ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
19 вересня 2022 року справа №640/1413/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Проценко Р.А. та представників:
позивача: Болотної Т.Ю.;
відповідача: Крутоузова Д.Ю.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» (далі по тексту - позивач, ТОВ «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА»)
доОфісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - відповідач, Офіс ВПП ДПС)
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 23 грудня 2020 року №00327040303
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 вересня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Офісу великих платників податків ДПС, зазначаючи про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із незаконним зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» використовувало придбані маркетингові послуги в господарській діяльності, а їх придбання є економічно доцільним. На думку позивача, відповідач безпідставно встановив неможливість виконання маркетингових послуг для ТОВ «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА».
Позивач зазначає, що в опитуванні наявні торговельні марки конкурентів позивача для отримання об'єктивної інформації і це не підтверджує надання послуг іншим замовникам. Як зазначає позивач, послуги надавались за договорами про надання послуг лише ТОВ «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА», що прямо передбачено як умовами договору, так і наданими до перевірки первинними документами; відповідач відшкодував заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в повному обсязі, що підтверджує непослідовність висновків відповідача
Крім того, позивач звертає увагу, що Офіс великих платників податків ДПС незаконно провів документальну податкову перевірку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за відсутності підстав для цього за пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, посилаючись на практику Верховного Суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №640/1413/21 та призначено підготовче засідання.
Офіс великих платників податків ДПС подав відзив на позовну заяву, де заперечив проти позову, підтримавши висновки акта перевірки.
У відповіді на відзив позивач підтримав заявлені позовні вимоги та вказав, що відзив фактично є короткою версією акта перевірки та не містить жодних спростувань аргументів та доказів, наведених позивачем у позовній заяві. Позивач знову акцентував увагу на тому, що надання маркетингових послуг було документально підтверджено як під час перевірки, так і разом із позовною заявою, проте відповідач проігнорував усі надані докази; позивач отримував маркетингові послуги, що використовує у господарській діяльності, та це мало економічну доцільність для його господарської діяльності.
Також позивач наголосив, що відповідач незаконно провів документальну податкову перевірку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підтверджується висновком Шостого апеляційного адміністративного суду в аналогічній справі №640/10278/20.
Ухвалою від 06 вересня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Позивач подав до суду додаткові пояснення щодо незаконності всіх нарахувань з огляду на незаконність податкової перевірки, а також додаткові пояснення щодо необхідності придбання маркетингових послуг та їх пов'язаності з господарською діяльністю підприємства.
У судовому засіданні 19 вересня 2022 року представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечив.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 23 грудня 2020 року №00327040303 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за порушення пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2020 року на 2 128 056,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 20 листопада 2020 року №517/28-10-04-03-03/33696041 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (далі по тексту - акт перевірки).
В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року на суму податку на додану вартість 2 128 055,95 грн., що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 2 128 055,95 грн. (рядок 21 декларації).
Такі висновки акта перевірки зроблені у зв'язку із тим, що, на думку відповідача, позивач не використовував в господарській діяльності маркетингові послуги, які замовляв у аптек, оскільки позивач не продає товар аптекам, а тому на підставі підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість щодо таких послуг на 2 128 055,95 грн.;
Вирішуючи спірні правовідносини по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.
Одним із мотивів для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає незаконність проведення документальної податкову перевірку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за відсутності підстав відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України.
У постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 Верховний Суд зазначив, що, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 дійшов висновку, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення. Таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу. Якщо ж суд визнає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, необхідність перевірки суті конкретного порушення як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання - відсутня.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, зокрема Суд вказав, що невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, встановлені обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, беручи до уваги позицію Верховного Суду, у межах спірних правовідносин першочергово суду належить надати правову оцінку доводам позивача про незаконність податкової перевірки ТОВ «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА».
При цьому суд звертає увагу, що відповідач не наводить жодних обґрунтувань та не надає будь-яких доказів на підтвердження правомірності проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
Як встановлено вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС прийняте на підставі акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 20 листопада 2020 року №517/28-10-04-03-03/33696041, а перевірка проведена на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки, як встановлює пункт 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Стаття 86 Податкового кодексу України передбачає оформлення результатів перевірки довідкою або актом.
Так, відповідно до положень пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт.
Правильність декларування платником податку на додану вартість суми бюджетного відшкодування може бути предметом як камеральної, так і документальної, в тому числі позапланової перевірки.
Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Буквальне тлумачення норми цього підпункту свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: 1) подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; 2) подання декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Податкового кодексу України.
Як зазначає позивач, із чим погоджується суд, технічно, в розрізі рядків податкової декларації це виглядає таким чином:
рядок 20.2 декларації (сума від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню) може бути перевірений виключно за наявності підстав, визначених в розділі V Кодексу;
рядок 21 декларації (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду), тобто все від'ємне значення, яке не заявлене до відшкодування з бюджету, перевіряється, якщо воно складає більше 100 тис. грн.
Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу».
У свою чергу пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.
Вказані норми свідчать про те, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податку на додану вартість і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за визначеними у 200.11 статті 200 Податкового кодексу України операціями.
Суд встановив, що у межах спірних правовідносин податкова перевірка проведена щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року в податковій декларації з податку на додану вартість від 21 вересня 2020 року №9238394997 від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
У податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року у рядку 20.2 (сума від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню) позивач задекларував 2 346 546,00 грн.
Таким чином, документальна позапланова перевірка ТОВ «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України могла бути проведена виключно за наявності підстав, визначених в розділі V цього Кодексу, а саме в пункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України.
Позивач зазначає, що заявлена ним сума до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість розрахована за рахунок від'ємного значення ПДВ за квітень-червень, серпень-вересень, грудень 2019 року, яке сформувалося внаслідок імпорту товару, тобто, відшкодування, яке не було сформоване: 1) не сформоване за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документарними перевірками; 2) не сформоване за операціями з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які б підтверджували наявність підстав для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за наявності підстав, визначених в розділі V цього Кодексу, зокрема, що розрахунок спірної суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за визначеними у 200.11 статті 200 Податкового кодексу України операціями.
Наведене свідчить, що перевірка ТОВ«РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА», за результатами якої складений акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 20 листопада 2020 року №517/28-10-04-03-03/33696041 та прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена за відсутності підстав визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а тому є незаконною.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі №460/2939/18.
З огляду викладену вище правову позицію Верховного Суду та незаконність документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ«РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» суд приходить до таких висновків:
- проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ«РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» не породжує правових наслідків, зокрема у вигляді оформлення результатів перевірки;
- акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 20 листопада 2020 року №517/28-10-04-03-03/33696041 відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України є недопустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом;
- податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 23 грудня 2020 року №00327040303 не може вважатись правомірним.
При вирішенні цього спору суд вважає, що встановлені обставини щодо незаконної перевірки позивача, за наслідками якої прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про його протиправність.
Враховуючи викладене, оскільки у межах спірних правовідносин в Офісу великих платників податків ДПС не було підстав на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ«РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА», суд приходить до висновку про відсутність підстав для аналізу висновків акта перевірки про порушення позивачем підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, адже такий акт перевірки вважається доказом, здобутим з порушенням закону.
Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 12 серпня 2020 року у справі №160/2116/19, від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18.
З урахуванням викладеного суд також не надає правової оцінки доводам сторін з приводу, які стосуються ймовірного порушення позивачем підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.
Отже, податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 23 грудня 2020 року №00327040303 є протиправним та підлягає скасуванню.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, адміністративний позов ТОВ «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 23 грудня 2020 року №00327040303.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» (004073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 28-А, літ. Г, офіс 80; ідентифікаційний код 33696041);
Офіс великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г; ідентифікаційний код 43141471).
Дата складення повного рішення суду - 30 вересня 2022 року.
Суддя В.А. Кузьменко