ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2022 року м. Київ № 640/16492/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Черникова А.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп” (04209, м. Київ, вул. Богатирська,9 ЄДРПОУ 13666344) про стягнення заборгованості,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп” (відповідач) про стягнення заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” передбачено, що з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 481 гривень.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір”, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру, ціна позову становить 78 602,18 грн, отже судовий збір, який необхідно сплатити позивачу за подання вказаного позову, становить 2 481,00 грн.
Натомість, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, у позовній заяві пенсійним органом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України “Про судовий збір”.
Перелік умов, встановлений цією статтею, норми якої є спеціальними з регулювання питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення від сплати судового збору, є вичерпним.
При чому, вказана норма не містить підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Тобто, реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (дана правова позиція суду відповідає практиці Верховного Суду, зокрема, в постановах від 13.03.2018 у справі №914/2772/16 та від 21.03.2018 у справі №914/2771/16).
За змістом норм ч. 1 і 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законодавством порядку.
Позовну заяву підписано начальником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Л.Дзядевич, натомість жодних документів на підтвердження повноважень до суду не надано.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що, в свою чергу, створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суд залишає позовну заяву без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва, документи на підтвердження повноважень представника.
Керуючись статтями 160-162, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві залишити без руху.
3. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
5. Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
6. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Черникова