Справа № 296/6393/22
1-кс/296/2466/22
Ухвала
Іменем України
30 вересня 2022 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020060230000011 від 29 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, -
встановив:
Прокурор відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира із вказаним клопотанням, відповідно до змісту якої просить накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №12020060230000011 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- 1/3 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- автомобіль марки «SKODA FABIA», 2011 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , позбавивши його права на відчуження та розпорядження цим майном.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо яких внесені до ЄРДР за №12020060230000011 від 29 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи, а саме: директор ПП «СДБ» ОСОБА_4 , інженер технічного нагляду ОСОБА_5 та секретар Народицької селищної ради ОСОБА_6 у ході проведення будівельних робіт при капітальному ремонті частини дорожнього покриття вул.Гагаріна смт.Народичі Житомирської області допустили неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, тобто в діях зазначених осіб вбачаються ознаки вчинення службової недбалості, внаслідок чого Народицькою селищною радою Житомирської області на рахунок ПП «СДБ» зайво сплачено кошти за завищені обсяги та неякісно виконані будівельні роботи на загальну суму 346 484 грн.
29.07.2022 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить: 1/3 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідно до інформації, яка наявна у витягах з Національної автоматизованої інформаційної системи Єдиного державного реєстру МВС ОСОБА_4 на праві приватної власності володіє транспортним засобом, а саме автомобілем марки «SKODA FABIA», 2011 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Необхідність арешту зазначених речей обґрунтовує тим, що у кримінальному провадженні у відповідності до пункту 4 частини другої статті 170 та статей 127-128 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) пред'явлено цивільний позов до підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо відшкодування завданих державі збитків в особі Народицької селищної ради. Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність у накладенні арешту на майно ОСОБА_4 , позбавивши його права на відчуження та розпорядження цим майном.
Також, у клопотанні міститься прохання здійснити розгляд клопотання без виклику в судове засідання власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні подане клопотання підтримала з підстав, зазначених у ньому та просила його задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Зважаючи на вимоги ч.2 ст.172 КПК України, клопотання розглядається без виклику підозрюваного з мотивів, вказаних прокурором.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно положень п.4 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
При цьому, згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, якщо такий накладається у випадку, передбаченому п.4 частини другої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя, суд повинен враховувати:
- правову підставу для арешту майна;
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Як встановлено із копії повідомлення про підозру, ОСОБА_4 29 липня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст.5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_4 , можливо, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України.
У відповідності до ст.ст.127-128 КПК України, прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 пред'явлено цивільний позов до підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування на користь Народицької селищної ради 346 484 грн. завданої майнової шкоди.
На обґрунтування розміру шкоди прокурором долучено до клопотання висновок експерта Житомирського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції від 19 січня 2022 року №807/20-25/24212/20-34/32688-32693/21-34/251-253/22-25.
Відповідно до інформаційної довідки №309454728 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідно до інформації, яка наявна у витягах з Національної автоматизованої інформаційної системи Єдиного державного реєстру МВС, ОСОБА_4 є власником автомобіля марки «SKODA FABIA», 2011 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на все майно, зазначене прокурором, не буде відповідати завданню кримінального провадження, оскільки відсутні докази вартості 1/3 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в контексті співрозмірності завданої шкоди накладенню арешту на таке майно.
Разом з тим, враховуючи правову кваліфікацію інкримінованого підозрою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявність цивільного позову до вказаної особи в межах кримінального провадження №12020060230000011, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для накладення арешту на автомобіль марки "SKODA FABIA", 2011 року випуску, що є достатньо співрозмірним шкоді, обґрунтованій прокурором у цивільному позові.
Отже, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.170-173, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020060230000011 від 29 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №12020060230000011 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: автомобіль марки "SKODA FABIA", 2011 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , позбавивши його права на відчуження та розпорядження цим майном.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Ухвала про арешт підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, його захисника, іншого власника майна у порядку, передбаченому частиною першою статті 174 КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено 03.10.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1