30 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/9470/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПРО ОЙЛ" (проспект Промисловий, 14, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25031, код ЄДРПОУ 36617706)
до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
про визнання протиправними та скасування рішень.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати:
- рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UА110280/2021/000107/1 від 05.06.2021 року;
- картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110280/2021/00274 від 05.06.2021 року.
Позов мотивовано тим, що ТОВ "Капро Ойл" придбало у Trans-global Tradelinks (М) SDN BНD (Malaysia) товар - пальмовий олеїн. При митному оформленні цього товару його митну вартість було задекларовано за основним методом - за ціною договору на рівні 942,50 доларів США за одну метричну тону. Позивач стверджує, що для митного оформлення декларантом подано усі необхідні супровідні документи, які підтверджували вартість імпортованого товару. Вказує, що у відповідача були відсутні правові підстави для витребування будь-яких додаткових документів на підтвердження його вартості. Про відсутність інших документів декларант повідомив відповідача листом, однак той прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UА110280/2021/000107/1 від 05.06.2021 року, яким митну вартість товару скориговано на підставі статті 64 Митного кодексу України та визначено її за резервним методом. Також відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110280/2021/00274. Позивач стверджує про безпідставність сумнівів відповідача щодо правильності визначення митної вартості товару, а тому просить суд визнати протиправними та скасувати:
Ухвалою судді від 29 листопада 2021 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що 05.06.2021 року до митного посту "Кропивницький" Дніпровської митниці Держмитслужби за митною декларацією №UA110280/2021/004021 для митного оформлення заявлено товар - рідка фракція пальмової олії, пальмовий олеїн РДВ, митну вартість якого визначено декларантом за основним методом. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення митної вартості товару, декларанту повідомлено про необхідність подання документів на підтвердження заявленої митної вартості товару. Оскільки декларантом такі документи надано не було, тому митний орган, враховуючи встановлену статтею 57 Митного кодексу України послідовність застосування методів визначення митної вартості, визначив митну вартість за резервним методом. Для визначення митної вартості використані такі складові: 1010,0 USD за метричну тону - рівень біржових котирувань на товар "пальмовий олеїн" на умовах FOB Malaysian ports у лютому 2021 року - згідно документу, що заявлений у МД №UA110280/2021/004021 від 05.06.2021 року; 77,50 USD за метричну тону - вартість фрахту, що зазначено у калькуляції продавця №ТG0802-2 від 08.02.2021 року; 14,0 USD за тону - вартість перевалки та зберігання в порту Одеса, що зазначено у наданому документі калькуляції продавця №ТG0802-4 від 08.02.2021 року; 12,50 USD за метричну тону - вартість перевалки та зберігання в порту Одеса, що зазначено у наданому документі калькуляції продавця №ТG0802-4 від 08.02.2021 рок. Доводячи правомірність спірних рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Позивач правом подачі відповіді на відзив позивач не скористався.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ "Капро Ойл" з 14 серпня 2009 року зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є виробництво маргарину і подібних харчових жирів.
Між продавцем Trans-global Tradelinks (М) SDN BHD (Malaysia) та покупцем - ТОВ "Капро Ойл" укладено зовнішньоекономічний контракт №TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019 року, а також додаток №117 від 08.02.2021 року до нього про поставку товару - рафінованого дезодорованого вибіленого (РДВ) пальмового олеїну індонезійського та/або малазійського походження у кількості 2200 метричних тон +/- 5% за ціною 942,50 доларів США за одну метричну тону.
З метою митного оформлення вказаного товару декларантом ТОВ "Капро Ойл" 05 червня 2021 року подано до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію, у графі 31 якої зазначений товар: "Рідка фракція пальмової олії, пальмовий олеїн РДВ (рафінована дезодорована відбілена), без первинної упаковки. У рідкому стані, хімічно не модифікований, без сторонніх домішок, чиста вага 98740 кг. .." У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД - 1511909900. Митна вартість товару визначена за основним методом у розмірі 93062,45 доларів США (графа 42). Вказана митна декларація була зареєстрована за №UA110280/2021/004021.
Одночасно декларантом подано супровідні документи, зокрема такі: зовнішньоекономічний контракт №TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019 року, додаток №117 від 08.02.2021 року до нього, інвойс PILPO21INV00152 від 24.05.2021 року, платіжні доручення.
За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, тому ним 04.06.2021 року було направлено повідомлення щодо необхідності подання декларантом додаткових документів: каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, копії митної декларації країни відправлення, договору-угоди із третіми особами, пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунків про сплату посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору; виписки з бухгалтерської документації; документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; документів, що містять відомості про вартість перевантаження та зберігання оцінюваних товарів в порту Одеса; страхових документів, а також документів, що містять відомості та вартість страхування; висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару.
У відповідь 04.06.2021 року представник декларанта надіслав до митного органу лист №04/01 від 04.06.2021 року, в якому зазначив, що інших документів щодо визначення митної вартості надати немає можливості.
Дніпровська митниця Держмитслужби 05.06.2021 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA110280/2021/000107/1, яким митну вартість придбаного позивачем товару визначено за резервним методом на рівні 108614,00 доларів США.
Також відповідачем 05.06.2021 року оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110280/2021/00274, у якій позивача повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA110280/2021/004021 та запропоновано подати нову митну декларацію зі сплатою митних платежів у повному обсязі.
Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів №UА110280/2021/000107/1 від 05.06.2021 року, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.
Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між митним органом та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.
Як встановлено судом, відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняв спірне рішення №UА110280/2021/000107/1 від 05.06.2021 року про її коригування, визначивши митну вартість відповідно до статті 64 МК України за другорядним (резервним) методом.
Зі змісту рішення про коригування митної вартості товару №UА110280/2021/000107/1 від 05.06.2021 року вбачається, що митним органом встановлено зокрема те, що поставка придбаного позивачем товару проводилася на підставі контракту №TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019 року та додатку до нього №117 від 08.02.2021 року, укладеного з компанією Trans-global Tradelinks (М) SDN BHD, Малайзія. Відповідно до заявлених до митного оформлення відомостей, перевезення оцінюваної партії товару здійснено за коносаментом №PGG/ODS-05 від 19.04.2021 року на морському судні МТ. Maersk Timaru. До митного оформлення надано: комерційний інвойс від 24.05.2021 року та додаток №117 від 08.02.2021 року до контракту №TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019 року, згідно яких встановлюється вартість поставки пальмового олеїну на рівні 942,50 USD за тону на умовах DAP ТОВ "Одеський портовий виробничо-перевалочний комплекс"; інформація станом на 08.02.2021 року щодо біржових котирувань пальмового олеїну на умовах FOB Малайзія; довідка експортера продукції Trans-global Tradelinks (М) SDN BНD №ТG0802-4 від 08.02.2021 року щодо затрат, які є складовими при формуванні митної вартості товару на умовах DAP. Для формування ціни товару на умовах DAP використана інформація про біржову вартість пальмового олеїну на умовах FOB Малайзія 852,50 USD за тону. Вартість фрахту становить 77,50 USD за тону, перевалка та зберігання - 12,50 USD за тону. Наведені відомості не підтверджуються документально. Як зазначено у довідці Trans-global Tradelinks (М) SDN BНD №ТG0802-4 від 08.02.2021 року "вартість товару фіксується на основі біржових цін (на умовах FOB) на день підписання доповнення, вартості доставки до порту призначення, і перевалки у ньому" - відповідно інформація щодо біржових котирування пальмового олеїну на умовах FOB Малайзія повинна відповідати даним за лютий місяць на рівні 1 010,00 USD за тону на підписання додатку №117 від 08.02.2021 року. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України №689 від 11.09.2015 року проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару "Пальмовий олеїн РДВ" виробника Pacific Oils & Fats Industries SDN. BHD, країна виробництва Малайзія, з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 1511909900 та виявлено, що заявлені рівні митної вартості товару нижче, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням, проведеним митницями України в митному режимі "імпорт" в максимально наближені терміни. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, використані декларантом відомості не піддаються обчисленню та не підтверджуються документально; неподання декларантом або уповноваженою ним особою інших документів згідно з переліком, основний метод визначення митної вартості неможливо застосувати. Митна вартість товару визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод на рівні 1100 USD за метричну тону згідно з положеннями статті 64 МК України. Митна вартість заявленого товару становитиме 108614 USD. Для визначення митної вартості використані такі складові: 1010,0 USD за метричну тону - рівень біржових котирувань на товар "пальмовий олеїн" на умовах FOB Malaysian ports у лютому 2021 року - згідно документу, що заявлений у МД №UA110280/2021/004021; 77,50 USD за метричну тону - вартість фрахту, що зазначено у калькуляції продавця №ТG0802-2 від 08.02.2021 року; 14,0 USD за тону - вартість перевалки та зберігання в порту Одеса, що зазначено у наданому документі калькуляції продавця №ТG0802-4 від 08.02.2021 року; 12,50 USD за метричну тону - вартість перевалки та зберігання в порту Одеса, що зазначено у наданому документі калькуляції продавця №ТG0802-4 від 08.02.2021 року.
Перевіряючи такі висновки митного органу, суд виходить з того, що поставка придбаного позивачем товару здійснювалася на умовах DAP. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року, що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін), умова DAP (Delivered at Place, Поставка в пункті) означає, що продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця. Поставка товару на умовах DAР передбачає, що в фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення вантажу - фрахт), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
Натомість зміст спірного рішення про коригування митної вартості товару №UА110280/2021/000107/1 від 05.06.2021 року свідчить про те, що для коригування митної вартості товару митним органом використано інформацію щодо біржових котирувань на пальмовий олеїн на умовах FOB Малайзія за лютий 2021 року. Поставка на умовах FOB ("Free On Board", "Франко борт") означає, що продавець виконав постачання тоді, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець, в тому числі нести додаткові витрати, які можуть вплинути на митну вартість товару.
Щодо доводів відповідача з приводу оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів, суд зазначає, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
Суд вважає безпідставними посилання митного органу на Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України №689 від 11.09.2015 року, з огляду на те, що вони не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, оскільки не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а відтак не є джерелом права відповідно до частини другої статті 7 КАС України.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 16.04.2019 року у справі №815/6698/17.
Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.
У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтвердження позивачем документально відомостей про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.
У ході розгляду справи відповідач не виконав обов'язку щодо доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 МК України.
Суд дійшов до висновку, що резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА110280/2021/000107/1 від 05.06.2021 року обґрунтованим та мотивованим у контексті частини 2 статті 55 МК України.
Відтак суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, рішення про коригування митної вартості товарів №UА110280/2021/000107/1 від 05.06.2021 року є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тобто є протиправним і підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110280/2021/00274 від 05.06.2021 року, суд дійшов до таких висновків.
Частиною 1 статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами 2, 3 статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Суд установив, що підставою для оформлення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110280/2021/00274 від 05.06.2021 року стало коригування Дніпровською митницею Держмитслужби митної вартості товару, заявленої декларантом у митній декларації №UA110280/2021/004021.
Зважаючи на те, що у ході розгляду справи встановлено, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UА110280/2021/000107/1 від 05.06.2021 року є протиправним та скасоване, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110280/2021/00274 від 05.06.2021 року є незаконною, а позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 2270,00 грн) належить розподілити відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань Дніпровської митниці ДМС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" (25031, м. Кропивницький, просп. Промисловий, 14, код ЄДРПОУ 36617706) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару № 110280/2021/000107/1 від 05 червня 2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110280/2021/00274 від 05 червня 2021 року.
Стягнути з Дніпровської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок)
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бу ти оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук