20 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/10673/21 пров. № А/857/9622/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Львівгаз Збут” на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у справі № 380/10673/21 (головуюча суддя Потабенко В.А., час ухвалення 12:17 год., м. Львів, повний текст рішення складений 23 травня 2022 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Львівгаз Збут” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною і скасування постанови, -
У липні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю ,,Львівгаз Збут” (далі - ТзОВ ,,Львівгаз Збут”) звернулося в суд з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), в якому просило: а) визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.12.2020 № 2685 ,,Про накладення штрафу на ТзОВ ,,Львівгаз Збут” за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу;
б) стягнути на користь ТзОВ ,,Львівгаз Збут” за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП сплачений судовий збір.
Рішенням від 11 травня 2022 року Львівський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Львівгаз Збут” подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що ТзОВ ,,Львівгаз Збут” своєчасно та в повному обсязі розрахувалось з ТзОВ ,,Оператор ГТС України” за послуги з небалансу за серпень 2020 року. Також позивач наголошує на безпідставності проведення відповідачем перевірки, оскільки у постанові НКРЕКП від 13.10.2020 № 1896 відсутня підстава для проведення позапланової виїзної перевірки, а саме відсутнє обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, її законних прав.
Позивач стверджує, що відповідач у спірній постанові не зазначив конкретний вид правопорушення на ринку природнього газу, а при визначенні суми штрафу не було враховано серйозність правопорушення, наслідки для інтересів ринку природнього газу, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Також позивач зазначає, що пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу передбачає розширення Регулятором Ліцензійних умов до вимог всієї кількості нормативно-правових актів та документів, які регулюють ринок природного газу.
З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому висловив незгоду з її доводами. Вважає, що визначення розміру санкцій до порушника на ринку природнього газу є дискреційним повноваженням НКРЕКП. Відповідач звертає увагу суду на те, що підставою для проведення перевірки слугувало звернення ТзОВ ,,Оператор ГТС України” про факти допущення значних обсягів негативного добового небалансу шляхом надання незбалансованих номінацій/реномінацій та невжиття заходів щодо вчасного збалансування портфоліо балансування. Зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду, підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ ,,Оператор газотранспортної системи України” та ТзОВ ,,Львівгаз Збут” уклали договір транспортування природного газу від 18.12.2019 № 1910000183 та додаткові угоди № 1 до договору від 15.04.2020, № 2 від 22.07.2020 (а.с.44-57, т.1).
31.08.2020 ТзОВ ,,Оператор ГТС України” уклав односторонній акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2020 року № 08-2020-1910000183, відповідно до якого розмір плати за добовий небаланс природного газу за газовий місяць, що підлягає сплаті замовником, а саме ТзОВ ,,Львівгаз Збут” (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця складає 67597203,64 грн (а.с.70-72, т.1).
Зазначений акт скерований ТзОВ ,,Оператор ГТС України” 14.09.2020 (а.с.73, т.1). ТзОВ ,,Львівгаз Збут” листом від 17.09.2020 № 797-СЛ-4857-0920 повідомило про зарахування частини в розмірі 3200000,00 грн. передплати послуг замовленої потужності в рахунок небалансу за серпень 2020 року. Решта частина оплати небалансів за серпень 2020 року у розмірі 64 397 203, 64 грн сплачена відповідно до платіжного доручення від 21.09.2020 № 1718.
Судом встановлено, що на підставі посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 11.11.2020 № 540 (а.с.42-43, т.1), виданого відповідно до рішення НКРЕКП від 13.10.2020 № 1896 (а.с.38 т.1), Сектором Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Львівській області доручено проведення перевірки ліцензіата товариства з обмеженою відповідальністю ,,Львівгаз Збут” щодо дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 за період діяльності з 01.08.2020 по 31.08.2020. Підстава проведення перевірки: звернення ТзОВ ,,Оператор газотранспортної системи України” від 03.09.2020 № ТОВВИХ-20-10042. Перелік питань, щодо яких буде здійснюватися перевірка: дотримання вимог законодавства та пункту 2.1. ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема: пункту 1 глави XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493; положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.
За результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Львівгаз Збут” складений акт від 07.12.2020 № 641, відповідно до висновків якого, відповідачем встановлені порушення позивачем, зокрема пункту 2.1. глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотримання вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування (а.с.17-28, т.1).
Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 07.12.2020 № 641 ТзОВ ,,Львівгаз Збут” направило до відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Львівській області письмові пояснення та обгрунтування (заперечення) до акту (а.с.29-33, т.1).
В подальшому, постановою НКРЕКП № 2685 від 23.12.2020 відповідно до статей 17,19 та 22 Закону України ,,Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, статі 59 Закону України ,,Про ринок природного газу” Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг накладено на позивача штраф у розмірі 102000,00 грн. за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування (а.с.13-14, т.1).
Позивач, не погоджуючись із встановленими порушеннями та накладенням штрафу, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТзОВ ,,Львівгаз Збут” допустило порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування, що підтверджується актом перевірки від 11.12.2020 № 653 та не спростовано позивачем під час судового розгляду справи, тому у відповідача були наявні фактичні та правові підстави для застосування до позивача санкцій у вигляді штрафу на підставі статті 22 Закону № 1540-VIII, статті 59 Закону № 329-VIII.
Водночас під час розгляду справи, суд першої інстанції не встановив порушень щодо призначення та проведення перевірки, позаяк така перевірка обґрунтовано була призначена на підставі пункту 2 частини сьомої статті 19 Закону № 1540-VIII, у зв'язку із надходженням на адресу НКРЕКП звернення ТзОВ ,,Оператор ГТС України” від 03.09.2020 № ТОВВИх-20-1042 про здійснення заходу державного контролю щодо недотримання, зокрема, позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України ,,Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.
Згідно із частиною другою статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.
За приписами частин першої - третьої, п'ятої статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Пунктами 2, 3 частини сьомої статті 19 Закону № 1540-VIII підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов.
Також відповідно до частини другої статті 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
За приписами частини третьої статті 22 Закону № 1540-VIII у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Згідно із частиною четвертою статті 22 Закону № 1540-VIII Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, Законами України ,,Про ринок електричної енергії”, ,,Про природні монополії”, ,,Про питну воду та питне водопостачання”, ,,Про ринок природного газу”, ,,Про теплопостачання”, ,,Про енергетичну ефективність”.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 329-VIII суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 1 частини другої статті 59 Закону № 329-VIII передбачено, що правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
За приписами частини третьої статі 59 Закону № 329-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб'єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Відповідно до підпункту «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.
За правилами частин шостої - восьмої статті 59 Закону № 329-VIII рішення Регулятора про накладення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, може бути прийняте протягом 30-денного строку з дня складення акта перевірки. Накладення санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо порушення було виявлено через п'ять або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення - його припинення) або виявлення його наслідків. За одне правопорушення на ринку природного газу може застосуватися лише один вид штрафної санкції (штраф) або штраф разом із зупиненням дії ліцензії. Рішення про накладення санкцій Регулятором оскаржуються в судовому порядку.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов господарська діяльність з постачання природного газу здійснюється з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу.
Згідно із пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС терміни, що використовуються в цьому Кодексі, мають такі значення:
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
газова доба (D) - газова доба, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;
плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;
портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу.
Пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
Згідно із пунктом 4.1 Типового договору замовник зобов'язаний вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.
Крім того, пунктом 4.1 договору транспортування природного газу, укладеного 18.12.2019 № 1910000183 між ТзОВ ,,Оператор ГТС України” (оператор) та ТзОВ ,,Львівгаз Збут” (замовник) передбачено, зокрема обов'язок замовника вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, позапланова виїзна перевірка ТзОВ ,,Львівгаз Збут” проведена відповідно до положень Закону № 1540-VIII, на підставі постанови НКРЕКП № 1896 від 13.10.2020 та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 11.11.2020 № 540, виданого відповідно до рішення НКРЕКП від 13.10.2020 № 1896, сектором НКРЕКП, за результатами якої складено акт № 641 від 07.12.2020.
Колегія суддів відхиляє покликання представника позивача на безпідставність проведення відповідачем перевірки, оскільки у постанові НКРЕКП від 13.10.2020 № 1896 відсутня підстава для проведення позапланової виїзної перевірки, а саме, відсутнє обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, її законних прав, позаяк така перевірка обґрунтовано була призначена на підставі пункту 2 частини сьомої статті 19 Закону № 1540-VIII, у зв'язку із надходженням на адресу НКРЕКП звернення ТзОВ ,,Оператор ГТС України” від 03.09.2020 № ТОВВИх-20-1042 про здійснення заходу державного контролю щодо недотримання, зокрема, позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201.
Зокрема, ТзОВ ,,Оператор ГТС України” у своєму зверненні зазначило, що в серпні 2020 року окремі замовники послуг транспортування природного газу допустили значний обсяг негативного добового небалансу шляхом надання незбалансованих номінацій/реномінацій (коли планові обсяги подачі природного газу до газотранспортної системи відрізняються від планових обсягів відборів природного газу газотранспортної системи) та невжиття заходів щодо вчасного збалансування своїх портфоліо балансування.
Також у зверненні вказано, що надання послуг транспортування природного газу з 01.08.2020 по 21.08.2020 призвело до створення фізичного перевантаження газотранспортної системи, оскільки відбувався відбір з газотранспортної системи природного газу оператора газотранспортної системи, а не газу, поданого замовниками послуг транспортування, чи газу, який перебуває у власності чи розпорядженні.
За наслідком розгляду звернення ТзОВ ,,Оператор ГТС України” відповідач прийняв постанову № 1896 від 13.10.2020 ,,Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб'єктами господарювання”, в якій наведений перелік суб'єктів господарювання, щодо яких і проводяться позапланові виїзні перевірки. Зазначеним переліком передбачено також і проведення перевірки ТзОВ ,,Львівгаз Збут” .
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що постанова №1896 не є предметом позовних вимог у межах даної справи №380/10673/21.
Отже, на переконання колегії суддів, під час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не встановлено порушень щодо призначення та проведення перевірки.
Колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції, що недотримання вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, пункту 2.1 Ліцензійних умов в частині зобов'язання замовників послуг транспортування вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування є не лише порушенням замовником умов договору, укладеного з оператором газотранспортної системи, а й правопорушенням на ринку природного газу у вигляді порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (пункт 1 частини другої статті 59 Закону № 329-VIII).
При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що перевіркою було встановлено та не заперечувалося позивачем, що останнім здійснено постачання природного газу в серпні 2020 року без забезпечення збалансованості свого портфоліо балансування, зокрема з 03.08.2020 по 11.08.2020 (включно).
На підставі встановленого, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ТзОВ ,,Львівгаз Збут” допустило порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування, що підтверджується актом перевірки від 11.12.2020 № 653 та не спростовано позивачем під час судового розгляду справи, тому у відповідача були наявні фактичні та правові підстави для застосування до позивача санкцій у вигляді штрафу на підставі статті 22 Закону № 1540-VIII, статті 59 Закону № 329-VIII.
Колегія суддів також бере до уваги ту обставину, що ТзОВ ,,Львівгаз Збут” листом від 17.09.2020 № 797-Сл-4857-0920 повідомило про зарахування частини в розмірі 3200000,00 грн. передплати послуг замовленої потужності в рахунок небалансу за серпень 2020 року. Інша частина оплати небалансів за серпень 2020 року в розмірі 64397203,64 грн. сплачена відповідно до платіжного доручення від 21.09.2020 № 1718.
Однак, такі доводи не спростовують виявлене перевіркою допущене позивачем порушення в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування та не звільняє його від встановленої законодавством відповідальності за правопорушення на ринку природного газу у вигляді порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач у даному випадку не відмежовує договірних обов'язків постачальника природного газу перед ТзОВ ,,Оператор ГТС України” та обов'язки позивача як постачальника природного газу щодо виконання умов Кодексу ГТС та вимог Типового договору.
Щодо покликань позивача про недотримання відповідачем вимог частини п'ятої статті 59 Закону № 329-VIII апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 59 Закону № 329-VIII під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.
Крім того, за приписами частини третьої статті 22 Закону № 1540-VIII при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Також колегія суддів акцентує увагу на тому, що в тексті оскаржуваної постанови від 23.12.2020 № 2685 відсутні відомості щодо того, чи враховані Регулятором при прийнятті вказаної постанови серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
За таких обставин, колегія суддів визнає вірними доводи суду першої інстанції, що надані НКРЕКП інші документи свідчать про дотримання відповідачем вимог частини п'ятої статті 59 Закону № 329-VIII, частини третьої статті 22 Закону № 1540-VIII.
Так, до проекту оскарженої постанови про накладення штрафу на ТзОВ ,,Львівгаз Збут” за порушення вимог законодавства Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу Департаментом ліцензійного контролю НКРЕКП підготовив обґрунтування, у якому, зокрема, викладена суть виявленого порушення із описом обставин, вказано про поведінку позивача.
Також в матеріалах справи міститься копія примірника оскарженої постанови від 23.12.2020 № 2685 із підписами голови та членів НКРЕКП, та підписами-погодженнями керівників департаментів та управлінь.
Тривалість правопорушення свідчить, що в період з 03.10.2020 по 11.08.2020 позивачем не здійснена подача природного газу до газотранспортної системи для забезпечення споживачів природним газом та не здійснені дії щодо своєчасного збалансування свого портфоліо балансування, що призвело до виникнення негативного добового балансу в серпні 2020 року в обсязі 5165,00374 тис.м3.
Варто наголосити, що ТзОВ ,,Львівгаз Збут” щодо наявності вказаних обставин не заперечує, проте вказує, що у нього відсутня інформація як змовника послуг транспортування природного газу в газову добу D щодо небалансів та відсутні інші дієві інструменти для врегулювання власного портфоліо.
Суд критично сприймає вказані твердження позивача, оскільки останній не надав Регулятору під час розгляду акту докази неможливості подачі реномінацій через платформу.
Тобто, ТзОВ ,,Львівгаз Збут” не надало належних та достатніх доказів, які б пом'якшували відповідальність останнього.
В даному контексті також слід зазначити, що оскарженою постановою від 23.12.2020 № 2685 на позивача накладений штраф в сумі 102000,00 грн., тоді як підпунктом «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII передбачено накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу у розмірі від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить від 51000,00 грн. до 1700000,00 грн.). Тобто, до позивача застосований штраф в сумі, що становить 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у розмірі, ближче до нижньої межі розміру штрафу, визначеного законодавством.
Вказане, в своїй сукупності, свідчить про обґрунтованість застосованого відповідачем розміру штрафу, а тому вимоги апеляційної скарги також відхиляються в цій частині.
Разом з цим, апеляційний суд відхиляє доводи представника позивача в частині того, що норми Типового договору є обов'язковими виключно для ТзОВ ,,Оператор ГТС України”, оскільки Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, передбачений обов'язок Оператора ГТС виконувати його умови, у тому числі балансування свого портфоліо газової доби D за рахунок балансуючих дій оператора ГТС, оскільки умовами Типового договору (п. 4.1) передбачено не тільки права та обов'язки Оператора ГТС, але й права та обов'язки Замовника послуг транспортування, яким, у свою чергу є позивач, у тому числі щодо збалансування свого портфоліо.
З урахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції, що постанова Національної комісії від 23.12.2020 № 2685 ,,Про накладення штрафу на TзOB ,,Львівгаз Збут” за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу” є правомірною, а тому підстави для її скасування відсутні.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Львівгаз Збут” залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у справі № 380/10673/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді О. М. Довгополов
Л. Я. Гудим
Повне судове рішення складено 30 вересня 2022 року.