Справа № 362/5382/21
Провадження № 2/362/989/22
13 вересня 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Берковської Д.С.,
розглянувшиу відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, повернення сплаченої грошової суми, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати Договір на оформлення замовлення № 8800089 від 11 березня 2020 року укладений між Фізичною особою-підприємцем (далі-ФОП) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 14200 грн., які були сплачені за Договором на оформлення замовлення № 8800089 від 11 березня 2020 року, пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 34506 грн., а також моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11.03.2020 року між ним та ФОП ОСОБА_2 було укладено Договір на оформлення замовлення №8800089.
Згідно умов Договору, відповідач зобов'язався надати послуги з виготовлення двох дверних блоків (2 дверних полотна, з встановленим склом в одне полотно, 2 дверні коробки зібрані та готові для встановлення, врізання замків, петель, встановлення ручок, наличники та фарбування). Позивач відповідно до умов Договору зобов'язався оплатити та прийняти готові вироби і роботи.
Відповідно до умов Договору вартість послуг відповідача становить 12 200 грн. та додатково 2000 грн. на придбання та встановлення дверної фурнітури. Передоплата становить 6000 грн. строк з надання послуги з виготовлення двох дверних блоків та додаткових робіт був визначений протягом 21 дня з дня укладання Договору, за умови повної оплати вартості за Договором.
11.03.2020 року відповідач, у будинку позивача зробив заміри та провів розрахунки за його побажанням, а також отримав передоплату від позивача в грошовій сумі, що становила 6000 грн. Позивач в свою чергу, за вказівками відповідача, 20.03.2020 року перерахував решту коштів в сумі 8200 грн., з яких: на банківську картку ОСОБА_3 - 5000 грн., на банківську картку ОСОБА_4 - 3200 грн.
В день закінчення строку, а саме 01.04.2020 року позивач зателефонував відповідачу з приводу доставки готових дверних блоків, проте останній повідомив, що вони ще не готові та змінював дату виготовлення та доставки в односторонньому порядку.
22.06.2020 року відповідач здійснив доставку 2 дверних блоків за адресою фактичного місця проживання позивача, а саме: АДРЕСА_1 , чим порушив умови Договору, а саме строк з надання послуги з виготовлення та доставки двох дверних блоків, який був визначений в 21 календарний день, прострочив на 81 календарний день. Доставка була здійснена відповідачем близько опівночі. Забрав у позивача оригінал Договору, мотивуючи свої дії тим, що йому потрібно відзвітуватися перед керівником, але позивачем був зроблений фотознімок на телефон.
Того ж вечора, при огляді дверних полотен та заготовок дверних коробок, позивачем були виявлені наступні дефекти та недоліки: було пошкоджене фарбоване покриття; не були врізання замки, петлі, не встановлені ручки; сколи деревини на кутах та на рамках дверного полотна; дверні полотна пофарбовані без належної підготовки поверхонь, видніються сліди від необробленого шпаклювання, ворс; видимі місця врізання робочого інструменту в деревину; неякісно пофарбовані заготовки під дверні коробки; добре проглядається широка жовта полоса від смоли, що проступає крізь фарбу; не були зібрані дверні коробки; взагалі була відсутня дверна фурнітура; було відсутнє скло у дверному полотні.
Про вказані дефекти та недоліки було повідомлено відповідача, який обіцяв їх усунути.
З часом був здійснений дзвінок відповідачу з приводу усунення вищевказаних недоліків, на що останній не реагував.
25 червня 2020 року Позивачем була подана заява до Деснянського УП ГУ НП у місті Києві про вчинення кримінального правопорушення, а саме шахрайських дій з боку Відповідача. Заява була зареєстрована за номером ЄО № 39891 від 25.06.2020 року.
Станом на 30 червня 2020 року відповідач взятих на себе зобов'язань за Договором не виконав в повному обсязі, з істотними дефектами та недоліками, в зв'язку з чим ОСОБА_1 не в змозі використовувати замовлені вироби за призначенням.
Намагаючись в досудовому порядку вирішити питання, 30 червня 2020 року він направив лист на адресу відповідача про розірвання Договору на оформлення замовлення № 8800089 від 11 березня 2020 року та повернення сплачених грошових коштів.
З часом позивач отримав від відповідача лист-відповідь на лист від 30.06.2020 року. Даним листом Відповідач запропонував безоплатне усунення недоліків у виконаній роботі. Також в даному листі відповідач зазначає, що продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків, такими документами у їхніх правовідносинах є договір на оформлення замовлення № 8800089 від 11.03.2020 року та накладна на одержання за № 8897653 від 09.03.2019 року.
Позивач звертає увагу суду, на той факт, що відповідач відібрав у нього оригінал договору, про що вказано вище, а також зазначає, що в день доставки була видана накладна на одержання № 8897653 від 09.03.2019 року. З цього приводу пояснював, що жодної накладної ним не підписувалось та не отримано. Також повідомляє суд про те, що відповідач підробив вищевказану накладну на одержання та з невідомої йому причини вказав дату 09.03.2019 року, яка передує даті укладання договору.
До реального усунення недоліків відповідач так і не приступив, на неодноразові телефонні дзвінки позивача не відповідав.
16 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з листом в Головне управління Держпроспоживслужби в м.Києві з приводу неякісно виготовлених дверних блоків та неправомірних дій Відповідача.
Головне управління Держпроспоживслужби в м.Києві листом № 06.3/11487 від 23.07.2020 року його повідомило, що буде проведена позапланова перевірка господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 , про результати розгляду та вжиті заходи його повідомлять додатково окремою відповіддю.
Але відповіді він чекав більше п'яти місяців, і 14 січня 2021 року повторно звернувся з листом в Головне управління Держпроспоживслужби в м.Києві з приводу захисту своїх прав як споживача.
10 лютого 2021 року він отримав відповідь № 06.3/2105, в якій його повідомлено, що були виявлені порушення в діяльності ФОП ОСОБА_2 , а також останньому надано припис на усунення порушень вимог законодавства.
16 травня 2021 року позивачем була направлена листом заява в Київську міську прокуратуру з проханням захисту своїх прав.
21 травня 2021 року отримав відповідь № 27-р-21 про те, що органи прокуратури позбавлені повноважень на проведення перевірок у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.
14 червня 2021 року ОСОБА_1 отримав листа з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якому його повідомлено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. А також, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.11.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору, повернення сплаченої грошової суми, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с.43).
21.12.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначив що дійсно 11.03.2020 року Відповідач уклав з Позивачем Договір №8800089 на виготовлення двох дверей на загальну суму 12 200 грн. Передплата становила 6000 грн. Згідно Договору, строк виконання замовлення склав від 45 робочих днів та залежав від поставки Відповідачу деревин відповідної породи.28.05.2020 року Відповідач отримав від ФОП ОСОБА_5 дерев'яні заготовки для виготовлення дверей.Так, Позивач, не дочекавшись виконання замовлення та доставки, з власної ініціативи, 20.03.2020 року перерахував решту коштів в сумі 8200 грн. цей факт визнається Позивачем.
22.06.2020 року Відповідач здійснив доставку замовлення за адресою проживання Позивача, що підтверджується копією накладної № 8897653. Перший екземпляр цієї накладної залишився у Позивача.В день доставки дверей Позивач їх оглянув та прийняв без зауважень. Через деякий час, в липні місяці, Відповідач отримав від Позивача лист, в якому останній вимагав розірвати договір № 8800089 від 11.03.2020 року на виготовлення дверей та повернути кошти сплачені за цим договором.Відповідач надав відповідь Позивачу, що у зв'язку з тим, що замовлені двері були нестандартного розміру та продати їх неможливо, а тому запропонував безкоштовно усунути недоліки.Даний факт також визнається Позивачем.
Проте, Позивач, відмовився на пропозицію Відповідача щодо усунення недоліків, що підтверджується у заяві від 16 липня 2020 року на ім'я начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Що стосується звернень Позивача до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києвіщодо виконання спірного договору, то остання не виявила в діях Відповідача порушень Закону України «Про захист прав споживачів».
Представник відповідача, звертає увагу суду, що Позивач у своєму позові зазначає, що недоліки поставленої продукції ним були виявлені в день доставки, в присутності Відповідача. Проте Позивач не відмовився від прийняття товару, про що свідчить його підпис в накладній № 8897653 та домовився із Відповідачем, що той усуне недоліки.
У відповідності до частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені); у зв'язку з недоліками проданого товару
Зазначають, що дана ситуація виникла із за агресивної поведінки Позивача по відношенню до Відповідача та його незрозумілому запереченню всього, що пропонує Відповідач.
Але, не дивлячись на той клопіт, Відповідач готовий за власний рахунок усунути недоліки продукції та надати фурнітуру і майстра для установки дверей.
Враховуючи вищенаведене, представник відповідача просить відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог (а.с. 46-48).
28.12.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в який позивач зазначає, що предметом позову є розірвання договору №8800089 від 11 березня 2020 року на надання послуг з виготовлення дверних блоків ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з: неповним виконанням робіт з виготовлення дверних блоків та привласненням грошей, призначених для закупівлі дверної фурнітури; неякісним виготовленням дверних полотен та заготовок для дверних коробок; неприпустимо великими термінами виконання замовлення.
У замовній відомості №8800089 від 11.03.2020 року до договору №8800089, який ФОП ОСОБА_2 всупереч вимогам чинного законодавства щодо оформлення певного переліку документів під час здійснення комерційної діяльності, не склав, та не надав, зазначено дверну фурнітуру на суму 2000 грн., але не визначено конкретно, що розуміється під цим поняттям, та в якій кількості. Тобто домовленість щодо закупівлі та встановлення дверної фурнітури була укладена усно, де позивачем визначалось встановлення у одне дверне полотно одного безшумного замка (на час замовлення орієнтовна вартість комплекту безшумного замка з накладними ручками складала 250-400 грн.), встановлення двох пар петель на два дверних полотна (вартість однієї пари петель на той час складала 70-120 грн.) встановлення комплекту ручок та защіпки на друге дверне полотно (орієнтовна вартість комплекту ручок з защіпкою на той час складала 100-150 грн.) Отже, взявши для обчислення максимальну вартість зазначених елементів дверної фурнітури, можна отримати суму - 790 грн., необхідну для закупівлі дверної фурнітури. Решту суми, зазначеної у замовній відомості №8800089 від 11.03.2020 року до договору №8800089, - 1210 грн., можна врахувати у вартість виконання робіт з встановлення цієї фурнітури. В ході формування замовлення на виготовлення дверних блоків він показував ФОП ОСОБА_2 для зразка ті двері з тією фурнітурою, які у нього уже встановлені, та замовляв аналогічної якості виготовлення дверей та закупівлю аналогічної фурнітури (вартість такої фурнітури підпадає в розряд дешевої цінової категорії), на що отримав запевнення ОСОБА_2 , що все буде у кращому вигляді. ФОП ОСОБА_2 гроші отримав, а дверну фурнітуру не закупив, роботи по її встановленню не провів. Скло не було встановлене, дверні блоки не були зібрані.
Щодо самовільного перерахування грошей. На час здійснення замовлення позивач перебував на військовій службі, яка накладала на нього ряд обмежень, зокрема, відсутність вільного часу та незадовільне матеріальне становище. Тому і виготовлення дверних блоків у короткі терміни було для нього надзвичайно важливим - він мав піти у відпустку терміном 21 доба, що була запланована командуванням військової частини на середину квітня 2020 року. Під час відпустки він мав встановити дверні блоки та завершити ремонт двох кімнат будинку, який винаймав. Про терміни виготовлення дверних блоків з ФОП ОСОБА_2 домовились на 21 добу за умови повної сплати всієї суми замовлення. Про намір передати решту суми замовлення позивач повідомив ФОП ОСОБА_2 , але той відмовився зустрітись з ним особисто, мотивуючи відмову карантинними обмеженнями, та в СМС-повідомленні на його номер телефону вказав карткові рахунки та суми грошей, що необхідно було перерахувати. 20 березня 2020 року він виконав свою частину домовленості - перерахував решту суми - 8220 грн. на визначені ФОП ОСОБА_2 карткові рахунки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через термінал ПриватБанку, повідомив ФОП ОСОБА_2 про переказ грошей, надіславши йому копії платіжних чеків. ФОП ОСОБА_2 визнає факт повних розрахунків за зазначеним договором, так як не має до нього ніяких фінансових претензій за договором. Таким чином дії ФОП ОСОБА_2 мали ознаки шахрайства.
У матеріалах Відзиву на позовну заяву про розірвання договору, повернення сплаченої грошової суми, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди зазначається, що ФОП ОСОБА_2 отримав від іншого підприємця 28 травня 2020 року дерев'яні заготовки для виготовлення дверей за накладною №8800089, де вказане полотно - 2 шт., коробка -36 см., лиштва (налічнік) - 10 шт. та загальна сума вартості товарів - 8740 грн. То стає питання: 1. Полотно - це дерев'яна заготовка чи виріб? Який це виріб? Це тканина чи що? 2. Коробка - це виріб - чи купа дощок (дерев'яних заготовок)? Чому одиниця вимірювання - см.? Що означає кількість - 36? Це кількість коробок, чи чого? 3. Яким чином дії накладної №8800089 стосуються мого замовлення, коли воно мало бути виконано до середини квітня 2020 року? Дії за цією накладною стосуються тільки ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 , і не можуть бути залученими до матеріалів справи.
Щодо підтвердження доставки замовлення. Реальної накладної на отримання замовлення не існує. Позивач не підписував жодного документа на отримання замовлення, так як відразу виявив недоробки, не в повній мірі та неякісно виготовлене замовлення. Це папірець з неякісно підробленим підписом. Про це він повідомляв і в Національну поліцію, і в спілку захисту прав споживачів, і в прокуратуру. В своєму листі на вимогу розірвання договору ФОП ОСОБА_2 зазначив накладну №8897653 від 09.03.2019 року, за якою позивач ніби отримав замовлення у відповідності до договору від 11.03.2020 року. Це як зрозуміти? Спочатку отримав замовлення, а через рік уклав договір на виконання замовлення і заплатив гроші? А потім почав висувати претензії? Помилки в датах та номерах немає. А от підроблений документ на отримання замовлення з номером №8897653 тільки з датою доставки замовлення є, та і прізвище там не його. Тільки крім чийогось підпису у цьому папірці нічого не зазначено. Чиє прізвище за підписом? Позивач військовослужбовець, звик за підписом писати прізвище та ініціали. Він вважає, що в діях ФОП ОСОБА_2 вбачається склад кримінального правопорушення підроблення документів, передбаченого ст. 358 КК України.?
Щодо невиявлення порушень у діях ФОП ОСОБА_2 . Копії листів від посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві щодо перевірки діяльності ФОП ОСОБА_2 є у матеріалах позовної заяви, де зазначено, що за його зверненням було перевірено діяльність ФОП ОСОБА_2 , виявлено ряд порушень вимог чинного законодавства у сфері побутового обслуговування населення, дано Припис на їх усунення та зобов'язано надати звіт про усунення недоліків. А за його звернення до прокуратури м. Києва листом від 14.06.2021 року №В-3028/Г-3091 позивачу було повідомлено, що ФОП ОСОБА_2 виявлені недоліки не усунув, звітних матеріалів не надав, ухиляється від виконання вимог Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві щодо звітування за усунення виявлених порушень, на ФОП ОСОБА_2 . Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві не може бути складений адміністративний протокол за порушення норм чинного законодавства у сфері побутового обслуговування населення у зв'язку з постійним ігноруванням вимог посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві щодо прибуття ФОП ОСОБА_2 до наглядового органу з метою складання протоколу про адміністративні порушення. ОСОБА_2 не з'явився. Зазначене вище свідчить про недобросовісність та шахрайство з боку ФОП ОСОБА_2
ФОП ОСОБА_2 визнає свою шахрайську діяльність тим, що готовий надати фурнітуру та майстра для її встановлення. Це зараз надати фурнітуру і майстра? Через майже два роки після того, як я за це все заплатив, а він не виконав?
У зв'язку з тим, що на думку ФОП ОСОБА_2 та його адвоката, виконання замовлення за договором №8800089 від 11.03.2020 р. здійснювалось у термін від 45 діб, а кінцевий термін виконання робіт зазначений не був, а тому термін дії договору є розмитим, не визначеним. Тому позовну давність просить не враховувати.
Норми частини 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» просить вибірково застосовувати з наступних міркувань: безоплатне усунення недоліків у виконаній роботі у розумний строк. Чи достатньо часу (понад сто діб - 3,5 місяці) було ФОП ОСОБА_2 для якісного та повного виконання мого замовлення? Цілком достатньо. Результат виконання замовлення - вкрай незадовільний. Для повторного виконання мого замовлення скільки потрібно було часу? Який розумний термін? Півтора року? Відповідне зменшення ціни виконаної роботи. Позивач не замовляв дрова. Яке може бути зменшення ціни? За ті послуги з виготовлення його замовлення він не готовий платити. Якщо є особа, яка готова визнати зазначену вартість робіт, хай забере ці вироби і поверне йому повну суму грошей. Безоплатне виготовлення іншої речі з того ж матеріалу і такої ж якості, чи повторне виконання роботи.
Усунення виявлених у виготовленні його замовлення недоліків можливе тільки шляхом виготовлення інших виробів, з замовленням у третьої особи, так як дверні полотна пофарбовані, а на них є сколи деревини, щілини, дефекти від глибокого врізання робочого інструменту у деревину, смолянисті проступання, необхідно здирати фарбу, перешліфовувати дверні полотна, розбирати їх, виготовляти і замінювати пошкоджені та неправильно виготовлені деталі. Для збирання дверних коробок необхідно вирізати в визначені розміри деталі з погонажних заготовок, фарбована деревина у місцях різання дасть сколи, будуть дуже видимі дефекти, потім треба буде все перефарбовувати. Дешевше виготовити нові дверні блоки. Але на здійснення повторного замовлення він не маю можливості (а.с. 60-66).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 .05.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.76).
Позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить задовольнити (а.с. 80).
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи у їх відсутності та просили у задоволення позову відмовити (а.с.81).
Інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надано.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи відзив відповідача, та відповідь на відзив позивача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 11.03.2020 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено Договір №8800089 на виготовлення дверей (а.с.14).
Відповідно до Договору№8800089 вартість послуг відповідача становить 12200 грн. та додатково 2000 грн. фур. Передоплата становить 6000 грн.; залишок по прийняттю 6200 грн.; установка -, та доставка (а.с.14).
Як вбачається із копії квитанції від 20.03.2020 року ОСОБА_1 перерахував 5 000 грн. за замовлення - міжкімнатні двері (а.с.15).
Відповідно до копії квитанції від 20.03.2020 року ОСОБА_1 перерахував 3 210 грн. за замовлення - міжкімнатні двері (а.с.16).
Як вбачається із копії заяви від 25 червня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву до Деснянського УП ГУ НП у місті Києві про вчинення кримінального правопорушення, а саме шахрайських дій з боку Відповідача. Заява була зареєстрована за номером ЄО № 39891 від 25.06.2020 року (а.с. 17).
Відповідно до листа від 30.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ФОП ОСОБА_2 із претензією про неналежне виконання робіт та вимагав розірвання договору та повернення йому повної суми - 14200 грн. протягом 7 діб з моменту отримання листа (а.с. 18).
Згідно відповіді ФОП ОСОБА_2 , останній роз'яснив вимоги ч. 3 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів'та ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», що дверні блоки були виготовлені під його розміри, що не є стандартними, а тому не підлягають поверненню у відповідності до переліку товарів, що не підлягають поверненню, а такожзапропонував ОСОБА_1 безоплатне усунення недоліків у виконаній роботі (а.с. 19).
16.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся з листом до Начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві з приводу неякісно виготовлених дверних блоків та неправомірних дій ФОП ОСОБА_2 (а.с. 20-21).
Згідно листа Головного управління Держпроспоживслужби в м.Києві № 06.3/11487 від 23.07.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено, що буде проведена позапланова перевірка господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 (а.с. 22).
17.12.2020 року позивач повторно звернувся з листом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві з приводу захисту своїх прав (а.с. 23).
10 лютого 2021 року ОСОБА_1 отримав відповідь від Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві № 06.3/2105, в якій його повідомили, що були виявлені порушення вимог абз. 1 ч. 5 ст. 10, п. 5 ч. 2 ст. 12, п. 8 ч. 1 ст. 21 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів» та абз. 4 п. 25 Правил побутового обслуговування населення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 №313 в діяльності ФОП ОСОБА_2 , а також останньому надано припис на усунення порушень вимог законодавства (а.с. 24).
16 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Київської міської прокуратури з проханням захисту його прав (а.с. 25-26).
21 травня 2021 року ОСОБА_1 отримав відповідь від Київської міської прокуратури № 27-р-21, де його повідомили, що органи прокуратури позбавлені повноважень на проведення перевірок у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів (а.с 27).
Як вбачається із накладної №8800089 від 28.05.2020 року відпущено ОСОБА_6 , одержано ОСОБА_2 . Полотно 2 шт, ціна 2500-5000; Коробка 36 шт, ціна 90-32400; Налічнік 10 шт, ціна 50 - 500 всього без ПДВ 8740 грн, загальна сума з ПДВ 8740 грн. (а.с.50).
22.06.2020 року Відповідач здійснив доставку замовлення за адресою проживання Позивача, що підтверджується копією накладної № 8897653 від 22.06.2020 року, та підписом позивача про одержання (а.с.51).
14 червня 2021 року ОСОБА_1 отримав листа з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якому його повідомили, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом (а.с. 28-36).
Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст .205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правовідносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Пунктом 7 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що договір це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
Пунктами 3,4, 18 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено терміни виконавець, виробник, продавець в такому значенні: виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар; продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.
Також пунктами 12, 15 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено терміни істотний недолік та недолік товару: істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» право на розірвання договору та повернення сплаченої грошової суми за товар, виникає у споживача лише у разі наявності в товарі істотного недоліку. Так, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Частиною 2 ст.678 ЦК України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Відповідно до ч.2 ст. 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Згідно ч.1 ст. 680 ЦК України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановленні цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
В позовній заяві позивач посилався на те, що після придбання та доставки дверей у них були виявлені такі недоліки: було пошкоджене фарбоване покриття; не були врізання замки, петлі, не встановлені ручки; сколи деревини на кутах та на рамках дверного полотна; дверні полотна пофарбовані без належної підготовки поверхонь, видніються сліди від необробленого шпаклювання, ворс; видимі місця врізання робочого інструменту в деревину; неякісно пофарбовані заготовки під дверні коробки; добре проглядається широка жовта полоса від смоли, що проступає крізь фарбу; не були зібрані дверні коробки; взагалі була відсутня дверна фурнітура; було відсутнє скло у дверному полотні.
Однак, належних та допустимих доказів (висновок експерта, тощо), що підтверджують наявність тих недоліків, на які позивач посилався у позові, та, що недоліки, які виявив позивач, він пропонував усунути відповідачу, а той йому відмовив в цьому, та, що виявлені позивачем недоліки були настільки істотними, що їх неможливо було усунути або що внаслідок таких недоліків виготовлені двері стали непридатними до використання тощо, позивач судуне надав.
Під час розгляду справи судом, клопотання про призначення експертизи, позивач не заявляв.
Надані позивачем фото, що долучені до позовної заяви, не можуть бути взяті до уваги суду з огляду на те, що з них не надається можливим встановити наявність пошкодження чи дефектів,також невідомо коли, в яких умовах, і саме де зроблені ці фото, отже вони є не належним та не допустимим доказом.
Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем (абз. 2 ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів»).
Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти (абз. 3 ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів»).
Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України (абз. 4 ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про захист прав споживачів").
Судом встановлено, що виготовлений товар, а саме двері поверненню не підлягають, відповідно до затвердженого переліку Кабінетом Міністрів України (абз. 4 ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про захист прав споживачів"), оскільки дверні блоки були виготовлені індивідуально під відповідні розміри замовника-позивача, що не є стандартним.
Разом з цим, наявність недоліків у виготовленому товарі, а саме дверей має місце, що підтверджується тим, що відповідач запропонував позивачу усунути недоліки у виробленому ним товарі, однак позивач відмовився від усунення недоліків відповідачем.
Відповідно до положень ст. ст. 4-5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів та здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Одночасно процесуальний закон встановлює обов'язок доказування і подання доказів (ст. ст.12, 81 ЦПК України): кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладених норм матеріального та процесуального права, враховуючи, що позивач не довів належними доказами порушення своїх прав як споживача товару та послуги, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору-замовлення та стягнення сплаченої за товар грошової суми, пені, слід відмовити, але виходячи із встановлених судом обставин, зокрема, наявності недоліків у товарі, позивач має право на відшкодування збитків внаслідок поставки неякісного товару.
Що стосується заявлених позивачем вимог щодо відшкодування моральної шкоди з відповідача на користь позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах по відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 № 4 у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
Звертаючись до суду, позивач обгрунтовує свої вимоги Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Разом з тим, положення ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»мають застосовуватися в сукупності з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до ст. 711 ЦК України шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положеньглави 82 цього Кодексу.
Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені параграфом 3 глави 82 ЦК України.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
У постановах Верховного суду від 10.01.2019 року у справі №750/11705/15-ц та у постанові Верховного Суду України №6-1575цс16 від 09.11.2016 року висловлена правова позиція, відповідно до якої споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.
Оскільки позивач не довів належними доказами порушення своїх прав, як споживача товару та послуги, а решта вимог є похідними, то в задоволенні завданої моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн. слід відмовити.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями статті 141 ЦПК України
На підставі викладеного, керуючись статтями 4-5, 11, 82, 205, 678, 679, 680, 711 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», статтями 12, 13, 19, 76, 80-81, 89, 141, 247, 259, 263 - 265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, повернення сплаченої грошової суми, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Текст рішення виготовлений 23.09.2022 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко