30 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 420/11638/21
адміністративне провадження № К/990/25928/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А. перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі №420/11638/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 вересня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIII.
Підпунктом 11 пункту 16-1 «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Водночас самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Таким чином представництво юридичної особи може здійснюватися виключно або через особу, яка діє в порядку самопредставництва, або через адвоката.
Пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Касаційну скаргу від імені військової частини НОМЕР_1 підписано її представником - капітаном юстиції ОСОБА_2 , який на підтвердження своїх повноважень, додав копію довіреності від 22 червня 2022 року №111 (далі - Довіреність), копію переліку осіб, уповноважених діяти від імені Міністерства оборони України (Збройних Сил України) (самопредставництво) у судах та інших державних органах, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 квітня 2020 року №85 та витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про організацію самопредставництва інтересів військової частини, її посадових осіб у судах та інших державних органах» від 24 квітня 2020 року №85 (далі - Наказ).
Відповідно до Довіреності Буяк Б.С. уповноважений представляти інтереси військової частини НОМЕР_1 та інтереси командира військової частини НОМЕР_1 , як посадової особи в судових установах і органах виконання судових рішень: в справах про адміністративні правопорушення, в кримінальних, цивільних, господарських справах/провадженнях, у справах адміністративного судочинства, а також у виконавчому провадженні, з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, зацікавленій особі, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, стороні у справах про адміністративні правопорушення, стороні у виконавчому проваджені.
Водночас ця довіреність не дає права заявляти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, зменшувати розмір позовних вимог, змінювати підставу та предмет позову, відмовлятися від позову, заявленого військовою частиною, визнавати позов, заявлений до військової частини, повністю або частково, укладати мирові угоди, а також угоди у виконавчому провадженні.
Також в Наказі встановлено, що особи, визначені у Переліку осіб, уповноважених діяти від імені Міністерства оборони України (Збройних Сил України) (самопредставництво) у судах та інших державних органах, затвердженого пунктом І цього наказу, не мають повноважень щодо визнання позову повністю або частково, відмови від позову, його відкликання та зміни, не оскаржувати судові рішення, прийняті не на користь Міноборони або Збройних Сил у тому числі, яким частково задоволені позовні вимоги Міноборони або Збройних Сил, відкликання та відмови від апеляційних та касаційних скарг, досягнення примирення, кладення мирової угоди, а також угоди у виконавчому провадженні.
Разом з тим, інститут представництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.
Водночас обмеження повноважень стосується представників учасника справи та у відповідності до частини другої статті 60 КАС України повинні бути відображені у довіреності або ордері.
Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_2 не може вважатися особою, що здійснює самопредставництво військової частини НОМЕР_1 , оскільки з доданих до касаційної скарги документів не передбачається такої можливості у зв'язку з наявними обмеженням, що суперечить самої суті інституту самопредставництва.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути заявнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі №420/11638/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Данилевич