29 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 340/4618/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року (головуючий суддя Кравчук О.В.)
у справі № 340/4618/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи в Заготконторі Бобринецького районного споживчого товариства з 28.07.1982 по 04.07.1994 на посадах, які указані у трудовій книжці та дипломі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту подання документів на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
- зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 період навчання в Олександрійському середньому сільськогосподарському профтехучилищі №3 з 01.09.1979 по 21.07.1982.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.09.1979 по 21.07.1982 проходив навчання в Олександрійському середньому училищі №3 за професією «машиніст холодильних установок четвертого розряду», а з 29.07.1982 по 04.07.1994 працював в Заготконторі Бобринецького РСТ компресорщиком (машиністом) холодильної аміачної установки. Позивач вважаючи, що вказані періоди навчання та роботи мають бути враховані при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся із заявою до відповідача. Однак, листом від 07.06.2021 відповідач відмовив позивачу у призначені пенсії, вказавши, що право на пенсію за віком позивач набуде після досягнення 60-річного віку, тобто з 12.05.2024. Позивач вважає, що має достатній пільговий та загальний пенсійний стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» листом № 3393-3282/С-02/8-1100/21 від 07.06.2021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 період навчання в Олександрійському середньому сільськогосподарському профтехучилищі №3 з 01.09.1979 по 21.07.1982 та період роботи в Заготконторі Бобринецького районного споживчого товариства з 28.07.1982 по 04.07.1994 на посаді компресорщика (машиніста) холодильної аміачної установки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.04.2021 про призначення пенсії та провести розрахунок пільгового стажу для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивачу період навчання в Олександрійському середньому сільськогосподарському профтехучилищі № 3 з 01.09.1979 по 21.07.1982 та періоди роботи з 29.07.1982 по 02.11.1982 та з 10.01.1986 по 04.07.1994 на посаді компресорщика (машиніста) аміачної холодильної установки.
Щодо позовної вимоги зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію з моменту подання документів на призначення пенсії, суд зазначив, що оскільки відповідачем не проводився розрахунок пільгового стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у рішенні, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання призначити пенсію. Разом з цим, суд вважає, що належним способом порушених прав позивача у заявленому до розгляду спорі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача від 20.05.2021 про призначення пенсії та провести розрахунок пільгового стажу позивача для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в рішенні суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині.
Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції рішення суду в цій частині не перевіряється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач звернувся із заявою від 14.04.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальобов'язкове державне пенсійне страхування». Листом від 05.05.2021 відповідач повідомив позивача, що право на пенсію за віком позивач набуде після досягнення 60-річного віку, тобто з 12.05.2024. Позивач вдруге звернувся із заявою від 20.05.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з доданими документами, які ідентичні тим, які були додані до заяви від 14.04.2021. У листі від 07.06.2021 відповідач зазначив про відсутність уточнюючих довідок, які б підтверджували пільговий стаж, ненадання заяви про призначення пенсії встановленого зразка. У цьому ж листі відповідач зазначив, що рішення про відмову в призначені пенсії не приймалося. Відповідач також зазначив, що підстав для зарахування пільгового стажу періоди роботи відсутні, оскільки для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Оскільки позивачем не надано до Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області уточнюючих довідок, які б підтверджували пільговий стаж, відповідач діяв в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що ним вчинено будь-яку протиправну дію.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивача просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.04.2021 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальобов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 05.05.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило, що за результатом розгляду наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 38 років 4 місяці 2 дні. Також зазначив, що право на пенсію за віком заявник набуде після досягнення 60-річного віку, тобто з 12.05.2024.
20.05.2021 позивач вдруге звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з доданими документами, які ідентичні тим, які були додані до заяви від 14.04.2021.
За позицією позивача, період з 01.09.1979 по 21.07.1982 в Олександрійському середньому училищі №3 за професією «машиніст холодильних установок четвертого розряду» та період роботи з 29.07.1982 по 04.07.1994 в Заготконторі Бобринецького РСТ компресорщик (машиніст) холодильної аміачної установки, мають бути враховані при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом від 07.06.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило, що вже надавалась відповідь згідно заяви від 14.04.2021, також зазначено про відсутність уточнюючих довідок, які б підтверджували пільговий стаж, ненадання заяви про призначення пенсії встановленого зразка. У цьому ж листі відповідач зазначив, що для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах рекомендовано звернутись до структурного підрозділу територіального органу Пенсійного фонду України, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісного центру). При собі необхідно мати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, трудову книжку, уточнюючі довідки та витяги з наказів по підприємству про результати проведення атестації на відповідному робочому місці.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає таке.
Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині позовних вимог.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції рішення суду в цій частині не перевіряється.
Частиною другою пунктом 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в чинній редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ, а не Закону № 1058-ІV.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.07.1982 позивач, зокрема:
у період з 28.07.1982 по 02.11.1982 та з 10.01.1986 по 04.07.1994 позивач працював на посаді компресорщика (машиніста) аміачної холодильної установки в Заготконторі Бобринецького РСТ.
З копії диплома серії НОМЕР_2 від 22.07.1982 вбачається, що позивач з 01.09.1979 по 21.07.1982 навчався в Олександрійському середньому сільському профтехучилищі за професією машиніст холодільних установ.
Протиправні дії відповідача полягають фактично у відмові в призначенні пенсії на пільгових умовах щодо не зарахування періоду навчання позивача з 01.09.1979 по 21.07.1982 в Олександрійському середньому сільському профтехучилищі та періоду роботи з 29.07.1982 по 02.11.1982 та з 10.01.1986 по 04.07.1994 на посаді компресорщика (машиніста) аміачної холодильної установки в Заготконторі Бобринецького РСТ (стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2) внаслідок чого, позивачу не вистачило необхідних 10 років роботи на зазначеній посаді для призначення пільгової пенсії за Списком №2 при загальному стажу роботи - 38 років 4 місяці 2 дні.
Вказана відмова відповідача мотивована, зокрема, відсутністю документів про атестацію робочого місця та уточнюючих довідок, які б підтверджували пільговий стаж, та давали позивачеві право на пільгову пенсію, згідно вимог Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 (далі - Порядок №383).
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що у відповідності до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно довідки від 03.10.2018 №45 Бобринецького районного споживчого товариства (правонаступник Райкоопзаготпрому Бобринецького районного споживчого товариства, про що свідчить довідка від 15.04.2021 № 11) підтверджено, що дійсно ОСОБА_1 з 29.07.1982 по 02.11.1982 та з 10.01.1986 по 04.07.1994 працював компресорщиком (машиністом) аміачних холодильних установок. Підстава: особові рахунки працівників, книги нарядів та записи в трудовій книжці (а.с. 18-19).
На підтвердження роботи позивача за 1986-1994 роки на посаді компресорщиком (машиністом) аміачних холодильних установок, матеріали містять довідку від 15.04.2021 № 11 (а.с.26).
Отже, позивачем підтверджено періоди роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії (посади) позивача, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списку, до якого включаються ці період роботи. Відтак, твердження відповідача про необхідність надання уточнюючих довідок, передбачених пунктом 20 Порядку №637, як умови для призначення пенсії на віком на пільгових умовах, є безпідставними.
Крім того, трудовий стаж позивача за посадою машиніст (компресорщик) холодильно-аміачної установки (відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, до якого віднесені посади Машиністи (мотористи, компресорники), що обслуговують аміачно-холодильні установки в промисловості та на транспорті), що підтверджується даними трудової книжки, надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Щодо неврахування стажу роботи позивача з 29.07.1982 по 02.11.1982 та з 10.01.1986 по 04.07.1994 в Заготконторі Бобринецького РСТ компресорщиком (машиніста) холодильної аміачної установки, у зв'язку із відсутністю інформації щодо проведення атестації на підприємстві суд зазначає таке.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями та проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442, проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а, надаючи оцінку подібним правовідносинам, вказала, що «особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.
Разом з цим, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник».
Щодо зарахування періоду навчання позивача з 01.09.1979 по 21.07.1982 в Олександрійському середньому сільському профтехучилищі, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що у дипломі серії НОМЕР_2 від 22.07.1982 наявний запис про те, що позивач навчався в Олександрійському середньому сільськогосподарському профтехучилищі №3 з 01.09.1979 по 21.07.1982 (а.с. 15).
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР навчання зараховується до пільгового стажу у разі, якщо перерва між днем закінчення навчання та днем працевлаштування за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно із записами у трудовій книжці позивача, така перерва (з 21.07.1979 - 29.07.1982) склала вісім днів.
Отже, згідно даних у дипломі, що були подані відповідачу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивачем підтверджено період навчання, що зараховується до спеціального стажу,
З огляду на викладене, при загальному стажі 38 років 4 місяці 2 дні, позивач має і спеціальний стаж більш ніж 10 років (навчання з 01.09.1979 по 21.07.1982 та період роботи з 29.07.1982 по 02.11.1982 та з 10.01.1986 по 04.07.1994), необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи наведене, задоволення вимог про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 без перевірки суб'єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом захисту в даному випадку є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.04.2021 про призначення пенсії та провести розрахунок пільгового стажу для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі № 340/4618/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко