Справа № 357/7800/22
1-кп/357/1104/22
30.09.2022 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області кримінальне провадження за № 12022111030001446, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черняхівськ, Калінінградської області, російської федерації, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 25.08.1994 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 229-6 КК України ( в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі;
2) 31.07.1996 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
3) 24.09.2002 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
4) 02.02.2007 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
5) 11.10.2010 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
6) 13.08.2015 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України до 6 років позбавлення волі. 12.05.2021 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник засудженого - адвокат ОСОБА_5
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України за №64/2022 від 24.02.2022, о 05 годині 30 хвилин на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.
Крім цього, відповідно до Указу Президента України за №259/2022 від 18.04.2022, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 строком на ЗО діб.
Крім цього, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
25.06.2022 близько 22 год. 35 хв. ОСОБА_3 , проходив повз заклад « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на викрадення майна із території вказаного закладу.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 зайшов через незачинені ворота на територію закладу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану вчинив крадіжку металевої драбини вартістю 4747 гривень 96 копійок, яку взяв у руки та пішов із нею, залишивши територію закладу «Хінкалі і вино». ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був помічений та зупинений охоронцем закладу.
ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, в мовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 було надано укладену 30.09.2022 між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 угоду при визнання винуватості.
За умовами угоди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення за кваліфікацією за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, в умовах воєнного стану. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
У судовому засіданні прокурор вказав на те, що при укладенні угоди про визнання винуватості були дотримані всі вимоги і правила кримінального процесуального та кримінального кодексів України, а тому просив затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення беззастережно визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену в ній міру покарання. Також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Потерпіла ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила. В судовому засіданні прокурором надано заяву потерпілої ОСОБА_6 від 30.08.2022 відповідно до якої вона просить проводити розгляд кримінального провадження у її відсутності, претензій до обвинуваченого не має, просить суворо не карати.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого повне розуміння ним своїх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Укладена угода відповідає вимогам ст. 474 ч.7 КПК України, при її укладенні враховано вимоги ст. 470 КПК України. За своїм змістом укладена угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України і має всі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди. Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п. п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
Обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 474 КПК України роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473, ст. 394, ст.424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе виннуватим, положення ч.4 ст.474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1 ст.476 КПК України. Укладення угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується з призначенням судом узгодженого угодою виду та міри покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відтак дослідивши умови угоди та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає, що вказана угода може бути затверджена.
При цьому на переконання суду кваліфікація діянь обвинуваченого за ознаками ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України визначена правильно та суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Відповідно до санкції ч. 4 ст. 185 КК України крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, тому згідно ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремої особи.
Потерпілою ОСОБА_6 28.09.2022 надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Згідно ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
При укладені угоди враховано обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України: щире каяття винного та обтяжуючу покарання обставину: рецидив злочинів.
Також враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, офіційно непрацевлаштований, неодружений, утриманців не має, має постійне місце реєстрації та проживання, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, перебував під наглядом лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від наркотичного засобу з 1992 по 2015 рр., знятий з обліку у зв'язку із зміною місця проживання, перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних сержантів і солдатів запасу в ІНФОРМАЦІЯ_3 як засуджений.
Згідно зі ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України сторони узгодили обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Суд переконаний, що визначена сторонами угоди вид і міра покарання, є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів. Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день, або за правилами передбаченими у частині першій цієї статті.
Так, відповідно до ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.08.2022 стосовно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 52000 грн. Відповідно до довідки про звільнення серії КИВ № 23431 ОСОБА_3 перебував у ДУ «Київський слідчий ізолятор» з 18.08.2022 по 06.09.2022, звідки звільнений на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.08.2022 під заставу в розмірі 52000 грн.
Таким чином, на підставі положень ч. 5 ст. 72 КК України у старок покарання ОСОБА_3 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з 18.08.2022 по 06.09.222.
До вступу вироку в законну силу слід залишити раніше обраний стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.09.2022, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання.
Зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 18.08.2022 по 06.09.2022.
Речовий доказ: металеву драбину, яка згідно розписки від від 28.06.2022 повернута на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили - вважати повернутою власнику.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
До набрання вироком законної сили залишити раніше обраний стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя Тетяна КЛЕПА