Справа № 640/7321/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шейко Т.І.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
28 вересня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Шостого апеляційного адміністративного суду до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві про визнати протиправним та скасувати рішення,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В березні 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення виконуючого обов'язки начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві Ксьондз С.М. від 27.01.2021 №12 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в частині наведених порушень щодо розрахунку середньої заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_1 на загальну суму 7809,60 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу від 17 грудня 2020 року №290-п, повідомлення від 04 січня 2021 року №3, направлення від 18 січня 2021 року №40, у період з 21 січня 2021 року до 22 січня 2021 року посадовими особами Правобережного відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання порядку використання Шостим апеляційним адміністративним судом страхових коштів Фонду соціального страхування України.
За наслідками перевірки складено акт від 22 січня 2021 року №43.
Зокрема в акті зазначено, що Шостим апеляційним адміністративним судом: не вірно визначений страховий стаж застрахованій особі ОСОБА_2 , при стажі роботи до 5-ти років допомога сплачена в розмірі 70 відсотків, замість 60 відсотків; для розрахунку середньої заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_3 невірно був визначений розрахунковий період; для розрахунку середньої заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_1 , яка перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначався не за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку з 01 листопада 2019 року по 03 листопада 2019 року, а з посадового окладу, встановленого на день настання страхового випадку.
На підставі вказаного акту виконуючим обов'язки начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві ОСОБА_4 прийнято рішення від 27 січня 2021 року №12 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду у загальній сумі 9 654,14 грн. (6 436,09 грн. - неправомірно витрачених страхових коштів, 3 218,05 грн. - штраф 50 % неправомірно витраченої суми страхових коштів).
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині наведених порушень щодо розрахунку середньої заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_1 , Шостий апеляційний адміністративний суд подав скаргу до спеціальної комісії Фонду соціального страхування України з питань вирішення спорів на підставі пункту 7.1. розділу VII Порядку перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення встановленого порядку їх використання, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України від 02 жовтня 2020 року №23.
За наслідками розгляду скарги рішенням спеціальної комісії з питань вирішення спорів, оформленого протоколом від 04 березня 2021 року №2, оскаржуване рішення визнано правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Вважаючи рішення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в м. Києві про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів №12 від 27 січня 2021 року в частині наведених порушень щодо розрахунку середньої заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_1 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Мотивувальна частина.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) соціальне страхування здійснюється за принципами, зокрема, державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав та обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом першим частини 1 статті 22 вищевказаного закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Частиною першою статті 31 Закону передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Відповідно до частини другої статті 33 Закону порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, особливості обчислення середньої заробітної плати для призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця врегульовані Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 25 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок; для осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, - перед настанням тимчасової непрацездатності.
Згідно з пунктом 26 Порядку якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).
Відповідно до пункту 27 Порядку у разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Згідно з пунктом 28 Порядку якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовім непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов'язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини) встановленого законом на день настання страхового випадку.
Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2003 року №1205-IV ОСОБА_1 була обрана на посаду судді Богунського районного суду м. Житомира безстроково, постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року №2638- IV обрана суддею Київського апеляційного адміністративного суду безстроково.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» ліквідовано Київський апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві та утворено Шостий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2019 року №2727/0/15-19 переведено суддю Київського апеляційного адміністративного суду Грибан Інну Олександрівну на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду.
Наказом Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 відраховано із штату Київського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з переведенням відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2019 року №2727/0/15-19 на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ліквідація Київського апеляційного адміністративного суду та переведення ОСОБА_1 на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду не залежала від її волі. При цьому, таке переведення відбулося на підставі пункту 1 частини другої статті 53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого суддю може бути переведено до іншого суду без його згоди у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду.
Також, згідно з цим наказом нараховано та перераховано ОСОБА_1 на реєстраційний розрахунковий рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду компенсацію за невикористану основну щорічну та додаткову оплачувані відпустки.
Наказом Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року зараховано з 1 листопада 2019 року до штату Шостого апеляційного адміністративного суду на посаду судді ОСОБА_1 .
Наказом Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року №584кт/т надано ОСОБА_1 частину додаткової оплачуваної відпустки за 2019 рік тривалістю 1 календарний день - 01 листопада 2019 року.
Вказана відпустка оплачена за рахунок коштів, перерахованих на розрахунковий рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду Київським апеляційним адміністративним судом.
Наказом Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2019 № 564-к надано ОСОБА_1 відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 2 календарні дні з 2 по 3 листопада 2019 року, в зв'язку із сімейними обставинами.
Відповідно до листка непрацездатності серії АДШ 3747913 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному у період з 04 листопада 2019 року по 14 листопада 2019 року.
Таким чином, у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку ОСОБА_1 з поважних причин не мала заробітку. Саме тому при розрахунку оплати лікарняного листка серії АДШ 3747913 середня заробітна плата розраховувалася виходячи з посадового окладу останньої згідно з пунктом 28 Порядку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування пункту 27 Порядку для розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 призвело б до безпідставної невиплати застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності, що є порушенням прав, гарантій застрахованої особи, визначених Конституцією України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення виконуючого обов'язки начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві Ксьондз С.М. від 27 січня 2021 року №12 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в частині наведених порушень щодо розрахунку середньої заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_1 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне стягнення понесених судових витрат у вигляді судового збору на користь позивача колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи наявне платіжне доручення №218 від 29.03.2021 про сплату судового збору в розмірі 2 270 грн. за подання адміністративного позову Шостим апеляційним адміністративним судом.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача, на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесених судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 2 270 грн.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.