30 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/447/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до Кетрисанівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04365508; адреса: с. Кетрисанівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27247)
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд :
- визнати протиправним та скасувати рішення Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області десятої сесії восьмого скликання від 05 листопада 2021 року за № 2303 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 3520887200:02:000:0758) у власність (шляхом безоплатної передачі) ОСОБА_1 загальною площею 2,0000 га - пасовища, для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03), що знаходиться за адресою: Тарасівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області;
- зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області, не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 3520887200:02:000:0758) у власність (шляхом безоплатної передачі) ОСОБА_1 загальною площею 2,0000 га - пасовища, для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03), що знаходиться за адресою: Тарасівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області.
Позивач вважає, що спірним рішенням відповідач протиправно відмовив йому у затверджені проекту землеустрою та передачі у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га - пасовища, що знаходиться за адресою: Тарасівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року відкрито провадження у відповідній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що підставою для відмови у затвердженні поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність стало те, що рішенням Кетрисанівської сільської ради №156 від 26.02.2021 року "Про створення громадських пасовищ на території Кетрисанівської сільської ради" на території Кетрисанівської громади було створено громадські пасовища та надано дозвіл Кетрисанівській сільській раді на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за рахунок земель комунальної власності, не наданих у власність і користування, для створення громадських пасовищ (КВЦПЗ - 18.00), розташованих за межами населених пунктів на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням № 539 Тарасівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області сорок першої сесії сьомого скликання від 09 червня 2020 року позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо ведення селянського господарства (КВЦПЗ А 01.03) орієнтовною площею - до 2,000 га, за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Тарасівська сільська рада, за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення Тарасівської сільської ради
Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамитсервіс» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , а також здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер 3520887200:02:000:0758.
Після чого, позивач скерував до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області заяву про затвердження вищевказаного проекту землеустрою та передачу йому у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3520887200:02:000:0758.
Рішенням Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області десятої сесії восьмого скликання від 05 листопада 2021 року за № 2303 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » позивачеві було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 3520887200:02:000:0758) у власність (шляхом безоплатної передачі) у зв'язку з невідповідністю цільового призначення земельної ділянки, на підставі даних Державного земельного кадастру (згідно даних Публічної кадастрової карти), а саме: цільове призначення земельної ділянки становить «землі загального користування (код КВЦПЗ 18.00), вид використання земельної ділянки - для створення громадських пасовищ», що не передбачає передачу у власність для ведення особистого селянського господарства та не відповідає розробленому і поданому проекту на затвердження проекту землеустрою (цільове призначення - «для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03), вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства».
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Згідно з частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Так, відповідно до частини першої цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин".
Частиною дев'ятою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з частинами десятою, одинадцятою статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з частиною восьмою статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Статтею 20 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:
а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;
б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою;
в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;
г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);
ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою;
д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель;
е) розроблення комплексного плану території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території.
Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.
За правилами абзацу 2 частини другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.
Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частин першої, другої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;
в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відтак, до повноважень Кетрисанівської сільської ради як представницького органу місцевого самоврядування належить розпорядження землями комунальної власності Кетисанівської сільської територіальної громади, у тому числі передача земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України, за встановленими статтею 121 цього Кодексу нормами.
Суд встановив, що позивач, бажаючи отримати у власність в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку за рахунок земель комунальної власності, у червні 2021 року подав до Кетрисанівської сільської ради відповідний проект землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3520887200:02:000:0758 площею 2,0000 га під пасовищами (КВЦПЗ 01.03).
На підставі розробленого за замовленням позивача проекту землеустрою до Державного земельного кадастру внесено зміни щодо цільового призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03).
Спірним рішенням Кетрисанівської сільської ради №2303 від 05 листопада 2021 року позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з посиланням на те, що бажана земельна ділянка відведена під громадські пасовища (КВЦПЗ 18.00).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що обрана позивачем земельна ділянка призначена для громадських пасовищ, належить до земель загального користування територіальної громади, а тому не може передаватися у приватну власність.
Частиною другою статті 18, частиною 3 статті 19 Земельного кодексу України передбачено, що категорії земель України мають особливий правовий режим.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Згідно з частинами першою-п'ятою статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.
Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках: зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).
При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.
Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
Згідно з частинами першою, другою статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Відповідно до частини другої статті 34 ЗК України ("Землі для сінокосіння і випасання худоби") органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
Частиною четвертою статті 83 ЗК України передбачено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1011/18306, до земель загального користування (код КВЦПЗ 18.00) належать землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об'єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування.
Відповідач не надав до суду належних доказів на підтвердження того, що на момент розгляду Кетрисанівською сільською радою заяви ОСОБА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3520887200:02:000:0758 у встановленому порядку було створено громадське пасовище для випасання худоби.
Також відповідач не довів, що на вказаній земельній ділянці відбулася зміна цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення та на ній встановлено режим земель загального користування (код КВЦПЗ 18.00).
Вирішуючи похідну позовну вимогу про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність позивачу, суд виходить з того, що відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За правилами частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд зазначає, що оскільки у зв'язку з набранням чинності Законом №1423-IX процедура безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам за проектами землеустрою не передбачає погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Держгеокадастру, тому у спірних правовідносинах наявність позитивного висновку (погодження) експерта землевпорядної експертизи, на що вказує позивач, не є безумовною підставою для затвердження проекту землеустрою органом місцевого самоврядування та не виключає його обов'язок при розгляді поданого на затвердження проекту землеустрою перевірити його положення на відповідність вимогам законів.
У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем такої перевірки, як умови затвердження проекту землеустрою органом місцевого самоврядування розпорядником земель комунальної власності - та безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність, тому у задоволенні позову про зобов'язання відповідача прийняти таке рішення суд відмовляє.
Водночас, з'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправним рішення Кетрисанівської сільської ради 05 листопада 2021 року №2303, належним способом захисту та відновлення прав позивачки у даній справі буде зобов'язання відповідача повторно розглянути поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу та прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та висновків суду. При повторному розгляді цього питання відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, скасоване судом.
Отже, судові витрати у справі (судовий збір в сумі 992,40 грн) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачці з бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог (2/3).
Разом з тим, надміру сплачений судовий збір підлягатиме поверненню позивачеві за його заявою у порядку, що визначений КАС України та Законом України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Кетрисанівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04365508; адреса: с. Кетрисанівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27247) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 05 листопада 2021 року №2303 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства (пасовища) ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3520887200:02:000:0758, та прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 605,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Кетрисанівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04365508).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук