29 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 932/9655/21(2-а/932/420/21)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2022 року (суддя Кондрашов І.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 19.05.2022 року) у справі № 932/9655/21 (2-а/932/420/21) за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратова Валерія Федоровича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
12.11.2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (далі по тексту - відповідач-1), Інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратова В.Ф. (далі по тексту - відповідач-2) в якому просив скасувати постанову серії ІД № 00497965 від 05.11.2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, по справі про адміністративне правопорушення у сфері порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу за ч .1 ст. 122 КУпАП та п. 15.10 «б» Правил дорожнього руху.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.05.2022 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що 05.11.2021 року інспектором було помічено транспортний засіб Land Rover номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , та який в м. Дніпрі по вул. Січеславська Набережна в районі будинку 33 стояв не на паркувальному майданчику, а припаркував автомобіль на території пішохідного тротуару, перешкоджав руху пішоходів, позивач не виконав вимоги п. 15.5 та 15.6, порушив підпункт п. 15.10 «б» Правил дорожнього руху чим скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Порушення виявлене особисто інспектором, зафіксовано у автоматичному режимі. Апелянт вказував, що постанова про адміністративне правопорушення складена без порушень, чітко описано правопорушення, яке було скоєне позивачем.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що справа про адміністративне правопорушення розглянута не повно, без додержання вимог статей 276, 278, 280 КУпАП. Суд першої інстанції вказував, що при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, посадовою особою не було з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказував, що відповідач не довів порушення позивачем вимог пункту 15.10 «б» Правил дорожнього руху, постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення, а також посилань на будь-які докази. Суд першої інстанції вказував, що стоянка легкового автомобіля на тротуарі можлива у декількох випадках: а) у місцях, позначених дорожніми знаками 5.38, 5.39, встановленими з табличками 7.6.1, 7.6.2-7.6.5 тільки у спосіб, позначений на табличці; б) на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри. Підпункт «в» слід вважати виключенням із загальної заборони, передбаченої підпунктом «б» п. 15.10 ПДР, рівно як і при застосуванні знаків 7.6.2, 7.6.3., 7.6.5 у місцях, позначених дорожніми знаками 5.38, 5.39. Суд першої інстанції вказував, що ОСОБА_1 паркуючись на тротуарі виконав умови, передбачені п. «в» вказаного пункту Правил. Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке встановлена ч.1 ст. 122 КУпАП є, зокрема, встановлення факту недотримання водієм під час стоянки на краю тротуару щонайменше двохметрової зони для руху пішоходів. Суд першої інстанції вказував, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення пп. «б» п.15.10 ПДР неможливо, якщо автомобіль було припарковано із дотриманням умов, передбачених п. «в» вказаного пункту Правил.
Матеріалами справи встановлено, що Інспектором з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратовим В.Ф. 05.11.2021 року складено повідомлення ІД № 00497965 відповідно до якого 05.11.2021 року о 14:57 год. автомобіль Land Rover номер НОМЕР_1 здійснив стоянку, паркування у м. Дніпро по вул. Січеславська Набережна, 33, чим порушив п. 15.10 (б) Правил дорожнього руху, відповідальність, за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлення отримав.
01.12.2021 року головним спеціалістом - інспектором з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратовим В.Ф. винесено постанову серія ІД № 00497965, якою ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 340,00 гривень.
ОСОБА_1 заперечував проти порушення та пояснював, що ним не вчинялось адміністративне правопорушення.
Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради долучено фото докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, надано фото знімки, з яких вбачається, що дійсно автомобіль Land Rover номер НОМЕР_1 здійснив стоянку, паркування у м. Дніпро по вул. Січеславська Набережна, 33. Не зафіксовано, що автомобіль припарковано у дії дорожніх знаків, які дозволяють чи забороняють зупинку чи стоянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, відсутні пояснення свідків, відсутні будь-які зафіксовані докази технічними засобами.
Дійсно, надані фотознімки, на яких зафіксовано, що автомобіль Land Rover державний номер НОМЕР_1 здійснив стоянку. Проте не зафіксовано, що він здійснив зупинки чи стоянку, припаркувався у дії забороняючого дорожнього знака.
Обов'язок доказування покладається на суб'єкта, який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно пунктів 15.1, 15.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. Стоянка забороняється: а) у місцях, де заборонена зупинка; б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м; г) ближче 50 м від залізничних переїздів; ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху; д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів; е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства; є) на газонах.
Інспектором при складанні оскаржуваної постанови вказано, що позивачем порушено підпункт «б» пункту 15.10 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Стоянка забороняється: на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
Норма підпункту «б» пункту п. 15.10. Правил дорожнього руху має уточнюючу частину щодо того, що стоянка на тротуарах дозволяється у місцях позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками. Не доведено, що у м. Дніпро по вул. Січеславська Набережна, 33 відсутній дозволяючи стоянку дорожній знак.
Окрім того, пункт 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, містить підпункт «в» де вказано, що зупинка, стоянка можлива на тротуарах, автомобілі можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
З фотодоказів вбачається, що автомобіль Land Rover державний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку, стоянку таким чином, щоб не заважати руху пішоходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судові витрати здійснені відповідачем не повертаються.
Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 286, 315, 316 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2022 року у справі № 932/9655/21 (2-а/932/420/21) - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова