Справа № 320/12579/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
26 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Дмитренко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності,-
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
Заслухавши представника апелянта, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 23195389 з примусового виконання виконавчого напису № 3275, виданого 11.05.2010 Приватним нотаріусом КМНО Ковальчук С.П. про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,1327 га, кадастровий № 3222486201:01:008:0020, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0549 га, кадастровий № 3222486201:01:008:0009, цільове призначеня якої -для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставного майна, задовольнити вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", в особі Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк" на суму 3 733 274,17 грн.
Державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на зазначені земельні ділянки.
У зв'язку із надходженням до відділу заяви про повернення виконавчого документа 21.07.2020 року державним виконавцем на підставі пункту 1 частини 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта:
Номер запису про обтяження: 37411301;
Дата, час державної реєстрації 21.07.2020 14:11:10;
Державний реєстратор: Стебловська Юлія Олександрівна, Києво-Святошинський РВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ);
Підстава внесення запису: постанова, серія та номер: 23195389, виданий 21.07.2020 року, видавник: Києво-Святошинський РВДВС ЦМУМЮ (м.Київ);
Вид обтяження: арешт нерухомого майна;
Опис предмета обтяження: все нерухоме майно, крім земельної ділянки площею 0,1327 га, кадастровий номер 3222486201:01:008:0020, земельної ділянки площею 0,0549 га, кадастровий номер 3222486201:01:008:0009.
Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не знято арешт з нерухомого майна при поверненні виконавчого документа, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 1- ч. 3 ст.56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Судом першої інстанції встановлено, що ВП №23195389 відкрито з примусового виконання виконавчого напису № 3275, виданого приватним нотаріусом КМНО Ковальчук С.П. 11.05.2010 року.
У межах зазначеного виконавчого провадження відповідачем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486201:01:008:0020 та 3222486201:01:008:0009.
При цьому з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта слідує, підставою для державної реєстрації обтяження (арешту) на нерухоме майно є постанова Києво-Святошинського РВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) від 21.07.2020 року №23195389.
В цей же день, 21.07.2020 року, відповідачем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що арешт на нерухоме майно позивачки не міг накладатися в рамках виконачого провадження щодо виконання виконавчого напису № 3275, виданого Приватним нотаріусом КМНО Ковальчук С.П. 11.05.2010 року, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
< Справа слухалась у (обов'язкове для заповнення) >< Довідник >