359/6791/22
1-кс/359/1411/2022
про застосування запобіжного заходу
27 вересня 2022 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12022111100001173 від 09.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
До слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області підполковника поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що слідчим відділом Бориспільського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022111100001173 від 09 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
За твердженням слідчого, у ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
У період дії воєнного стану, який запроваджений на всій території України з 05:30 год. 24.02.2022 на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (затверджено Законом №2102-ІХ від 24.02.2022) та в подальшому продовжений Указами Президента України, затвердженими Верховною Радою України, ОСОБА_4 о 01:10 год. 26.09.2022 перебуваючи поблизу будинку № 5 по вул. Івана Франка у м. Бориспіль Київської області, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме мідного кабелю зв'язку, який належить Київській міській філії АТ «Укртелеком», з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і він є непомітними для сторонніх осіб, повторно, усвідомлюючи, що він діє в умовах воєнного стану, відкрив металевий люк кабельного колодязю № ТК № 1292, у подальшому проник до підземної кабельної каналізації (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку), де за допомогою невстановлених у ході досудового розслідування заздалегідь пристосованих інструментів, відокремив 12 частин різної довжини від магістрального кабелю марки ТПП 50 х 2 х 0,4, загальною довжиною 173 метри. Продовжуючи вчиняти дії для реалізації свого злочинного умислу, витягнув вказані частини з відкритого ним кабельного колодязю ТК № 1558, та переніс викрадене майно на ділянку місцевості біля будинку № 33 по вул. І. Франка, м. Бориспіль Київської області, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_4 був викритий о 01:25 год. 26.09.2022 на місці скоєння кримінального правопорушення працівниками охоронної служби ТОВ «Граніт». Своїми діями ОСОБА_4 спричинив власнику майна - Київській міській філії Акціонерного товариства «Укртелеком» матеріальну шкоду у розмірі 12450,81 грн.
Ґрунтуючись на цих обставинах, слідчий зазначає про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки розуміє, що за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину загрожує реальне покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. ОСОБА_4 може продовжити свою злочину діяльність, оскільки на шлях виправлення не встав та вчинив аналогічне кримінальне правопорушення за яке засуджений вироком суду. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного після цього, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою. В свою чергу, підозрюваний та його захисник просили слідчого суддю обрати інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Санкція ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практики ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Описана в клопотанні фабула у сукупності з наданими підозрюваним поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення; показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протокол додаткового огляду місця події від 26.09.2022; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.09.2022; довідку Київської міської філії АТ «Укртелеком» про вартість викраденого майнам та перебування його на балансі; протокол огляду місця події від 26.09.2022 за участю ОСОБА_4 , показання підозрюваного ОСОБА_4 від 26.09.2022., який повідомив про деталі підготовки та вчинення вказаного кримінального правопорушення; даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 26.09.2022; даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 26.09.2022. Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. Санкція ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України відносить інкримінований злочин до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 раніше судимий. Підозрюється у вчиненні злочину в період відбуття іспитового строку, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, у разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання. Отже, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що підозрюваний може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Також, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки наразі безробітний та немає постійного джерела доходу. Отже, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (у тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження. На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення. Про обрання відносно підозрюваного особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до підозрюваного особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слід визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 208000 гривень. На думку слідчого судді, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим КПК України. У разі внесення застави, на обвинуваченого покладаються наступні обов'язки, що діють протягом двох місяців, а саме: прибувати на першу вимогу до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.11.2022 року включно.
Утримувати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 208000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; рахунок отримувача UА768201720355259001000018661; призначення застава) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
У разі внесення застави на підозрюваного покладаються наступні обов'язки, що діють з моменту внесення застави, а саме: прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із м. Бориспіль без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватися від спілкування з свідком ОСОБА_11 у вказаному кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 29.09.2022р. об 08.30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1