30 вересня 2022 рокуСправа № 380/16687/21 пров. № А/857/10102/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (суддя Гавдик З.В., м.Львів, повний текст складено 15 лютого 2022 року), -
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Головне управління) в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 20.08.2021 №Ф-3391-52 (далі - Вимога).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі вказує, що станом на 31.07.2021 у позивача обліковувалася недоїмка у розмірі 26264,81 грн. Тому, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) Головним управлінням правомірно виставлено спірну Вимогу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, як особа яка провадила незалежну професійну діяльність, а саме адвокатську діяльність та отримувала дохід від цієї діяльності, звільняється від сплати за себе єдиного внеску, оскільки отримує пенсію за віком.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 06.04.1988 ОСОБА_1 одержала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №747 на підставі рішення атестаційної палати Львівської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №2 від 06.04.1988.
Після звільнення з роботи у Львівському Відкритому акціонерному товаристві «Укрексімбанк» 01.09.2000 подала заяву та копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю про взяття на податковий облік у ДПІ Шевченківського району м. Львова.
На підставі довідки №17-1/652 позивачку взято на облік від 01.09.2000 № 466 у ДПІ у Шевченківському районі м. Львова. У цей час взяття на облік здійснювалось на підставі Закону України «Про державну реєстрацію фізичних осіб-платників податку».
22.09.2005 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням, виданим Управлінням пенсійного фонду у Шевченківському районі м. Львова.
20.08.2021 відповідачем надіслано позивачці Вимогу згідно якої заборгованість позивачки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 31056,74 грн, яка згідно інформаційної системи податкових органів складається із недоїмки в сумі 25728,21 грн та пені в сумі 536 грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 4 цього ж Закону платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
У частині четвертій статті 4 Закону визначено, що особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із частиною п'ятою статті 4 цього ж Закону, особи, зазначені у пункті 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті.
Право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 припинено згідно пункту 1 частини першої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 17.02.2021 на підставі заяви адвоката.
Зважаючи на те, що позивачу з 23.09.2005 призначено пенсію за віком довічно, вказана обставина звільняє останню від обов'язку сплати єдиного внеску, а відтак оскаржувана Вимога є протиправною.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правильності застосування судом норм матеріального права до встановлених ним на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів та обставин справи.
Відповідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
В. С. Затолочний