24 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/27038/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року в адміністративній справі № 160/27038/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
28 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення - 12.10.2016 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення - 12.10.2016 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.07.2015 року по 12.10.2016 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 15.07.2015 року по 12.10.2016 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , суму моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/27038/21, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року зупинено провадження у справі № 160/27038/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії до моменту припинення в Україні воєнного стану.
Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою в якій із посиланням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у розглядуваній адміністративній справі.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Статтею 236 КАС України визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 КАС України є вичерпним.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що обов'язок щодо зупинення стосується лише фізичної особи, яка перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Водночас, на юридичних осіб та суб'єктів владних повноважень (в тому числі на військові частини) положення згаданої норми процесуального закону не поширюються.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, необхідність зупинення провадження у справі суд обґрунтовує тим, що 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан, а Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України виконує завдання, спрямовані на захист територіальної цілісності та суверенітету України
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні продовжено строк дії воєнного стану із 05 годин 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні продовжено строк дії воєнного стану із 05 годин 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні продовжено строк дії воєнного стану із 05 годин 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, статтею 55 Конституції, яка кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Згідно зі ст. 26 цього Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким чином, відповідно до статті 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені, гарантовані ст. 55 Конституції, право на судовий захист, яке включає право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, зокрема і військових формувань, які перебувають у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також розгляд справи судом.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (пункт 1 резолютивної частини рішення від 25 листопада 1997 року № 6-зп, пункт 1 резолютивної частини рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп).
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини «право на суд» включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (зокрема, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).
Також, відповідно до частини 2 статті 193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Згідно статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції відкрито спрощене позовне провадження та справа розглядається без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами. Тобто, судом підтверджено можливість розгляду справи без заслуховування пояснень сторін чи витребування додаткових доказів, тобто вказана справа є справою незначної складності.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен з'ясувати:
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до закінчення воєнного стану в Україні;
- чи заявляє Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України вимоги щодо предмета спору;
- чи дійсно всі співробітники Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють представництво та самопредставництво цього органу в судах, проходять військову службу і позбавлені можливості здійснювати захист інтересів Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в судах шляхом безпосереднього прийняття участі у судових засіданнях у приміщенні суду або шляхом відеоконференції;
- чи достатньо наданих відповідачем пояснень і доказів для встановлення фактів і обставин для вирішення цієї справи, у тому числі без участі цієї особи, не порушуючи її права.
При цьому, об'єктивна неможливість розгляду адміністративної справи полягає в тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у адміністративній справі, зокрема факти, що мають (можуть мати) преюдиційне значення.
Таким чином, зупиняючи провадження у справі суд повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до закінчення воєнного стану на території України.
Апеляційний суд зазначає, що судом в оскаржуваній ухвалі не наведено жодної підстави, яка б відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 236 КАС України дала б суду можливість дійти висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
Окрім того, в матеріалах справи не міститься мотивів та доказів того, що всі співробітники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють представництво та само представництво цього органу в судах, задіяні у виконанні завдань, спрямованих на захист територіальної цілісності та суверенітету України, що унеможливлює належне представництво органу в суді. Крім того, судом першої інстанції не наведено жодних мотивів на обґрунтування висновку про неможливість суду самостійно встановити та оцінити коло обставин, які входять до предмета судового розгляду в цій справі до закінчення воєнного стану в Україні. Навпаки, судом встановлено можливість розгляду вказаної справи в порядку спрощеного позовного провадження, що виключає необхідність явки представників військової частини до суду. Крім того, вказана категорія справ має сформовану судові практику.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не встановила необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 5 частини 1 статті 236 КАС України.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Таким чином, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 320, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року в адміністративній справі № 160/27038/21 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва