29 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/14382/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року (головуючий суддя Кальник В.В.)
у справі № 160/14382/20
за позовом ОСОБА_1 ,
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.07.202 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи на ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 01.01.2013 по 02.08.2016 на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування на дільниці з ремонту забійного обладнання;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 на підставі заяви про призначення пенсії від 24.07.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною, оскільки вона суперечить Рішенню Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 відповідно до якого, визнано неконституційними положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, якими вносились зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також, позивач вважає протиправним неврахування відповідачем періоду роботи з 01.01.2013 по 02.08.2016, оскільки зазначений період роботи позивача підтверджується записами у трудовій книжці.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.07.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2, згідно п. 2 ч. 2ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи на ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 01.01.2013 по 02.08.2015 на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування на дільниці з ремонту забійного обладнання.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року та висновків суду в даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач має достатній вік та загальний стаж роботи, необхідні для призначення пенсії за Списком №2 та на час розгляду звернення позивача до органу пенсійного фонду з метою оформлення пенсії, з урахуванням вказаних змін у чинному законодавстві, а тому має право на призначення такої пенсії. Суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 24.07.2020 із зарахуванням до пільгового стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії, періодів з 01.01.2013 по 02.08.2016.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із недосягненням позивачем пенсійного віку та відсутності пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Стосовно вимоги про зарахування періоду роботи до пільгового стажу за Списком №2 відповідач вказує, що не зарахування періоду роботи з 21.01.2013 по 02.08.2015 є правомірним, з огляду на відсутність професії електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування на дільниці з ремонту забійного обладнання в переліку професій, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до постанови Кабінету міністрів України №36 від 16.01.2003.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині.
Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції рішення суду в цій частині не перевіряється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 02.10.2020 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
До заяви додані паспорт, РНОКПП, трудова книжка НОМЕР_1 , дата заповнення 16.07.1969, диплом № НОМЕР_2 виданий 15.07.1987, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 08.06.2004, свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане 13.11.2001, свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , видане 27.09.1986, свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 , видане 09.04.1996, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_7 , видане 23.11.2007, довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №553 від 01.10.2020.
На момент звернення із заявою про призначення пенсії, в матеріалах пенсійної справи вже були наявні документи, що додавались до попередньої заяви про призначення пенсії від 24.07.2020, а саме:
довідка про присвоєння кваліфікації «електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування» четвертого розряду від 21.07.2020 №990;
наказ №94 від 21.01.200 шахти «Тернівська» про перелік посад, що мають право на пільгову пенсію;
розпорядження №197 від 28.01.2005 шахти «Тернівська» про підтвердження права на пенсію на пільгових умовах переліку посад;
розпорядження №99 від 19.01.2005 шахти «Тернівська» про затвердження переліку робочих місць з правом на отримання пільгової пенсії;
розпорядження №62 від 14.01.2010 шахти «Тернівська» щодо результатів атестації робочих місць за списками №1 та №2;
розпорядження №92 від 20.01.2010 шахти «Тернівська» про підтвердження права на пільгову пенсію згідно Перелік робочих місць та посад що мають право на пільгове пенсійне забезпечення;
додаток №1 до розпорядження №23 від 02.01.2013;
розпорядження №194 від 21.01.2013 щодо результатів атестації робочих місць, довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №385 від 20.07.2020.
Листом відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.10.2020 №0400-0305-8/97820, позивачу повідомлено про відмову у призначенні пенсії, оскільки згідно наданих документів пільговий стаж за списком №2 становить 9 років 4 місяці 18 днів, загальний пільговий стаж становить 34 роки 28 днів.
У відмові відповідача зазначено, що згідно наданої довідки ВП «Шахтоуправління Павлоградське» від 01.10.2020 №553 зарахувати пільговий стаж з 21.01.2013 по 02.08.2015 немає можливості, оскільки в наданому переліку атестованих професій, до атестації робочих місць від 21.01.2013 №194 професія «електрослюсар черговий та з ремонту устаткування на дільниці з ремонту забійного обладнання зазначено позицію 1.1а-3В, що не відповідає постанові Кабінету міністрів України №36 від 16.01.2003. Також зазначено, що період роботи з 06.02.2001 по 13.03.2001 не зараховано до стажу, оскільки при звільненні відсутнє посилання на статтю КЗпП, відсутня печатка підприємства та підпис відповідальної особи.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.
Згідно з частиною 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
21 квітня 2021 року Верховним судом розглянуто зразкову справу № 360/3611/20 та прийнято відповідне рішення, що набрало законної сили 3 листопада 2021 року після перегляду в апеляційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, якою змінено мотивувальну частину рішення.
У зазначеному рішенні Верховного Суду визначено ознаки типової справи, а саме:
1) позивач - особа, яка:
звернулась до Пенсійного фонду за призначенням пенсії після 23.01.2020 року з підстав, визначених статтею 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;
на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років;
набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону України від 05.11.1991року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;
б) відповідачем є орган Пенсійного фонду України, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.
Суд апеляційної інстанції вважає, що передана на розгляд колегії суддів справа підпадає під ознаки типової справи, визначені у рішенні Верховного Суду.
За таких обставин суд апеляційної інстанції при вирішенні даної справи застосовує правові висновки Великої Палати, викладені у зразковій справі №360/3611/20, рішення в якій набрало законної сили та які полягають у такому.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон №2148-VIII, що доповнив Закон №1058-ІV розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
У зв'язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду при перегляді зразкової справи дійшла висновку, що таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду також послалась на правовий висновок, сформульований нею раніше у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV, а тому жінки мають право на призначення пільгової пенсії за Списком №2 після досягнення 50 років.
У зв'язку з цим відмова управління ПФУ в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, визначеного статтею 114 Закону №1058-ІV, є протиправною про що суд першої інстанції дійшов правильного висновку.
Щодо висновку суду першої інстанції про необхідність врахування до стажу позивача періодів роботи на ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 01.01.2013 по 02.08.2015 на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування на дільниці з ремонту забійного обладнання/
Cудом встановлено, що у період з 07.05.2003 по 02.08.2015, позивач працювала повний робочий день на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (шахта «Тернівська») на посаді слюсаря (електрослюсаря) чергового та з ремонту устаткування на дільниці з ремонту забійного обладнання, що підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці НОМЕР_1 , виданої 16.07.1987, а також Довідкою про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутніх записів у ній від 01.10.2020 №553, виданої Виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Отже, позивачем надано до заяви про призначення пенсії від 02.10.2020 складені у відповідності до вимог чинного законодавства документи (трудова книжка, уточнююча довідка), що підтверджують перебування позивача на роботах, яка надає право на пенсію на пільгових умовах. Відповідно до матеріалів справи, позивач має пільговий стаж 12 років 2 місяці та 5 днів.
Судом також встановлено, що на момент подання заяви від 02.10.2020 про призначення пенсії, позивачеві виповнився 51 рік, відтак, позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.
Крім того, до матеріалів справи надано довідку ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 01.10.2020 №553, якою підтверджується, що у період з 07.05.2003 по 02.08.2015, позивач працювала повний робочий день на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (шахта «Тернівська») на посаді слюсаря (електрослюсаря) чергового та з ремонту устаткування на дільниці з ремонту забійного обладнання, що належить до посад, робота на якій надає право на пільгову пенсію.
При цьому, невірна чи помилкове не зазначення у трудовій книжці посилання на статтю КЗпП при звільненні, відсутність печатки підприємства та підпис відповідальної особи, не можуть нівелювати право позивача на зарахування вказаних періодів до стажу, який дає право на пільгову пенсію, як правильно зазначив і суд першої інстанції.
Відтак, висновки відповідача викладені у листі від 19.10.2020, які стали підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу є необґрунтованими.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року та висновків суду в даній справі обґрунтованим, оскільки відповідач, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, зазначав лише про відсутність такого права у позивача та неможливість зарахування певних періодів роботи. При цьому пенсійний орган пільговий стаж позивача взагалі не обраховував як з урахуванням зазначених вище періодів, так і без цих періодів.
В даному випадку, суд не може перебирати на себе право обрахування пільгового стажу особи, оскільки таке повноваження є дискреційним повноваженням пенсійного органу та відповідач такі повноваження ще не використав. Суд може перевірити правильність обрахування пенсійним органом пільгового стажу при наявності такого обрахунку.
В той же час відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах з урахуванням віку, та відмови у зарахуванні до пільгового стажу відповідних періодів роботи.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обґрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі № 160/14382/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко