єдиний унікальний номер справи 531/2110/22
номер провадження 1-кс/531/813/22
28 вересня 2022 року м. Карлівка
Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання слідчого СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12022170450000392 від 15.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна, -
Слідчий СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12022170450000392 від 15.09.2022, на тимчасово вилучене майно, а саме на мобільний телефон марки «Флай» в корпусі чорного кольору, який належить громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 та для зберігання помістити до кімнати речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Клопотання мотивовано тим, що 15.09.2022 року до ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що в третій декаді серпня 2022 року гр. ОСОБА_5 шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном марки «Флай» в корпусі чорного кольору.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що громадянин ОСОБА_5 розпорядився вказаним телефоном на власний розсуд, а саме відав його в якості заборгованості гр. ОСОБА_6 . 16.06.2022 року останній добровільно видав працівникам поліції вказаний телефон, який було повернуто власнику 17.09.2022 року. В подальшому виникла необхідність для проведення деталізованого огляду мобільного телефона в присутності власника, тому власник майна гр. ОСОБА_7 22.09.2022 року добровільно видав мобільний телефон марки «Флай» в корпусі чорного кольору працівникам поліції.
Однак при проведенні огляду було встановлено, що гр. ОСОБА_5 , який заволодів незаконно вказаним мобільним телефон поставив пароль блокування екрану телефону у вигляді графічного ключа. Враховуючи те, що вилучений мобільний телефон є знаряддям вчинення кримінального правопорушення оскільки громадянин ОСОБА_8 використовував його у власних цілях, а саме: змінив акаунт власника, встановив пароль, тому вилучений мобільний телефон може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження тому вилучене майно є доказами вчинення злочину.
22.09.2022 року слідчим було винесено постанову про визнання вказаного телефону марки «Флай» в корпусі чорного кольору.
Враховуючи те, що під час вчинення кримінального правопорушення з мобільного телефона вилученого у власника гр. ОСОБА_9 могли здійснюватися дзвінки, встановлюватися інші картки у слідства виникла необхідність на проведення комп'ютерно -технічної та інших експертиз.
На даний час наявна мета збереження вилученого мобільного телефона, визнаного речовим доказом, оскільки щодо нього існує сукупність підстав вважати, що є загроза того, що вся інформація, що мається на телефоні може незаконно в подальшому приховуватися, пошкодитися, псуватися, зникнути, втратитись, знищитися, використатися, незаконно передатися у власність іншій особі.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Власник майна до суду повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, що визначено ч.1 ст.172 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання про арешт майна за відсутності учасників процесу.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, оскільки в судове засідання не прибули всі особи, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.
Установлено, що в провадженні СВ ВП № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12022170450000392 від 15.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
На обґрунтування доводів клопотання слідчим долучені: копія витягу з ЄРДР, копії рапорту; протоколи огляду місця події; протоколи допиту потерпілого та свідків; пояснення; постанова про визнання речовими доказами від 22.09.2022 року та інші матеріали справи, якими у сукупності підтверджуються викладені слідчим обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);
3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчий в клопотанні просить накласти арешт на вище вказані речі, оскільки це необхідно для запобігання можливості їх подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, а також їх вилучення, є необхідним для забезпечення їх зберігання до вирішення питання про долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України, оскільки їх повернення власнику може негативно вплинути на їх збереження. З метою недопущення їх подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, яке може перешкоджати всебічному, повному та об'єктивному дослідженню обставин кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити, оскільки зазначене майно може зберігати на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. На думку слідчого судді доведено існування ризику можливого приховування, пошкодження, псування, втрати або знищення речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 170-173, 175, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12022170450000392 від 15.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Флай» в корпусі чорного кольору, який належить громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 та для зберігання помістити до кімнати речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя