Справа № 357/8948/22
1-кп/357/1181/22
30.09.2022 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі судді ОСОБА_1 одноособово розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до вимог статей 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2022 за № 12022116030001499 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 21.12.2021 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до обмеження волі строком на один рік та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, шляхом вивчення обвинуваченого акту та доданих до нього матеріалів,
В рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.09.2022 за № 12022116030001499 відповідно до обвинувального акту встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме, те, що відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 (далі по тексту - Перелік), тобто і «канабісу», включеного до таблиці 1 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 15, 19 та 20 цього Закону, а саме:
- діяльність з культивування рослин, включених до таблиці 1 Переліку, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 15 Закону);
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону).
Однак, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, ОСОБА_2 у вересні 2022 року, точного часу не встановлено, перебуваючи у лісосмузі в м. Біла Церква, Київської області незаконно придбав - знайшов прозорий безбарвний пакет з полімерного матеріалу з вмістом речовини рослинного походження зелено-коричневого кольору, ззовні схожої на наркотичний засіб «канабіс».
Маючи в минулому досвід вживання наркотичних засобів, в тому числі й канабісу, ОСОБА_2 визначив за зовнішнім виглядом та запахом, що знайдена ним речовина є наркотичним засобом «канабісом» після чого переніс її до місця свого проживання, а саме до квартири АДРЕСА_2 та залишив зберігати для подальшого власного вживання без мети збуту.
У подальшому, 10.09.2022 у період часу з 00 год. 40 хв. по 00 год. 47 хв. у ході огляду місця події, а саме квартири АДРЕСА_2 , проведеного за добровільної згоди ОСОБА_2 , останній добровільно видав працівникам поліції прозорий безбарвний пакет з полімерного матеріалу із вмістом речовини рослинного походження зелено-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить 20,36 г., який ОСОБА_2 , посягаючи на встановлений Законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
Таким чином, з'ясовано, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Із долучених до обвинувального акту матеріалів слідує, що обвинувачений був забезпечений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, йому відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України.
Тим самим обставини щодо вчинення кримінального проступку встановлені органом досудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.
Таким чином, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.
Також суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчинених діянь конкретним складом кримінального проступку, передбаченого Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, вважає кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, дійсною та вірною.
Тим самим, вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Те, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім цього, суд враховуючи дані про особу обвинуваченого, наведені у вступній частині вироку, а саме ОСОБА_2 раніше судимий, в період іспитового строку вчинив нове кримінальне правопорушення, неодружений, не має на утриманні членів сім'ї, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, але перебуває на обліку лікаря - нарколога з приводу вживання ПАР із шкідливими наслідками, не працюючий, а також перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 як засуджений, має місце реєстрації, яке співпадає з фактичним місцем його проживання, де обвинувачений характеризується позитивно, тобто ОСОБА_2 не має міцних соціальних зв'язків. Крім цього судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, який є кримінальним проступком, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі.
Крім цього суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв зазначений злочин до повного відбування покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2021, згідно з яким ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, якому призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на один рік. Таким чином ОСОБА_2 необхідно призначити покарання відповідно до вимог ст. 71 ч. 1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання за попереднім вироком, а строк відбуття покарання по даному вироку рахувати з часу фактичного затримання.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку що перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів (кримінальних проступків).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненим порушенням.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати - в межах обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 у порядку статей 122, 124 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 302, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного ОСОБА_2 за даним вироком, частково приєднати не відбуте ним покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2021 та остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді обмеження волі строком на один рік три місяця.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу його затримання, після набрання вироком законної вили.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ по справі, а саме наркотичний засіб «канабіс», який згідно квитанції № 1253 від 28.09.2022 зберігається в камері зберігання речових доказів Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, після вступу вироку в законну силу - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів у розмірі 1132,68 грн. (одна тисяча сто тридцять дві гривні 68 копійки).
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_3