28 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/18233/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 в адміністративній справі №160/18233/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії та рішення відповідача в повідомленні в листі № 10973-8281/М-01/8-0400/21 від 05.04.2021 стосовно виплати пенсії на відділення поштового зв'язку, відмови від прийняття заяви позивача про виплату пенсії на визначений банківський рахунок та вимоги особистого подання заяви позивача про виплату пенсії на вже визначений рахунок;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно відмови перерахувати пенсію позивачки на визначений нею банківський рахунок;
- визнати протиправними та дискримінаційними дії відповідача стосовно відмови у виплаті пенсії позивачки на визначений нею банківський рахунок;
- зобов'язати відповідача виплачувати пенсію позивачки на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального управління «ПриватБанк», та виплатити недоотримані пенсійні кошти позивачки з перерахунком на момент виплати та с компенсацією втрати частини доходів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право позивачки на отримання пенсії саме через банківську установу, реквізити рахунку якої були передані пенсійному органу, ґрунтуються на тому, що в рамках свого обов'язку у відповідності до ст.19 Конституції України «діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», та принципу «належного врядування» пенсійний орган, у відповідності до принципу добросовісності, своєчасно та з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, має виплачувати пенсію на особистий банківський рахунок позивача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у задоволені позову відмовлено.
Суд виходив з того, що відповідачем прийнято правомірне рішення про припинення виплати пенсії позивачці на підставі п. 4 ч.1 ст.49 Закону №1058-IV, враховуючи, що протягом 6 місяців (до 01.02.2021) пенсія позивачкою в поштовому відділенні не отримувалася. Також суд дійшов висновку, що оскільки позивачка не зверталася до пенсійного органу з відповідною заявою про поновлення виплати пенсії, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплачувати пенсію позивачки на визначений банківський рахунок у Жовтневому відділенні ЗРУ «ПриватБанк» є передчасними, адже безпосередньо пов'язані з вирішенням питання щодо поновлення виплати пенсії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивачки подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачка ОСОБА_1 є громадянкою України, яка постійно проживає в Ізраїлі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі 160/7317/19 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , викладене в листах відповідача від 12.03.2019 № 158/03.6-13 та від 26.04.2019 № 243/03.6-13. Зобов'язано відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії - провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
23.12.2019 позивачкою подано письмову заяву про перерахування належних позивачці сум пенсії починаючи з 23.12.2019 на поточний рахунок, відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального управління «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , якою позивачка уповноважила співробітника Приватбанку передати від імені заявника заяву у відповідну установу Пенсійного фонду (а.с.38).
Означена заява містить також засвідчений печаткою Банку підпис співробітника Банку, яким підтверджено, що ідентифікація клієнта при відкритті рахунку проведена в повному об'ємі відповідно до вимог діючого законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, виплата пенсії позивача здійснювалась на відділення поштового зв'язку № 49106, за адресою, яка зазначена в пенсійній справі.
17.03.2021 представник позивачки звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснювати виплату пенсію на визначений банківський рахунок у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального відділення Приватбанк.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 10973-8281/М-01/8-0400/21 від 05.04.2021 повідомлено, що виплату пенсії призупинено з 01.02.2021 у зв'язку з її неотриманням протягом 6 місяців підряд.
Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними та дискримінаційними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону №1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.
Згідно п. 4 Порядку №1596 виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).
Відповідно до п.8, п.9 Порядку №1596 поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
Згідно з п.10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку. Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
За змістом приписів п.12, п.13 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:
- списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;
- опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту.
Таким чином, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596), яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку №1596 двома шляхами, а саме: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду; від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у п.1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що органи Пенсійного фонду України уповноважені здійснювати виплату пенсії через поточні рахунки в банках у разі наявності заяви про виплату пенсії або грошової допомоги (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596).
Як встановлено судом із наявних у матеріалах справи документів, 23.12.2019 позивачкою відкрито банківський рахунок у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального відділення Приватбанк та уповноважено співробітника Приватбанку передати від імені заявника цю заяву у відповідну установу Пенсійного фонду.
За таких обставин, виходячи з правового регулювання спірних правовідносин, у відповідача не було підстав здійснювати виплату пенсії позивачки через відділення поштового зв'язку № 49106 за адресою, яка зазначена в пенсійній справі, достеменно знаючи при цьому, що позивачка постійно проживає в іншій країні. Відповідно, є протиправним припинення виплати пенсії на підставі пункту 4 частини 1 статті 49 Закону №1058-IV, оскільки протиправні дії відповідача не породжують правомірних наслідків.
Суд також зауважує, що відповідач в оскаржуваному листі № 10973-8281/М-01/8-0400/21 від 05.04.2021 посилаючись, зокрема, на п.10 Порядку №1596, та вказуючи, що виплата пенсії призупинена з 01.02.2021, не зазначає жодних інших підстав невиплати пенсії через поточний рахунок в банку, крім необхідності позивачці з'явитися до територіального органу Пенсійного фонду України та надати відповідні заяви для вирішення питання поновлення виплати пенсії.
За встановлених вище обставин суд апеляційної інстанції вважає, що з огляду на те, що місцем фактичного проживання позивачки є країна Ізраїль, пункт 4 Порядку №1596 до цих спірних правовідносин не застосовується, оскільки його положення стосуються осіб, які мають фактичне місце проживання в Україні. Відсутність у позивачки фактичного місця проживання в Україні не може бути підставою для зупинення виплати їй пенсії, враховуючи також те, що позивачка подавала в установленому порядку заяву про перерахування належних позивачці сум пенсії починаючи з 23.12.2019 на поточний рахунок, відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального управління «ПриватБанк» № НОМЕР_1 .
Згідно пункту 6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
При цьому ані Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ані Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (в редакції на час звернення до органу Пенсійного фонду), не встановлюють обов'язку пенсіонера подавати заяву, зокрема, про виплату пенсії особисто.
Наведений вище Порядок № 22-1 передбачає можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. (п.1.3, 4.1, 4.2 Порядку).
Застосовуючи вказані норми діючого законодавства до спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем дотриманий порядок подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, тому виплата пенсії позивачці через відділення поштового зв'язку, а не на визначений позивачем банківський рахунок, відкритий у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» є протиправною.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Враховуючи вказані обставини справи та приписи чинного законодавства, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно правомірності виплати відповідачем пенсії позивачці на відділення поштового зв'язку.
Таким чином, є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про визнання протиправними дій та рішення відповідача в повідомленні в листі № 10973-8281/М-01/8-0400/21 від 05.04.2021 стосовно виплати пенсії на відділення поштового зв'язку та вимоги особистого подання заяви позивача про виплату пенсії на вже визначений рахунок; зобов'язання відповідача виплачувати пенсію позиваці на визначений банківський рахунок у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального відділення Приватбанк.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій та рішення відповідача в повідомленні в листі № 10973-8281/М-01/8-0400/21 від 05.04.2021 щодо відмови від прийняття заяви ОСОБА_1 про виплату пенсії на визначений банківський рахунок суд апеляційної інстанції з огляду на зміст вказаного листа № 10973-8281/М-01/8-0400/21 від 05.04.2021 не вбачає підстав для задоволення цієї позовної вимоги, оскільки ані вказаний лист, ані інші наявні у справі докази не підтверджують наведених позивачкою (представником позивачки) обставини про відмову від прийняття заяви ОСОБА_1 про виплату пенсії на визначений банківський рахунок, тим більше, що позивачкою не визначено, про яку саме заяву йдеться.
Щодо позовних вимог про визнання дискримінаційними дій відповідача стосовно відмови у виплаті пенсії позивача на визначений банківський рахунок суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до положень підпункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація визначена як ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
В даному випадку позивачкою (представником позивачки) не зазначено, в чому саме полягає дискримінація позивачки та не надано доказів, які б підтверджували вказані обставини, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Також не можуть бути задоволенні позовні вимоги про виплату недоотриманих пенсійних коштів позивачки з перерахунком на момент виплати та с компенсацією втрати частини доходів, оскільки ці вимоги фактично спрямовані на майбутнє, що не відповідає завданню адміністративного судочинства, закріпленого в ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 в адміністративній справі №160/18233/21 скасувати, прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в повідомленні в листі № 10973-8281/М-01/8-0400/21 від 05.04.2021 стосовно виплати пенсії ОСОБА_1 на відділення поштового зв'язку та вимоги особистого подання заяви ОСОБА_1 про виплату пенсії на визначений банківський рахунок.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального управління «ПриватБанк», та виплатити ОСОБА_1 недоотримані пенсійні кошти.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко