30 вересня 2022 року м. Житомир
справа № 240/40326/21
категорія 101020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.08.2021;
- зобов"язати Міністерство внутрішніх справи України розглянути звернення ОСОБА_1 від 12.08.2021 у встановленому законом порядку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із запитом від 12.08.2021, однак відповідь на запит не отримав.
На думку позивача, вказана бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України порушує вимоги Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Міністерство внутрішніх справ України у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№9088/22), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що позивачем направлено своє звернення від 12.08.2021 на електронну адресу не призначену для направлення звернень громадян до Міністерства внутрішніх справ України - mvsinfo@mvsinfo.gov.ua. Вказує, що Міністерство внутрішніх справ України не є володільцем та розпорядником інформації, яка надходить на вказану адресу.
Також зазначає, що офіційна адреса електронної пошти Міністерства внутрішніх справ України - pgmia@mvs.gov.ua.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, письмових пояснень до суду не надіслала.
31 січня 2022 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив, у якій додатково вказує, що відповідно до даних, вказаних у Інтернет ресурсах, електронна пошта Міністерства внутрішніх справ - mvsinfo@mvsinfo.gov.ua.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 12.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Міністра внутрішніх справ України із скаргою, у якій просив призначити службове розслідування щодо фактів невиконання Головним управлінням постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №806/413/17 (а.с.9-11).
До позовної заяви позивачем додано докази направлення вказаної скарги від 12.08.2021 до Міністерства внутрішніх справ України на адресу електронної пошти - mvsinfo@mvsinfo.gov.ua (а.с. 12).
Листом Департаменту забезпечення діяльності апарату Міністерства внутрішніх справ України від 13.01.2022 №1253 повідомлено про те, що перевіркою реєстраційно-моніторингових карток системи електронного документообігу МВС встановлено, що звернення гр. ОСОБА_1 від 12.08.2021 не обліковувалась.
Офіційна адреса електронної пошти Міністерства внутрішніх справ України для звернення громадян - pgmia@mvs.gov.ua (а.с. 34).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96 (далі - Закон № 393/96).
Частиною першою статті 1 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року №393/96 - ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №393/96-ВР) передбачено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Визначення пропозиції (зауваження) міститься у статті 3 Закону №393/96-ВР та означає звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 4 Закону № 393/96 передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно із положеннями статті 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що звернення із заявою породжує право на її розгляд у громадянина, який звернувся, та обов'язки щодо її розгляду у особи, до якої звернулися.
Аналізуючи доводи позивача стосовно бездіяльності відповідача, суд зазначає наступне.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить із того, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, судом встановлено, що позивачем сформовано запит (скаргу) від 12.08.2021 на адресу Міністра внутрішніх справ України, в якому він просив призначити службове розслідування щодо фактів невиконання Головним управлінням постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №806/413/17.
До позовної заяви позивачем додано докази направлення вказаної скарги від 12.08.2021 до Міністерства внутрішніх справ України на адресу електронної пошти - mvsinfo@mvsinfo.gov.ua.
Водночас, зі змісту наданих відповідачем пояснень, на виконання вимог ч.6 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" на офіційному відомчому веб-порталі у вкладці "Електронні звернення громадян" (mvs.gov.ua) розміщено роз'яснення про те, як подати електронні звернення до МВС України. Зокрема, зазначено електронну пошту: pgmia@mvs.gov.ua та можливість завантажити Форму для подання електронних звернень громадян (а.с. 35).
Отже, судом встановлено, що звернення до Міністерства внутрішніх справ України приймаються на адресу електронної пошти - pgmia@mvs.gov.ua.
В свою чергу, будь-яких доказів доставлення запиту відповідачу електронним зв'язком, звітів про відправлення документів на вказану офіційну електронну адресу (pgmia@mvs.gov.ua) позивачем, до суду не надано.
Разом з тим, судом не встановлено належності адреси електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 до Міністерства внутрішніх справ України.
Відтак, з огляду на обставини, встановлені судом під час розгляду даної справи та враховуючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо не розгляду звернення позивача від 12.08.2021, оскільки такий запит Міністерство внутрішніх справ України не отримало.
Частиною 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).
Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень (п.9 ч. 1 ст. 4 КАС України)
Згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
З огляду на викладене, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
У постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року по справі №800/541/16 зазначено, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Таким чином, враховуючи зазначені вище обставини справи, з належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що Міністерство внутрішніх справ України не порушувало прав та законних інтересів позивача, як громадянина.
Позивачем не доведено порушення його прав, свобод та інтересів саме Міністерством внутрішніх справ України щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 12.08.2021, як наслідок, підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до положеньст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" (вул. Гагаріна, 48, Коростишів, Житомирська область,1250, код ЄДРПОУ 41029047) до Міністерства внутрішніх справ України (вул.Академіка Богомольця, 10, Мсп601, Центральна Частина Києва, Київ,01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 30 вересня 2022 року.
Суддя А.В. Горовенко