ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2022 року м. Київ № 640/19877/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора (відповідач-1) Київської міської прокуратури (відповідач-2) Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (відповідач-3)
провизнання протиправними та скасування рішення і наказу,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 03.06.2021 №113дп-21 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1 та накладення на неї дисциплінарного стягнення у виді догани;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури від 15.06.2021 №1566к «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до прокурора Деснянської окружної прокуратури ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Кадрова комісія при прийнятті рішення від 03.06.2021 №113дп-21 (в оскаржуваній частині) допустила однобокість і неповноту перевірки, не врахувала обставини, що свідчили про правомірність дій позивача, навела неправдиві твердження, а також грубо порушила процедуру розгляду дисциплінарної скарги, а саме: порушила строки розгляду дисциплінарної скарги, а також процедуру відкритого голосування та ухвалення рішення. Як наслідок, як зазначено у позовній заяві, оскаржуваний наказ Київської міської прокуратури від 15.06.2021 №1566к, що має похідний характер від вказаного рішення, також є протиправним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі, а також встановлено сторонам строки для подання до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що Офіс Генерального прокурора є неналежним відповідачем в частині вимог про скасування рішення Кадрової комісії, оскільки дана комісія є незалежним органом, наділеним ознаками суб'єкта владних повноважень, який самостійно розглядає дисциплінарні скарги та здійснює дисциплінарні провадження щодо прокурорів.
Від представника відповідача-2 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній також заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що оскаржуваний наказ від 15.06.2021 №1566к прийнято на підставі рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 03.06.2021 №113дп-21, з урахуванням того, що керівники обласних прокуратур не мають права не виконувати рішення Кадрової комісії щодо застосування дисциплінарного стягнення та не наділені дискреційними повноваженнями щодо застосування дисциплінарного стягнення.
З урахуванням викладеного, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва до участі у справі в якості співвідповідача залучено Кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, а також встановлено комісії строк для подання до суду відзиву, а іншим учасникам справи - відповіді на відзив та заперечення.
Від представника відповідача-3 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, з урахуванням того, що остання інформація на запит члена комісії Панова О.О. надійшла 19.04.2020, отже, член кадрової комісії ОСОБА_2 завершив перевірочні дії у спірному дисциплінарному провадженні до 20.04.2021 (закінчення строку перевірки), тобто у межах строків, встановлених Порядком розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженим наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №266, з урахуванням того, що законодавством не передбачено строків для складання членом Кадрової комісії висновку про відсутність або наявність дисциплінарного проступку прокурора. У той же час, представником відповідача-3 у відзиві наголошено на тому, що на першого заступника керівника місцевої прокуратури Горкаву В.В. покладено забезпечення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням слідчими Деснянського УП ГУ НП в м. Києві, а також підтримання публічного обвинувачення, у тому числі про злочини, вчинені неповнолітніми та стосовно них; організація перевірок виконання законів управлінням поліції при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення тощо. У результаті дисциплінарного провадження Кадрова комісія дійшла висновку, що організація роботи першого заступника керівника (виконувача обов'язків керівника) місцевої прокуратури ОСОБА_1 в частині незабезпечення контролю за повнотою та якістю процесуального керівництва підлеглими прокурорами свідчить про неналежне виконання нею своїх службових обов'язків.
Від позивача через канцелярію суду надійшли відповіді на відзив, в яких останньою додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.
За результатами проведення у даній справі підготовчого засідання, з урахуванням здійснення всіх необхідних процесуальних дій, передбачених ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У призначене судове засідання з'явились представники сторін. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві. Представники відповідачів, у свою чергу, заперечували проти задоволення позовних вимог, з урахуванням поданих відзивів.
На підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви та відповіді на відзиви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, рішенням Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 03.06.2021 №113дп-21, розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурорів Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1 та Ващук Ю.М. у дисциплінарному провадженні №07/3/2-119дс-16дп-21, вирішено, зокрема, притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1 та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.
На підставі викладеного, наказом Київської міської прокуратури від 15.06.2021 №1566к «Про застосування дисциплінарного стягнення» до прокурора Деснянської окружної прокуратури ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани з 03.06.2021.
Вважаючи дані рішення та наказ протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1697-VII).
Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону №1697-VII, є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону №1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
При цьому, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 45 Закону №1697-VII).
Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора (ч. 2 ст. 45 Закону №1697-VII).
На прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури (ч. 1 ст. 49 Закону №1697-VII).
Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження, прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України "Про прокуратуру" (далі - Закон), про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласної (регіональної), окружної (місцевої), військової прокуратури дисциплінарного стягнення або прийняття рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора, є Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затверджений наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №266 (надалі - Порядок №266 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, згідно з п. 4 розділу І Порядку №266, органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, є кадрова комісія, утворена відповідно до Порядку роботи кадрових комісій, який затверджений наказом Генерального прокурора.
Дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення (п. 6 розділу І Порядку №266).
Після відкриття дисциплінарного провадження член кадрової комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена кадрової комісії за результатами перевірки (п. 16 розділу І Порядку №266).
Приписами п.п. 1-3 розділу ІІІ Порядку №266 визначено, що під час здійснення перевірки дисциплінарної скарги член кадрової комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.
Проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги. В разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений рішенням кадрової комісії не більш ніж на місяць.
За результатами перевірки член кадрової комісії готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член кадрової комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена кадрової комісії щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що процедура розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку включає у себе наступні етапи: (1) відкриття дисциплінарного провадження; (2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; (3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення. При цьому, кожен з вказаних етапів завершується шляхом прийняття відповідного рішення (у тому числі проміжного): (1) рішення про відкриття дисциплінарного провадження або про відмову у його відкритті; (2) висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; (3) рішення про накладення дисциплінарного стягнення/ або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора/ або про закриття дисциплінарного провадження.
Відтак, етап перевірки дисциплінарної скарги завершується складанням членом Кадрової комісії відповідного висновку.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, скарга гр. ОСОБА_3 зареєстрована Офісом Генерального прокурора 26.02.2021. Водночас, висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора у межах спірних правовідносин датовано 29.04.2021, що вказує про порушення строку проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Разом з тим, сам факт порушення відповідачем-3 строку складання висновку не свідчить про протиправність прийнятого на його підставі рішення.
У свою чергу, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні кадрової комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності також інші особи (п. 6 розділу ІІІ Порядку №266).
Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні кадрової комісії заслуховуються пояснення члена кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги, особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та/або її представника, прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника, а також інших осіб у разі необхідності. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право відмовитися від надання пояснень стосовно себе, ставити питання учасникам дисциплінарного провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена кадрової комісії подавати заяву про його відвід. Відмова прокурора, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, від надання стосовно себе пояснень не означає визнання відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку (п. 11 розділу ІІІ Порядку №266).
Після розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, за результатами дисциплінарного провадження кадрова комісія приймає одне з таких рішень: про накладення дисциплінарного стягнення; про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора; про закриття дисциплінарного провадження (п. 15 розділу ІІІ Порядку №266).
Рішення кадрової комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюються її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член кадрової комісії має право голосувати “за” чи “проти” рішення кадрової комісії. У разі рівного розподілу голосів приймається рішення, за яке проголосував голова кадрової комісії (п. 16 розділу ІІІ Порядку №266).
Член кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування (п. 18 розділу ІІІ Порядку №266).
Так, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається того, що член кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, приймав участь та був присутній саме під час голосування при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку, оскільки підпис під рішенням Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 03.06.2021 №113дп-21 наведеного не спростовує, а протилежного не доводить.
Згідно з п. 19 розділу ІІІ Порядку №266, при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а також інші обставини, що мають значення для прийняття рішення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставами для винесення останнього слугували наступні висновки.
Так, на першого заступника керівника місцевої прокуратури Горкаву В.В. покладено забезпечення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням слідчими Деснянського УП ГУ НП в м. Києві, а також підтримання державного обвинувачення, у тому числі про злочини, зокрема вчинені неповнолітніми та стосовно них, організація перевірок виконання законів управліннями поліції при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення тощо.
За висновками відповідача-3, у результаті бездіяльності позивача у кримінальному провадженні №12019100030005881 від 13.08.2019 більше року не прийнято законного та обґрунтованого рішення (з серпня 2019 року). Вказане підтверджується змістом ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 24.12.2020 у справі №754/17113/20, в якій встановлено, що "Відповідно до наданих слідчому судді матеріалів перевірки скарги на недотримання розумних строків встановлено, що дізнавачем у провадженні, якого перебуває кримінальне провадження № 12019100030005881 від 13.08.2019, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, не виконуються вказівки процесуальних керівників, не виконуються ухвали слідчих суддів Деснянського районного суду м. Києва, що тягне за собою затягування дізнання та порушуються розумні строки досудового розслідування.
03 грудня 2020 року першим заступником керівника Київської місцевої прокуратури №3 Кравченко В.В. надано відповідь про те, що її клопотання щодо здійснення контролю за дотриманням дізнавачем розумних строків у кримінальному провадженні задоволено, дізнавачу надано вказівки щодо виконання необхідних слідчих дій, вирішується питання про скерування листа до ГУ НП у м. Києві з метою притягнення винних осіб до відповідальності за порушення розумних строків у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 подавалось не клопотання щодо здійснення контролю за дотриманням дізнавачем розумних строків, а скарга на недотримання розумних строків, в порядку ст. 308 КПК України, в якій особа, якою подано скаргу, просила встановити строк у 3 дні з моменту прийняття рішення для проведення процесуальних дій для закінчення дізнання у кримінальному провадженні №12019100030005881 від 13.08.2019, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, з огляду на тривалість всього досудового розслідування.
Як вбачається з наданих слідчому судді копій відповіді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 та матеріалів перевірки скарги ОСОБА_3 на недотримання розумних строків, скарга останньої не була розглянута в порядку ст. 308 КПК України, яка прямо передбачає, що прокурор вищого рівня в разі наявності підстав для її задоволення має надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.
Враховуючи викладене, скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню в частині зобов'язання прокурора Київської місцевої прокуратури № 3, що здійснює нагляд у кримінальному провадженні № 12019100030005881 від 13.08.2019, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, розглянути клопотання про здійснення перевірки виконання рішення суду та надання інформації про закінчення досудового розслідування у формі дізнання в порядку ст. 220 КПК України, та зобов'язання керівника Київської місцевої прокуратури № 3 розглянути скаргу на недотримання розумних строків в порядку ст. 308 КПК України".
Надалі, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2021 у справі №754/2352/21 визначено "Під час розгляду скарги встановлено, що в рамках об'єднаного кримінального провадження №12019100030005881 від 13.08.2019 ОСОБА_3 28.01.2021 року подала клопотання до Київської місцевої прокуратури № 3.
Листом від 01.02.2021 року заявника повідомлено про те, що її звернення від 28.01.2021 року розглянуто.
Але слід зазначити, що 28.01.2021 року заявник зверталася до прокуратури не із зверненням, а з клопотанням у кримінальному провадженні, яке підлягало розгляду відповідно до вимог ст. 220 КПК України.
Натомість прокурором було розглянуто клопотання заявника у порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян".
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, у зв'язку з чим вважає необхідним зобов'язати посадових осіб Київської місцевої прокуратури № 3 розглянути зазначене клопотання за №639-21 від 28.01.2021 року відповідно до вимог ст. 220 КПК України".
Як наслідок, суд погоджується з висновками відповідача-3 про те, що вказана організація роботи першого заступника керівника (виконуючого обов'язки керівника) місцевої прокуратури Горкавої В.В. у частині незабезпечення контролю за повнотою та якістю процесуального керівництва підлеглими прокурорами свідчить про неналежне виконання нею своїх службових обов'язків.
Отже, оскаржувані рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 03.06.2021 №113дп-21 та наказ керівника Київської міської прокуратури від 15.06.2021 №1566к «Про застосування дисциплінарного стягнення» прийнято правомірно та у межах наданих останнім повноважень, враховуючи фактичні обставини справи, встановлені судом.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9), Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок