20 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/6407/21 пров. № А/857/9847/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі № 500/6407/21 (головуючий суддя Мандзій О.П., час ухвалення 11:18 год., м. Тернопіль, повний текст рішення складений 30 травня 2022 року) за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агроком” про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -
05 жовтня 2021 року Державна служба геології та надр України звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Агроком”, в якому просила припинити право користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4251 від 09.11.2012, наданого ТзОВ ,,Агроком”.
Рішенням від 25 травня 2022 року Тернопільський Львівський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державна служба геології та надр України подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що головною з підстав припинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами та невиконання обов'язків , визначених ст. 24 Кодексом України про надра, спеціальним дозволом на користування надрами та Угодою до нього.
За результатами проведеного планового заходу складений акт за №02-02/06/2020-008/п-035 від 06.03.2020 та внесений відповідний припис за №138-19/02 від 06.03.2020 про усунення виявлених під час такого заходу порушень до 20 березня 2020 року.
У встановлений строк відповідач не усунув порушення, зазначених в приписі вимог не виконав, документацію не надав, а тому позивач вжив заходи щодо припинення права користування надрами та звернення з даним позовом до суду.
З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
ТзОВ ,,Агроком” правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що наказом Держгеонадра від 09.09.2020 №394 ,,Про проведення позапланових перевірок” затверджений перелік суб'єктів господарювання, яким надані спеціальні дозволи на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, підземних вод, лікувальних грязей, ропи та розсолів, серед яких зазначено ТзОВ ,,Агроком” (а.с.12-15).
На виконання наказу Державної служби геології та надр України №394 від 09.09.2020 видане направлення на проведення перевірки (а.с.16-17).
05.11.2020 року посадовими особами позивача складений акт №02-04/07/2020-25/у-108 (далі - Акт) за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ТзОВ ,,Агроком”, в якому зафіксований факт не допуску спеціалістів позивача до перевірки (а.с.18-30).
У Акті перевірки в розділі ,,Особи, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю)” зазначено, що в проведенні заходу від сторони позивача участь прийняла заступник начальника Західного міжрегіонального відділу Поліщук Надія Володимирівна, а зі сторони суб'єкта господарювання директор Фірман Володимир Зіновійович.
В розділі Акту перевірки ,,Опис виявлених порушень” зазначено, що позивачем порушено вимоги абз.2 ст.11 Закону України ,,Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, який передбачає: суб'єкт господарювання не допустив посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), встановленого законодавством.
Акт перевірки підписаний посадовою особою позивача та вчинений запис про надіслання даного акту відповідачу рекомендованим листом.
За результатами проведеної позапланової перевірки ТзОВ ,,Агроком” та виявленими за її результатами порушеннями, відповідачем складений припис №475-20/02 від 05.11.2020, яким надрокористувача зобов'язано у строк до 23.11.2020 усунути виявлені порушення (вимоги абз.2 ст.11 Закону України ,,Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, який передбачає: суб'єкт господарювання не допустив посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), встановленого законодавством) та надати в письмовій формі суб'єкту владних повноважень матеріали в підтвердження факту усунення порушень згідно переліку (а.с.31-33).
Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, згідно супровідного листа від 06.11.2020 №492-20/02, на адресу ТзОВ ,,Агроком” надісланий оригінал акту позапланової перевірки позивача №02-04/07/2020-25/у-108 від 05.11.2020 та оригінал припису №475-20/02 від 05.11.2020.
У зв'язку із невиконанням припису, Західний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України виніс подання від 01.04.2021 №165-21/02 на зупинення спеціального дозволу на користування надрами №4251 від 09.11.2012 (а.с.34-37).
Наказом Держгеонадра від 29.04.2021 року № 339 ,,Про поновлення дії, зупинення, анулювання спеціальної дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів” зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами ТзОВ ,,Агроком” та надано надрокористувачу 30 календарних днів на усунення порушень (а.с.38).
Листом від 11.05.2021 № 7224/01/07-21 повідомлено ТзОВ ,,Агроком” про подальшу дію спеціального дозволу на користування надрами (а.с.39).
У зв'язку із не усуненням порушень та не повідомленням про стан виконання припису, Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України зроблено подання від 09.06.2021 №313-21/02 на анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4251 від 09.11.2012 (а.с.40-43).
Держгеонадра направила лист від 23.07.2021 року № 12177/01/02-21 про надання ТзОВ ,,Агроком” згоди/незгоди на припинення права користування надрами, який уповноважений представник отримав 04.08.2021 (а.с.44).
Оскільки ТзОВ ,,Агроком”, на думку позивача, у встановлений строк не усунуло порушення, зазначених в приписі вимог не виконало, згоду на припинення користування надрами не надало, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звернення позивача із позовною заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами став припис № 475-20/02 від 05.11.2020, яким ТзОВ ,,Агроком” , як надрокористувач, зобов'язувався до 23.11.2020 усунути виявлені порушення та надати в письмовій формі суб'єкту владних повноважень, однак, вказаний припис був предметом судового розгляду в адміністративній справі N 500/2710/21.
Позаяк рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022, у справі № 500/2710/21 визнаний протиправним та скасований припис Держгеонадра № 475-20/02 від 05.11.2020, тому відсутні підстави, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовував необхідність анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 09.11.2012 № 4251, наданого ТзОВ ,,Агроком”, через невиконання припису.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Статтею 65 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог статті 56 та інших статтей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2015 № 615 (далі - Порядок №615, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 10 Порядку №615 невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.
Пунктом 22 Порядку №615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законами України ,,Про нафту і газ” та ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.
Частиною сьомою статті 4-1 Закону України ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 06.09.2005 № 2806-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.
Відповідно до частин першої, другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини 1 статті Кодексу України про надра , самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що за наявності передбачених законом підстав право припинити користування надрами належить до компетенції органу, який надав надра у користування. Припинення права користування надрами та анулювання дозволу здійснюється шляхом прийняття Держгеонадра України відповідного наказу.
Суд може припинити право користування надрами лише у разі незгоди користувачів в указаних вище випадках. Таким чином, судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу.
Колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції, що підставою для звернення позивача із позовною заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4251 від 09.11.2012 став припис №475-20/02 від 05.11.2020, яким ТзОВ ,,Агроком”, як надрокористувач, зобов'язувався до 23.11.2020 усунути виявлені порушення (вимоги абз.2 ст.11 Закону України ,,Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а саме: суб'єкт господарювання не допустив посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), встановленого законодавством) та надати в письмовій формі суб'єкту владних повноважень матеріали в підтвердження факту усунення порушень згідно переліку.
При цьому колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що предметом спору в розглядуваній справі є не правомірність винесення зазначеного вище припису, а наявність або відсутність підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами №4251 від 09.11.2012, наданого відповідачу.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.09.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022, у справі №500/2710/21 визнаний протиправним та скасований припис Держгеонадра №475-20/02 від 05.11.2020.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що припис №475-20/02 від 05.11.2020 сформований без вимоги усунення суб'єктом господарювання порушень вимог законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку, що є преюдиційними обставинами та не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 ,,Совтрансавто-Холдінг” проти України”, а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 ,,Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
На переконання колегії суддів, за встановлених обставин справи, підставою для винесення подання на анулювання спеціального дозволу на користування надрами було неусунення виявлених порушень за результатами здійсненої перевірки, викладених у Акті, тобто невиконання припису. При цьому вказаний припис у судовому порядку визнано протиправним та скасовано, а тому його невиконання не може спричинити будь-які наслідки для відповідача.
Зазначена правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року по справі № 240/11183/20, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів” враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
З урахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції, що відпали підстави, якими позивач обґрунтовував необхідність анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 09.11.2012 № 4251, наданого ТзОВ ,,Агроком”, через невиконання припису, який скасований в судовому порядку.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі № 500/6407/21- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді О. М. Довгополов
Л. Я. Гудим
Повне судове рішення складено 30 вересня 2022 року.