконання покарань (№8) не утримувався та не утримується; в Київському слідчому ізоляторі по обліковим даним картотеки не рахується.
Відповідно до матеріалів перевірки Московського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції м. Харкова, де ОСОБА_3 раніше перебував на обліку за адресою: АДРЕСА_3 не проживає. Ірпінським міжрайонним відділом кримінально-виконавчої інспекції були проведені першочергові розшукові заходи, вжитими заходами встановити місцезнаходження засудженого ОСОБА_3 не представилось можливим.
Згідно рапорту ДІМ Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_5 від 15.09.2015 року за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_3 не проживає близько 2 місяців, місце знаходження останнього невідоме.
З викладеного Ірпінський міський суд вбачав, що своїми діями засуджений свідомо ухилявся від виконання обов'язків встановлених вироком суду, не з'являвся на реєстрацію до КВІ без поважних причин, повідомив суд про завідомо невірне місце свого проживання з метою унеможливлення здійснення нагляду за його поведінкою, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.
Означена ухвала набрала чинності 28.09.2015 року, винесена компетентним судом в порядку ст. 537 КПК України та ч. 2 ст. 78 КК України, відповідно до якої, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання, тому є безумовно обов'язковою для виконання в силу ст. 533, ч. 2 ст. 534 КПК України, навіть для Октябрського районного суду м. Полтави.
Зважаючи, що захисником фактично оспорюється ухилення засудженого від суду як підстава зупинення перебігу строків давності виконання обвинувального вироку з дня набрання ним чинності до його затримання, а також правомірність та підставність такого затримання й направлення засудженого в місця позбавлення волі, тобто фактично обставини, відображені у цій ухвалі, він чи його підзахисний вправі оскаржити її в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.
Скасувати цю ухвалу, чи визнати її протиправною або такою, що не підлягає виконанню Октябрський районний суд м. Полтави чи Московський районний суд м. Харкова не вправі.
З огляду на те, що вирок Московського районного суду м. Харкова від 22.04.2014 року постановлений зі звільненням засудженого від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, питання щодо звільнення засудженого з випробуванням стосуються, підняті в клопотання захисника, стосуються радше пункту 9 ст. 537 КПК України, які вирішуються судом за місцем проживання засуджених.
Таким встановленим законом судом є Ірпінський міський суд Київської області, який наразі здійснює правосуддя і його ухвала від 18.09.2015 року щодо ОСОБА_3 є чинною і такою, що підлягає виконанню.
Можливість її оскарження до суду встановленого законом - Київського апеляційного суду узгоджується із нормами КПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 534 КПК України, у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання вироку або ухвали, тобто і можливості звільнення засудженого з-під варти.
Водночас, Октябрському районному суду м. Полтави справа щодо ОСОБА_3 не передавалась, останнього на території міст Полтави чи Харкова не затримували та не утримують, місце проживання останнього у вказаних населених пунктах відсутнє.
Питання щодо сумнівів і протиріч при виконанні ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 18.09.2015 року, який наразі здійснює правосуддя, в порядку ст. 14 ст. 537 КПК України справедливо мають вирішуватись тим судом, який її виніс, тобто Ірпінським міським судом Київської області.
Відповідно до листа (узагальнення) ВССУ від 01.03.2017 року, суд, встановивши, що клопотання в порядку ст. 539 КПК України йому не підсудне, вправі прийняти рішення про повернення відповідного клопотання, що забезпечить право суб'єкта звернення на доступ до правосуддя до належного суду.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 про звільнення від покарання - повернути заявнику для подання до належного суду.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів до Полтавського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1