КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5643/22
Провадження № 1-кп/552/576/22
03.10.2022 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника- адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження № 12022170430000737 про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Опішня Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно працюючого вантажником КТП 1628, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-1, ст.436-2 КК України, -
09 квітня 2015 року Верховна Рада України від імені Українського народу, керуючись положеннями Загальної декларації прав людини, дбаючи про забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прагнучи розвивати та зміцнювати незалежну демократичну, правову державу прийняла Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні на заборону пропаганди їхньої символіки" (далі - Закон), яким засудила комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначила правові основи заборони пропаганди їх символіки.
У відповідності до ст. 2 Закону комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні визнано злочинними і такими, що здійснювали політику державного терору, яка характеризувалась численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, та у зв'язку з цим засуджено як несумісний з основними правами і свободами людини і громадянина.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму на всій території України заборонено.
Однак, 24 серпня 2022 року, близько 15 год. 15 хв., ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщені магазину «Наш Хуторок», що в АДРЕСА_2 , в присутності ОСОБА_6 та інших осіб, які перебували у приміщенні магазину, публічно використав символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, яка знаходилась на обкладинці паспорт громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_5 , на якому прикріплено серп, молот та п'ятикутна зірка.
24 серпня 2022 року, близько 15 год. 15 хв., ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, будучи обізнаним про здійснення РФ збройної агресії проти України, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщені магазину «Наш Хуторок», що в АДРЕСА_2 , в присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , почав викрикувати слова «Слава росії», чим вчинив глорифікацію, тобто прославлення та звеличення країни агресора - російської федерації.
У даних висловлюваннях ОСОБА_5 , озвучених ним в присутності третіх осіб, міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Під час досудового розслідування між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 і обвинуваченим ОСОБА_5 31 серпня 2022 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-1, ч.1 ст.436-2 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до положень ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим сторони погоджуються на призначення ОСОБА_5 остаточного покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України сторонами узгоджено звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких кримінальних правопорушень, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим віднесений до категорії нетяжких, шкода від яких завдана державним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -
угоду від 31 серпня 2022 року по кримінальному провадженню №12022170430000737 про визнання винуватості укладену між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 і обвинуваченим ОСОБА_5 затвердити.
Визнати ОСОБА_5 винуватим за ч. 1 ст. 436-1, ч.1 ст.436-2 КК України та призначити узгоджене покарання:
за ч. 1 ст. 436-1 КК України покарання у вигляді 1 року позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 436-2 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до положень ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на два роки.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
повідомляти уповноважений органом з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ - обкладинку на паспорт - знищити.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1