29 вересня 2022 року
м. Київ
справа №160/22252/21
адміністративне провадження №К/990/24759/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №160/22252/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на його користь невиплачену частину заробітної плати за період з 15.03.2021 по 22.10.2021, а саме різницю між посадовим окладом і надбавкою за вислугу років, які повинні були виплачуватись згідно вимог Закону України "Про прокуратуру" та фактично виплаченими коштами у сумі 196 765,73 грн. (сто дев'яносто шість тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 73 копійки);
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на його користь вихідну допомогу при звільненні в розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 8 093,03 грн.;
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 25.10.2021 і по день фактичного розрахунку;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень) та судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати з 15.03.2021 року по 22.10.2021 року в порядку та у розмірах, передбачених ч.ч. 2-5 та 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру". Зобов'язано Дніпропетровську обласну прокуратуру нарахувати заробітну плату позивачу з 15.03.2021 року по 22.10.2021 року в порядку та у спосіб, визначені ч.ч. 2-5 та 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати. Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невиплати позивачу вихідної допомоги при звільненні. Зобов'язано Дніпропетровську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 8093,03 грн. (вісім тисяч дев'яносто три гривні три копійки). Зобов'язано Дніпропетровську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, з 25.10.2021 року по день фактичного розрахунку з урахуванням середньоденного розміру 376,42 грн. (триста сімдесят шість гривень сорок дві копійки). У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року змінено, викладено абзац другий та третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Визнати неправомірними дії Дніпропетровської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 15.03.2021 року по 22.10.2021 року виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
Зобов'язати Дніпропетровську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період з 15.03.2021 року по 22.10.2021 року, виходячи із розміру заробітної плати, встановленої ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла станом на 24.09.2019 року - до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" 19.09.2019 № 113-IX, з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій та інших виплат, передбачених законодавством, та виплатити вказану заробітну плату з урахуванням фактично виплаченої суми за вказаний період."
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року щодо зобов'язання Дніпропетровську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, з 25.10.2021 року по день фактичного розрахунку з урахуванням середньоденного розміру 376,42 грн. (триста сімдесят шість гривень сорок дві копійки) - скасовано та прийнято нову постанову в цій частині, якою відмовлено у задоволенні цієї частини позовних вимог. У решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року - залишено без змін.
Не погодившись із вказаними рішеннями в частині задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу заробітної плати, Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2022 року касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури повернуто скаржнику.
08 вересня 2022 року Дніпропетровська обласна прокуратура повторно звернулась до Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
Як вбачається із матеріалів касаційного провадження, відповідачем оскаржується рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року. Касаційна скарга подана (здана на пошту) 08 вересня 2022 року.
У клопотанні заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що повний текст оскаржуваної постанови виготовлено 14 липня 2022 року, а отримано нарочно 09 серпня 2022 року. Скаржник вперше звернувся до Верховного Суду 19 липня 2022 року, у межах строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржнику.
З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня ухвалення оскаржуваної постанови, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Так, скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, та зазначає про те, що судом апеляційної інстанції застосовано абзац 3 пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ, статтю 81 Закону України "Про прокуратуру" без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №320/1874/19, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/154/20, від 04 листопада 2021 року у справі №640/537/20, а також у постановах від 14 липня 2022 року у справі №600/3960/21-а, від 21 липня 2022 року у справі №280/1992/21, від 28 липня 2022 року у справі №160/8181/21, від 28 липня 2022 року у справі №620/1338/21, від 18 серпня 2022 року у справі №240/18457/20.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Поновити Дніпропетровській обласній прокуратурі строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №160/22252/21.
Витребувати із Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/22252/21.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова