30 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 120/3414/22
адміністративне провадження № К/990/26132/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
перевіривши касаційну скаргу Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №120/3414/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними дій Вінницької митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої позивачем за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; визнання протиправними дій Вінницької митниці щодо відмови в застосуванні преференції по ввізному миту за кодом « 410» до Товару №1 на підставі декларації - інвойс №020549 від 26.01.2022 та сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №AF01052661 від 27.01.2022; визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2022/000138 та №UA401020/2022/000141; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA401000/2022/000008/2 від 02.02.2022.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2022 позов задоволено. Вирішено стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8804,60грн за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху як таку, що подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк для усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання цієї ухвали шляхом надання суду доказів (оригіналу документа) на підтвердження сплати апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
При розрахунку суми судового збору суд виходив з наступного.
Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2481,00грн.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі становить 13206,90грн (8804,60грн х 150%).
У якості усунення недоліків апеляційної скарги, Вінницькою митницею на адресу суду подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в обґрунтування якого вказано про відсутність коштів необхідних для проведення оплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.08.2022 продовжив відповідачу строк для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії ухвали суду.
Вінницькою митницею до Сьомого апеляційного адміністративного суду повторно подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутності бюджетних видатків для оплати судового збору.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.09.2022 подану відповідачем апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі №120/3414/22 повернув скаржнику з підстав неусуненням останнім недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для залишення такої відповідно до ухвали від 08.08.2022 без руху.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №120/3414/22 про повернення апеляційної скарги заявнику, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що Сьомий апеляційний адміністративний суд, повертаючи апеляційну скаргу заявнику, порушив норми процесуального права, зокрема, норми, якими закріплено принцип на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. На переконання відповідача, оскаржуване судове рішення є таким, що позбавляє контролюючий орган можливості скористатися своїм законним правом на відстоювання інтересів держави у відповідних судових інстанціях, оскільки, на думу останнього, відсутність фінансування органів податкової служби та недостатність суми коштів необхідної для сплати судового збору в умовах воєнного стану, є безумовною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків за клопотанням скаржника.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, або подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частини 2, 3 статті 298 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п'ята статті 298 КАС України).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання платіжного документа, відповідачем на адресу суду було скеровано повторне клопотання, в якому останній, посилаючись на неможливість сплати судового збору у визначений судом строк, просить відстрочити таку сплату.
При цьому документа про сплату судового збору у визначеному розмірі відповідач так і не надає.
У відповідності до положень статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначено вище, у відповідності до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
У свою чергу, відповідно до приписів статті 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений судом може бути продовжений судом, який його встановив за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу суб'єкта владних повноважень.
Крім того, законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Враховуючи те, що Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.08.2022 надавав відповідачу додатковий час для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, натомість Вінницькою митницею не було виконано вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для її повернення заявнику.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дотримався норм статті 169, пункту 1 частини п'ятої статті 296, частини другої статті 298 КАС України, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації заявником права на апеляційне оскарження судового рішення також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №120/3414/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Васильєва
І.А. Гончарова