єдиний унікальний номер справи 531/2111/22
номер провадження 1-кс/531/814/22
28 вересня 2022 року м. Карлівка
Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання прокурора Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12022170450000412 від 23.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, про арешт майна, -
Прокурор Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12022170450000412, внесеного в ЄРДР 23.09.2022, на тимчасово вилучене майно, а саме на підодіяльник, простинь та наволочку білого кольору з вставками бузкового кольору, які було вилучено 22.09.2022 у ході ОМП, що належить ОСОБА_4 , з позбавленням права відчуження, розпоряджання, використання та проведення будь-яких робіт, що можуть змінити зовнішній вигляд вилучених речей.
Клопотання мотивовано тим, що 22.09.2022 до СПД №2 ВП 3 ГУНП в Полтавській області надійшов рапорт заступника начальника м-ра поліції ОСОБА_5 про те що по телефону надійшло повідомлення від голови Скороходівської ОТГ гр. ОСОБА_6 , що гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 , вчинив дії сексуального характеру відносно своєї онуки гр. ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У ході проведення перевірки встановлено, що з показів малолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що на протязі останніх 3-х місяців її дід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, гр.. України, непрацюючий, не судимий, проживаючий разом з дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українкою, гр. України, не судимою, непрацюючою, вчиняє відносно неї сексуальне насильство, а саме саджав її на свої стегна та остання була змушена «тертися, пестити» його пахову зону в області статевого члена своїм тілом, в час коли бабусі не було вдома. Останній даний факт заперечує.
Як повідомила ОСОБА_4 , про вказаний факт їй нічого не відомо та пояснила, що її чоловік завжди був чуйним батьком та дідом для своїх онуків.
Відомості внесені до ЄРДР під № 12022170450000412 за ч.4 ст.153 КК України.
У ході проведення огляду приміщення будинку по АДРЕСА_1 було вилучено постільну білизну з ліжка в одній із кімнат, а саме: підодіяльник, простинь та наволочку білого кольору з вставками бузкового кольору.
23.09.2022 вищевказану постільну білизну визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, оскільки на ній можуть бути сліди біологічного походження від ОСОБА_8 або ОСОБА_7 , та передано на зберігання до СПД № 2 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Відповідно до ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України стверджується зокрема тим, що вилучені речі є рухомим майном, а їх зміна,приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрата може призвести до втрати речового доказу, що має значення для досудового розслідування. Крім цього вилучені речі,є доказом злочину.
Завданням арешту вказаної постільної білизни є запобігання можливості її відчуження, збереження до завершення досудового розслідування в якості речового доказу та прийняття відповідного процесуального рішення.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву в якій справу просив розглядати без його участі, а клопотання - задовольнити.
ОСОБА_4 до суду не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.
Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, що визначено ч.1 ст.172 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання про арешт майна за відсутності учасників процесу.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, оскільки в судове засідання не прибули всі особи, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.
Установлено, що в провадженні СВ ВП № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12022170450000412, внесеного в ЄРДР 23.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.
На обґрунтування доводів клопотання слідчим долучені: копія витягу з ЄРДР, копії рапорту; протоколи огляду місця події; протоколи допиту потерпілого та свідків; пояснення; постанова про визнання речовими доказами від 23.09.2022 року та інші матеріали справи, якими у сукупності підтверджуються викладені слідчим обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);
3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Прокурор в клопотанні просить накласти арешт на вище вказані речі, оскільки в даному випадку вищевказана постільна білизна є тимчасово вилученим майном, являється важливим речовим доказом, оскільки може зберігати на собі сліди біологічного походження, в подальшому стане об'єктами експертних досліджень, її повернення може негативно вплинути на збереження та досудове розслідування, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити, оскільки зазначене майно може зберігати на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На думку слідчого судді доведено існування ризику можливого приховування, пошкодження, псування, втрати або знищення речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 170-173, 175, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12022170450000412 від 23.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони користування, розпоряджання та відчуження на тимчасово вилучене майно, а саме: підодіяльник, простинь та наволочку білого кольору з вставками бузкового кольору, які було вилучено 22.09.2022 у ході ОМП, що належать ОСОБА_4 .
Підодіяльник, простинь та наволочку білого кольору з вставками бузкового кольору, які було вилучено 22.09.2022 у ході ОМП, що належать ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя