Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1256/22
Провадження № 2/935/424/22
Іменем України
19 серпня 2022 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Пасічного Т.З.
при секретарі: Сьомак Л.І.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач звернулася до суду з позовом про стягенння аліментів на утримання дітей. В обґрунтування позову зазначила, що під час спільного проживанни з відповідачем у сторін народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час сторони проживають окремо. Відповідач не виконує свої батьківські обов'язки щодо утримання дітей, коштів на їх утримання не вистачає, хоча є їх батьком, постійного доходу не має, у зв'язку з цим позивач просить суд стягувати аліменти на двох дітей, у розмірі 6000 грн. але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою суду від 06.07.2022 року відкрито провадження по справі. Судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.
У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Згідно копії свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки №03-32/385 від 13.06.2022р., виданої Коростишівською міською радою, та акта депутата Коростишівської міської ради №483 від 13.06.2022р., діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з матір'ю та перебувають на її утриманні.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно частин 8, 9 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 pоку встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, вони зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття (ст.ст.141,180 СК України).
Дитина у будь-якому випадку повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків, що гарантовано як нормами СК України, так і ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно з якою держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Способи виконання обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей визначені ст.181 СК України, за змістом якої, аліменти за рішенням суду присуджуються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст.182 СК України.
Домовленості про утримання дітей сторони не досягли.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 182 СК України визначені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, - стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно положень ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд при визначенні розміру аліментів враховує неналежний рівень матеріального забезпечення позивача, на утриманні якої перебувають малолітні діти, враховує те, що інших дітей та утриманців відповідач не має, є працездатною особою, відповідачем не надано доказів того, що на його утриманні є інші діти чи непрацездатні батьки, дружина тощо або наявні інші обставини, які можуть вплинути на розмір аліментів, виходячи з принципу справедливості та розумності вважає за необхідне стягнути аліменти у розмірі 3000 грн. на кожну дітей, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають стягненню з часу подачі позову і до досягнення дітьми повноліття.
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При цьому, згідно з ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону, як вказав Верховний Суд України у правовій позиції від 6.11.2013 року у справі №6-113цс13 - Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі ч.2 ст.184 СК України, підлягає індексації закону згідно п.8 ст.8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно з п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів, суд допускає до негайного виконання в межах місячного платежу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись , ст.ст. 3-5, 10-13, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, ст. ст. 180, 182,184 СК України, п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, адреса реєстрації: Республіка Білорусь, місто Пінськ, адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на її користь на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок на кожну дитину, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.06.2022 року і до повноліття дітей.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання проголошення рішення.
Суддя Т.З.Пасічний