30 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/7037/21 пров. № А/857/5100/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Сеника Р.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, прийняте суддею Могилою А.Б. у місті Івано - Франківську, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, управління Служби безпеки України в Івано - Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач) про зобов'язання зарахувати до його страхового стажу період військової служби в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області з 01.01.2017 року до 09.08.2017 року; зобов'язання призначити пенсію з 19.12.2019 року та виплатити недоплачену пенсію за період з 20.12.2019 року по 15.07.2021 року включно.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року позов задоволено частково. Зобов'язано зарахувати ОСОБА_1 період служби з 01.01.2017 року по 09.08.2017 року в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області до його страхового стажу; зобов'язано здійснити з 16.07.2021 року перерахунок пенсії позивачу з урахуванням страхового стажу за період з 01.01.2017 року по 09.08.2017 року в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позову та до іншого відповідача відмовити.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відсутність даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу відбулася не з вини позивача та не може бути підставою для не зарахування до його страхового стажу періоду проходження військової служби в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині призначення позивачу пенсії з дня встановлення інвалідності 19.12.2019 року, суд зазначив, що з 18.05.2019 року по 19.03.2020 року позивач не вчиняв будь яких дій щодо вклеювання до паспорта нової фотографії, його обміну чи виготовлення нового паспорта громадянина України, суд вважає твердження позивача про поважність пропущення строку встановленого ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії з дня встановлення інвалідності необґрунтованими.
Таким чином, пенсійним органом позивачу правомірно призначено пенсію 16.07.2021 року.
Оскільки згідно ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду, а не Пенсійний фонд України та те , що за наслідками розгляду даної справи судом не встановлено вчинення останнім будь - яких протиправних дій, які порушують право позивача на пенсійне забезпечення, то в задоволенні позову до Пенсійного фонду України відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з січня 2004 року стаж пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До 1 січня 2004 року стаж вимірювався часом роботи (і це був трудовий стаж), після цієї дати - сумою фактично сплачених страхових внесків.
Інформація про застрахованих осіб в системі персоніфікованого обліку (з 2011 року - реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) формується, зокрема, на підставі даних, поданих страхувальником у складі звітних відомостей та інформації про сплату внесків. Порядок зарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби (крім строкової) та врахування грошового забезпечення, у разі відсутності на таких осіб відомостей в реєстрі застрахованих осіб, врегульовано Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Відповідно до частини другої статті 24 та статті 40 Закону у разі, якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу та заробітної плати, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону, страховий стаж після 01.01.2004 року та заробітна плата з 01.07.2000 року обчислюється на підставі довідок про проходження військової служби та про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Враховуючи те, що дані про страховий стаж та заробітну плату, зокрема, з січня по серпень 2017 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні, тому підстав для зарахування цього періоду до страхового стажу немає.
Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі суперечить сам собі, оскільки правильно стверджує, що інформація про застрахованих осіб в системі персоніфікованого обліку (з 2011 року - Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) формується Пенсійним фондом України, зокрема на підставі даних як поданих страхувальником, так і інформації про сплату внесків. Водночас, інформація про сплату страхових внесків за період з січня по серпень 2017 року в ПФУ була наявна, так як при досудовому оскаржені дій відповідача позивач надавав ПФУ довідку страхувальника УСБУ в Івано - Франківській області про періоди служби і сплачені страхові внески. Тобто, ПФУ як особа, що згідно норм чинного законодавства, формує та веде згаданий вище Реєстр, повинна була врахувати дану інформацію та внести в Реєстр ці дані, якщо безпосередньо первинного документа - відомостей страхувальника у вигляді довідки про проходження військової служби та про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески встановленої форми було для відповідача недостатньо.
Відповідно по п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 16.07.2021 року звернувся через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України за призначенням пенсії. До вказаної заяви, крім необхідних документів, було долучено клопотання про призначення пенсії з дня встановлення інвалідності - 19.12.2019 року (7-8, 15).
На підставі вказаної заяви позивачу з 16.07.2021 року призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 15, 53, 54).
Відповідно до листа Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 17.09.2021 року № 27500-27333/Р-03/8-2800/21 період роботи ОСОБА_1 з січня по серпень 2017 року не зарахований до його страхового стажу, оскільки дані про страховий стаж та заробітну плату в реєстрі застрахованих осіб відсутні (а.с. 10 -11).
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 24 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Пунктом 3 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Пунктом 10 ст.1 вищевказаного Закону передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно абз.7 п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов'язок і військову службу»; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.
Пунктом 13 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою КМУ № 794 від 04.06.1998 року визначено, що для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять в установленому порядку від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; Державної податкової адміністрації; роботодавців; фізичних осіб; державних органів реєстрації актів цивільного стану про громадян, які померли; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ та організацій.
Відповідно до п. 10 зазначеного Положення роботодавці зобов'язані: в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них; надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.
В матеріалах справи міститься довідка Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 09.08.2017 року № 11/234 відповідно до якої ОСОБА_1 з 31.12.1997 року (наказ СБУ від 31.12.1997 року № 814-ос) по 09.08.2017 року (наказ УСБУ від 08.08.2017 року № 131-ос) проходив військову службу в органах безпеки (а.с. 6, 72).
Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, у довідці Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 29.07.2021 року № 94 містяться відомості про нараховані позивачу суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески. Також вказано, що з 01.01.2007 року з усіх виплат сплачені страхові внески (єдиний внесок) (а.с. 5).
Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відсутність даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу відбулася не з вини позивача та не може бути підставою для незарахування до його страхового стажу періоду проходження військової служби в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області з 01.01.2017 року до 09.08.2017 року.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відтак, колегія суддів не надає оцінки судовому рішенню в частині відмови у задоволенні решти вимог.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі № 300/7037/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Р. П. Сеник