29 вересня 2022 року
м. Київ
справа №160/9294/20
адміністративне провадження №К/9901/14330/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., у порядку підготовки до касаційного розгляду справи за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 160/9294/20 за позовом ОСОБА_1 до Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду головуючого судді від 11 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 160/9294/20.
Скаржник вказує, що у разі скасування виконання судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Також скаржник зазначає, що для забезпечення рівності сторін, попередження безпідставного стягнення бюджетних коштів, які не зможуть бути повернуть після можливого скасування судового рішення, є необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення в частині стягнення коштів до закінчення касаційного провадження у справі.
31 травня 2021 року від позивачки надійшли заперечення на клопотання скаржника щодо зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у цій справі, де ОСОБА_1 просить відмовити у його задоволенні з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.
Проаналізувавши клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку про його необґрунтованість, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України суд касаційної інстанції може зупиняти виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно з частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заява про зупинення виконання та дії судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання чи дії судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Вирішуючи зазначене клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку із дією та виконанням оскаржуваних судових рішень.
Для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для такого зупинення.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У відповідності до статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
При цьому, зупинення виконання оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом лише у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин й здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
Сама по собі незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення його виконання, оскільки перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Аналіз матеріалів касаційної скарги та зазначені у клопотанні мотиви, не є такими, що в розумінні наведених законодавчих приписів можуть слугувати підставою для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, оскільки не підтверджені жодними доказами, які суд міг би оцінити.
Так, відповідачем до матеріалів касаційної скарги не додано підтверджень пред'явлення виконавчого листа у цій справі до примусового виконання, зупинення операцій на рахунках відповідача з метою списання коштів на підставі виконавчого листа та інше.
Згідно з частино першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Це правило стосується, у тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує клопотання про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.
Інших доводів щодо наявності підстав для зупинення виконання судового рішення вказане клопотання не містить, а суддею-доповідачем таких підстав не встановлено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Підсумовуючи наведене, суддя-доповідач приходить до висновку, що у задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.
У цій справі Офіс Генерального прокурора заявлено клопотання про розгляд справи за участю його представника.
Згідно зі статтею 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
Відповідно до частини третьої статті 338 КАС України відзив на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Позивачка клопотання про розгляд справи за її участю чи участю її представника до суду касаційної інстанції не заявляє.
Як слідує з ухвали про відкриття провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.
При цьому, Верховний Суд надає учасникам процесу у справі № 160/9294/20 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені ними в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний підхід висловлений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 17 лютого 2020 року у справа № 815/209/18.
Верховний Суд перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Фактичні обставини не є предметом даного касаційного провадження, а питання права не становлять особливої складності, за таких обставин характер спору не вимагає проведення публічного розгляду.
З огляду на наведене, зміст оскаржуваних судових рішень, характер спірних правовідносин у цій справі та межі перегляду судом касаційної інстанції, надану судами попередніх інстанцій можливість учасникам справи брати участь у відритому судовому розгляді справи по суті спору, Суд не бачить необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її касаційного перегляду саме в судовому засіданні, у зв'язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю учасників цієї справи відсутні.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
За таких обставин, розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтею 248, 262, 340, 375 КАС України,
У задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 160/9294/20 відмовити.
У задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за участю його представника відмовити.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 30 вересня 2022 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8 (вул. Московська, 8), корпус 5.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
...........................
Л.О. Єресько,
Суддя Верховного Суду