Справа № 620/6535/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.
29 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної військово-лікарської комісії МВС України про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної медичної військово-лікарська комісія МВС України про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на особливості розгляду даної категорії справ та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в результаті множинного осколкового поранення, наслідки якого у вигляді рубців м'яких тканин правої та лівої кисті, деформації та анкілозу 2-го пальця правої кисті, металевого осколка області основної кістки 4-го пальця правої кисті, отримав контузію (1968 рік), пов'язану з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується постановою Центральної ВЛК МВС України від 07.09.2009 року №24.
ОСОБА_2 мав статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 07.02.1997 ІНФОРМАЦІЯ_2.
06.07.2006 року ОСОБА_2 , під час первинного огляду, на підставі акта огляду МСЕК №1433, безстроково встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання.
06.10.2009 року ОСОБА_2 , під час повторного огляду, на підставі акта огляду МСЕК №1323, безстроково встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - контузія, поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
14.12.2011 року ОСОБА_2 , під час повторного огляду, на підставі акта огляду МСЕК №2324, безтерміново встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності - контузія, поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
18.08.2015 року ОСОБА_2 , під час повторного огляду, на підставі акта огляду МСЕК №852/4, безтерміново встановлено першу Б (1Б) групу інвалідності, причина інвалідності - контузія, поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та 19.08.2015 Управлінням соціального захисту населення Щорської РДА видано ОСОБА_2 відповідне посвідчення.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у віці 70 років, про що 23.09.2019 року складено відповідний актовий запис №337, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 23.09.2019 року Сновським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
01.10.2019 року позивачем подано заяву до Центральної медичної ВЛК МВС України щодо встановлення причинного зв'язку смерті її чоловіка ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби.
Листом від 01.10.2019 року №33/2-Н-133 головою Центральної медичної ВЛК МВС України Лисенком Анатолієм повідомлено позивачу, що розглядом медичної та іншої документації, складеної щодо ОСОБА_2 , встановлено, що постановою ЦВЛК від 07.09.2009 року №24 йому було встановлено причинний зв'язок поранення, контузії (1968 рік) із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Причинний зв'язок захворювань серцево-судинної системи ОСОБА_2 не встановлювався.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 19.09.2019 року №213 смерть ОСОБА_2 наступила від хронічної серцево-судинної недостатності, ішемічної хвороби серця, які діагностовано йому після звільнення з військової служби. Враховуючи зазначене, відсутні підстави для встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії
16.10.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати їй постанову та витяг із протоколу засідання Центральної медичної ВЛК МВС України про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті ОСОБА_2 .
Також позивачем 16.10.2019 року подано заяву відповідачу, в якій остання просила: переглянути постанову про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті ОСОБА_2 для вирішення питання про причинний зв'язок смерті чоловіка із пораненням під час проходження військової служби, витребувати із Чернігівського обласного госпіталю ветеранів війни, Українського госпіталю для воїнів-інтернаціоналістів м. Київ, Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни с. Циблі Переяславо-Хмельницького району Київської області та Сновської центральної районної лікарні Чернігівської області медичні документи (медичні карти стаціонарного хворого, медичні карти амбулаторного хворого, консультативні висновки тощо), залучити головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів; надати постанову та витяг із протоколу засідання Центральної медичної ВЛК МВС України про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті ОСОБА_2 .
Листом від 21.10.2019 року №33/2-Н-133/2 головою Центральної медичної ВЛК МВС України Лисенком Анатолієм повідомлено позивачу, що листом від 01.10.2019 року №33/2-Н-133 її було повідомлено про відсутність підстав для задоволення її прохання про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Також зазначено, що в наданих нею матеріалах відсутня документація, яка підтверджує захворювання системи кровообігу, що спричинили смерть, в період проходження служби (1967-1968 роки), у зв'язку з чим відсутні підстави для встановлення причинного зв'язку захворювань ОСОБА_2 , що призвели до його смерті, з проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби.
У подальшому ОСОБА_1 звернулась до відповідача із запитом, в якому просила надати їй постанову та витяг із протоколу засідання Центральної медичної ВЛК МВС України про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті ОСОБА_2 .
Листом від 11.11.2019 року №33/2-Н-133/3 головою Центральної медичної ВЛК МВС України Лисенком Анатолієм роз'яснено позивачу, що якщо питання про причинний зв'язок захворювання (поранення) розглядається за зверненням зацікавленої особи, ВЛК повідомляє її про своє рішення, а якщо за результатами розгляду прийнято постанову, направляє її заявникові або видає особисто. Відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів відсутні підстави для встановлення причинного зв'язку захворювань ОСОБА_2 , що призвели до його смерті, з проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби. Прийняття постанови у такому випадку чинними нормативними актами не передбачено. Також зазначено, що в наданих нею матеріалах відсутня документація, яка підтверджує наявність у ОСОБА_2 , в період проходження ним служби (1967-1968 роки), захворювань системи кровообігу, що спричинили його смерть в 2019 році, про що її було інформовано листами від 01.10.2019 року №33/2-Н-133 та від 21.10.2019 року №33/2-Н-133/2 з наданням роз'яснень у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду її звернення, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вказані вище обставини встановлені рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року у справі №620/3595/19, яке набрало законної сили 19.05.2020 року.
Вказаним рішенням суду від 03.02.2020 року у справі №620/3595/19 позов ОСОБА_1 до Центральної медичної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Зокрема, зобов'язано Центральну медичну військово-лікарську комісію Міністерства внутрішніх справ України належно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо визначення наявності причинного зв'язку смерті її чоловіка - ОСОБА_2 з пораненням, контузією, отриманими ним у 1968 році під час виконання обов'язків військової служби, а саме: провести засідання, витребувати необхідні медичні документи, в разі необхідності залучити відповідних спеціалістів, розглянути на засіданні комісії з веденням протоколу засідання всі документи, які стосуються поранення (контузії) та подальшого лікування ОСОБА_2 , та винести відповідне рішення у формі постанови, копію якої та витяг з протоколу засідання комісії надіслати ОСОБА_1 .
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду ЦВЛК МВС були запитанні та вивчені медично-експертні документи щодо ОСОБА_2 , складені в Сновській ЦРЛ Чернігівської області, що підтверджується листом Сновської центральної районної лікарні від 17.06.2020 року №02-321 (а.с.69). Також відповідач звертався до Чернігівського обласного госпіталя ветеранів війни. Втім, листом Чернігівського обласного госпіталя ветеранів війни від 28.07.2020 року №96 (а.с.77) у наданні запитуваних документів відповідачу було відмовлено.
20.07.2020 року порушене ОСОБА_1 питання розглянуто на засіданні ЦВЛК МВС № 28 та прийнята постанова ЦВЛК МВС від 20.07.2020 року №28. Копія постанови та протоколу направлені позивачу.
Відповідач зазначає, що необхідності та підстав для залучення головних (провідних) медичних спеціалістів, інших спеціалістів не було.
Позивач, не погоджуючись із прийнятою постановою, вважаючи її протиправною та такою, що прийнята з порушенням процедури, звернулась з данним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організація діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи визначена Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 року №285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 року за №559/30427 (далі - Положення №285).
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу І Положення №285 основним завданням ВЛК є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу.
Згідно з пунктом 5 розділу І Положення №285 ВЛК у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань військово-лікарської експертизи. Постанови ВЛК щодо причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) приймаються згідно з вимогами відповідних розділів цього Положення та Положення про ВЛЕ у ЗС України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення №285 лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.
Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС (далі - ЦВЛК), медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об'єднання» МВС (далі - ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО).
Пунктом 3 розділу ІІ Положення №285 передбачено, що ЦВЛК функціонує на базі Центрального госпіталю МВС та в адміністративному порядку підпорядковується Управлінню охорони здоров'я та реабілітації МВС (далі - УОЗР МВС).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення №285 у питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 16 розділу ІІ Положення №285 до функцій штатних ВЛК входять, зокрема: організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, контроль за її проведенням в підпорядкованих ВЛК, надання їм у разі необхідності методичної і практичної допомоги; перегляд власних постанов і постанов підпорядкованих ВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом МВС, Національної поліції України, командуванням НГУ чи особами, що пройшли медичний огляд, та в інших необхідних випадках; затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих ВЛК.
Пунктом 17 розділу ІІ Положення №285 передбачено, що штатні ВЛК мають право, зокрема: запитувати у разі потреби медичні документи (медична карта стаціонарного хворого, медична карта амбулаторного хворого, консультативні висновки тощо), матеріали службових перевірок, характеристики на особу, довідки з архіву, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття експертного висновку та постанови ВЛК; залучати лікарів-спеціалістів закладів охорони здоров'я МВС, лікарів-спеціалістів інших міністерств та відомств (за їх згодою) для вирішення питань лікарської і військово-лікарської експертизи.
Згідно з пунктом 18 розділу VIII Положення №285 визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузії, травми, каліцтва) у колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, колишніх військовослужбовців покладено на штатні ВЛК. Такі постанови приймаються, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз. Звільнені зі служби поліцейські, яким постановою ВЛК встановлено причинний зв'язок захворювань відповідно до Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 року №85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2001 року за №165/5356, мають право на внесення змін до зазначених постанов згідно з цим Положенням.
Установлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті поліцейських, колишніх поліцейських, військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового чи начальницького складу, проводиться штатними ВЛК з урахуванням раніше прийнятої постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень (за її наявності), висновку патолого-анатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті. Лікарська довідка про причину смерті (без проведення патолого-анатомічного дослідження) може бути врахована ВЛК, як виняток, у разі підтвердження діагнозу медичною документацією, складеною за життя цієї особи (пункт 19 розділу VIII Положення №285).
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402), пунктом 1.3 якого встановлено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пункту 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Згідно з пунктом 2.3 розділу I Положення №402 Центральна ВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. На Центральну ВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ЦВЛК має право, зокрема, витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Пунктом 20.1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Відповідно до пункту 21.30 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.
З аналізу викладених вище норм вбачається, що ЦВЛК має право, зокрема, витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, залучати в разі необхідності спеціалістів, та зобов'язана, за результатами розгляду заяви про встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, прийняти постанову.
Тобто, окресленими нормами регламентовано право відповідача, а не обов'язок, на вчинення вищенаведених дій, що є виключно його дискреційними повноваженнями.
Як зазначалось вище, рішенням суду від 03.02.2020 року у справі №620/3595/19 було зобов'язано Центральну медичну військово-лікарську комісію Міністерства внутрішніх справ України належно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо визначення наявності причинного зв'язку смерті її чоловіка - ОСОБА_2 з пораненням, контузією, отриманими ним у 1968 році під час виконання обов'язків військової служби, а саме: провести засідання, витребувати необхідні медичні документи, в разі необхідності залучити відповідних спеціалістів, розглянути на засіданні комісії з веденням протоколу засідання всі документи, які стосуються поранення (контузії) та подальшого лікування ОСОБА_2 , та винести відповідне рішення у формі постанови, копію якої та витяг з протоколу засідання комісії надіслати ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду ЦВЛК МВС були частково запитанні та вивчені медично-експертні документи щодо ОСОБА_2 , порушене позивачкою питання розглянуто на засіданні ЦВЛК МВС №28, протокол засідання комісії оформлений у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово - лікарської) комісії МВС. затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 року №285, зокрема додатку 16 до Положення та прийнята постанова ЦВЛК МВС від 20.07.2020 року №28, яка разом з копією протоколу направлена позивачці. Як зазначає відповідач, необхідності та підстав для залучення головних (провідних) медичних спеціалістів, інших спеціалістів не було.
Враховуючи, що витребування документів, залучення спеціалістів, тощо, належить до дискреційних повноважень відповідача та є його правом, а не обов'язком, та з урахуванням наданих суду доказів, які підтверджують вчинення дій, покладених на відповідача рішенням суду, підстави вважати, що звернення позивача розглянуто неналежним чином, - у суду відсутні.
З огляду на вказане, у вимогах про визнання протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду за зверненням позивача питання визначення причинного зв'язку зі смертю поранення, контузії її чоловіка ОСОБА_2 , отриманих у 1968 році під час виконання обов'язків військової служби, належить відмовити.
Крім цього, суд вважає, що теперішні вимоги позивачки та її твердження про неналежний розгляд в ЦВЛК МВС порушеного нею питання зумовлені тим, що комісією не було задоволено її прохання про винесення позитивного рішення про причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з виконанням службових обов'язків.
Щодо визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 20.07.2020 року №28, колегія суддів зазначає наступне.
Оскаржуваною постановою відповідача від 20.07.2020 року №28 встановлено, що захворювання ОСОБА_2 «Ішемічна хвороба серця: Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. Хронічна серцево-судинна недостатність ІІІ ст», що призвело до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - Ні, не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (1968р.).
У відповідності до Положення питання саме у такому формулюванні як то «визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть колишніх військовослужбовців» відноситься до компетенції ЦВЛК МВС - підпункт 4 пункту 3 розділу І Положення.
При цьому, встановлення причини смерті (діагнозу хвороби або патологічного стану, що спричинило смерть) не відноситься до компетенції ЦВЛК МВС. Причина смерті зазначається у лікарському свідоцтві про смерть, яке складається у відповідності до «Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть», затвердженої наказом МОЗ України від 08.08.2006 року №545.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 19.09.2019 року №213 причиною смерті ОСОБА_2 стало захворювання системи кровообігу «Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз. Миготлива аритмія, тахісистолічна форма. Хронічна серцево-судинна недостатність» (а.с.59).
В пункті 9 зазначеного лікарського свідоцтва про смерть вказано, що смерть настала внаслідок захворювання, а не ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій та не віддалених наслідків зовнішніх причин захворюваності та смертності. Основна причина смерті закодована в межах І-ХУІІ класів за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду - 125.1 «Атеросклеротична хвороба серця».
В рядку «г» підпункту І пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , яке було складено лікарем, що лікував померлого, основною причиною смерті зазначене захворювання «Ішемічна хвороба серця». Будь-яке згадування про травму (її наслідки) ані в підпункті І «Хвороба (патологічні стани), що призвела до смерті», ані в підпункті II «Інші суттєві стани (конкуруючі, поєднані, фонові), які сприяли смерті, але не пов'язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті» відсутнє.
Згідно з пунктом 2.3. «Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть», затвердженій наказом МОЗ України від 08.08.2006 року №545, у разі настання смерті внаслідок дії зовнішнього фактору (в т.ч. травми) лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину, який в даному випадку не проводився. Встановлення причини смерті ОСОБА_2 проводилось без розтину тіла і сумнівів щодо відсутності ролі травмуючого фактора у настанні смерті в цьому випадку при складанні лікарського свідоцтва про смерть не було, як і в ЦВЛК МВС при відмові позивачці у задоволенні її прохання.
Крім цього, варто зазначити, що згідно пункту 11 розділу VIII Положення Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) військовослужбовців НГУ приймаються у формулюваннях, передбачених Положенням про ВЛЕ у ЗС України.
Це стосується також встановлення причинного зв'язку патології, що призвела до смерті колишніх військовослужбовців Внутрішніх військ МВС.
Пунктом 21.30 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України віл 14.08.2008 року №402 (далі - Положення про ВЛЕ у ЗС України) встановлено, що Постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних V пунктах 21.4. 21.5 розділу II Положення.
21.5г «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво). ТАК. пов'язане виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержано в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 08.02.94 року № 63 (зі змінами)), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни де велись бойові дії або пізніше, але за даними за зазначені десять років якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.
Оскільки захворювання ОСОБА_2 «Ішемічна хвороба серця Атеросклеротичний кардіосклероз. Миготлива аритмія, тахісистолічна форма. Хронічна серцево-судинна недостатність», яке згідно лікарського свідоцтва про смерть від 19.09.2019 року №213 призвело до його смерті, не виникло у нього в період перебування в країнах, де велись бойові дії, і на теперішній час відсутні відповідні медичні документи, видані у перші десять років після вибуття його з країни, де велись бойові дії, підстав для встановлення його причинного зв'язку у формулюванні «ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» у відповідності до Положення про ВЛЕ у ЗС України, на думку суду, немає.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що комісія розглянула питання щодо причино-наслідкового зв'язку смерті з пораненням, отриманим під час служби, в обсязі, достатньому для прийняття рішення по суті. Останнє відповідає всім зазначеним у ст.2 КАС України критеріям, а тому скасуванню не підлягає, з огляду на що у задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.
Не підлягають задоволенню і вимоги про зобов'язання відповідача належно розглянути звернення позивача щодо визначення наявності причинного зв'язку зі смертю чоловіка позивача ОСОБА_2 поранення, контузії, отриманих ним у 1968 році під час виконання обов'язків військової служби, а саме: провести засідання, витребувати необхідні медичні документи, залучити головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, розглянути на засіданні комісії з веденням протоколу засідання всі документи, які стосуються поранення (контузії) та подальшого лікування ОСОБА_2 та винести відповідне рішення у формі постанови, копію якої та витяг з протоколу засідання комісії надіслати позивачу, оскільки є похідними.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочка Є.О.
Чаку Є.В.