ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 вересня 2022 року м. Київ № 640/18207/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІКРЕТ»
доГоловного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІКРЕТ» (далі - позивач, ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1 або ДПС України), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-2 або ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення № 2602892/42327952 від 27.04.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 05.04.2021.
Мотивуючи позовні вимоги ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» зазначає, що при реєстрації податкової накладної № 8 від 05.04.2021 товариство 21.04.2021 отримало квитанцію про прийняття документу та зупинення його реєстрації у зв'язку з тим, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та рекомендовано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній; 22.04.2021 позивачем до комісії регіонального рівня направлено повідомлення № 2 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено з поясненнями та додаванням копій документів, що підтверджують реальність господарської операції; ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» отримано прийняте комісією регіонального рівня рішення № 2602892/42327952 від 27.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 05.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі того, що платником податку н надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); всупереч вимогам форми Рішення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 520 (далі «Порядок»), жоден документ у відміченому пункті не підкреслено; позивачем було надано письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 8 від 05.04.2021, надано всі документи відповідно до п. 5 Порядку; подані документи складено/оформлено без порушення законодавства, тому комісією регіонального рівня, в порушення п. 11 Порядку, винесено рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2602892/42327952 від 27.04.2021; 06.05.2021 позивачем подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з додаванням копій документів, що підтверджують реальність господарської операції; ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» отримано Рішення комісії центрального рівня № 22128/42327952/2 від 14.05.2021, відповідно до якого залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» здійснює законну діяльність, орендує офісне та складські приміщення, має орендовані транспортні засоби, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
06.07.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/18207/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Копію ухвали суду від 06.07.2021 отримано уповноваженим представником відповідача-2 29.07.2021, що підтверджується відповідною розпискою.
Також копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2021 отримано відповідачем-1, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105106859805.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, відповідач-1 належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі та про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не надав.
26.10.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач-2 зазначає про безпідставність позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що зважаючи на ненадання позивачем всіх первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, що знайшли своє відображення у відповідних податкових накладних, Комісією контролюючого органу прийнято відповідне рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а тому, на думку відповідача-2, рішення Головного управління ДПС у м. Києві є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню. Окремо зазначено про те, що позовні вимоги про зобов'язання вчинити конкретні дії (зареєструвати податкову накладну в ЄРПН), хоча і знаходяться у взаємозв'язку із вимогами про скасування рішень, але мають самостійний характер і можуть бути задоволені, якщо судом перевірено виконання всіх умов, визначених законом, для прийняття такого рішення; однією із проблемних категорій судових спорів залишаються спори, які стосуються дискреційних повноважень адміністративного органу; тому, у разі встановлення судом протиправності прийнятих рішень, у даному випадку зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ».
29.10.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено про те, що у відзиві ГУ ДПС у м. Києві не надає обґрунтувань в чому саме полягає порушення позивачем та яких саме норм чинного законодавства, на підставі яких і було винесено рішення податковим органом; податковим органом не визначено, які саме документи відсутні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; рішення податкового органу містить лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, оскільки позивачем було надано до податкового органу вичерпні пояснення та копії документів, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких була складена відповідна податкова накладна, а твердження відповідача щодо ненадання позивачем до податкового органу пояснень та доказів, котрі б підтвердили реальність здійснення господарських операцій та інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, є такими, що не відповідають дійсності та є безпідставними.
29.10.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, у якому позивач просить долучити до матеріалів справи докази понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до Договору № NL201 від 02.01.2020, укладеного між TCL NETHERLANDS B.V.(Нідерланди) (Продавець) та ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» (Покупець) Продавець продає, а Покупець купує кондиціонерне обладнання/вентиляційне обладнання, запчастини та комплектуючі в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Інвойсах), які є невід'ємною частиною цього Контракту. Загальна сума Контакту складається із сум всіх інвойсів та орієнтовно становить 2 000 000,00 доларів США.
Придбаний у компанії TCL NETHERLANDS B.V.(Нідерланди) товар був імпортований на територію України згідно митних декларацій № UA 500080/2020/021892 від 18.12.2020 та № UA 500080/2020/021000 від 02.12.2020.
27.05.2020 між ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» (як постачальником) і Приватним підприємством «БОЙЛЄРОН» (як покупцем) був укладений договір поставки № 0527-2. За умовами цього договору поставки ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» зобов'язувалося передати у власність ПП «БОЙЛЄРОН» кондиціонерне обладнання, а ПП «БОЙЛЄРОН» - прийняти та оплатити вартість товару. Сторони також погодили, що кількість, асортимент та ціна товару визначаються товарними (видатковими) накладними, що є невід'ємною частиною цього договору. Товар постачається партіями, на умовах DDP (склад покупця за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 16-В) згідно Міжнародних правил Інкотермс-2020, якщо сторони не домовляться про інше. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту повного розрахунку за партію товару. Розрахунок за договором проводиться у безготівковій формі.
На виконання умов договору ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» сформувало та виставило на адресу покупця (ПП «БОЙЛЄРОН») рахунок на оплату № 220 від 05.04.2021 на суму 53 512,20 грн.
Зазначений рахунок був оплачений покупцем 20.04.2021, про що свідчить долучене до матеріалів справи платіжне доручення ПП «БОЙЛЄРОН» № 2454 від 20.04.2021 та оборотно-сальдова відомість ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» по рахунку бухгалтерського обліку 361 за відповідну дату.
05.04.2021 уповноважені представники сторін склали та підписали видаткову накладну за № 185, за змістом якої ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» передало ПП «БОЙЛЄРОН» товар: спліт-кондиціонер настінного типу TCL TAC-12CHSD/XABII у кількості 3 комплекти, вартістю 21 483,00 грн. (без ПДВ); спліт-кондиціонер настінного типу TCL TAC-09CHSD/XABII у кількості 2 комплекти, вартістю 12 694,50 грн. (без ПДВ); кондиціонер TCL TAC-24CHSD/XA31 у кількості 1 комплект, вартістю 10 416,00 грн. (без ПДВ). Загальна сума із ПДВ згідно даної видаткової накладної становить 53 512,20 грн. У тексті видаткової накладної містяться посилання на реквізити сертифікату відповідності на реалізований товар № UA СВ 010.0151-20.
У зв'язку з цим ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» було виписано податкову накладну № 8 від 05.04.2021 на загальну суму 53 512,20 грн. з ПДВ.
Як вбачається із квитанції від 21.04.2021, податкова накладна № 8 від 05.04.2021 прийнята, реєстрація зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІКРЕТ» було направлено до ГУ ДПС у м. Києві електронне повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі - Повідомлення), за № 2. Разом з цим Повідомленням № 2 від 22.04.2021 позивач подав також контролюючому органу пояснення наступного змісту: «ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» зареєстровано 25.07.2018. Підприємство розпочало працювати з лютого 2019 року. Основним видом діяльності є оптова торгівля кондиціонерним обладнанням, які Товариство закуповує відповідно до зовнішньоекономічного договору у компанії TCL NETHERLANDS B.V. На підприємстві працює 15 співробітників (менеджери, комірники, вантажники, водії), в оренді знаходиться офісне, складське приміщення, автомобілі. Товариство має необхідні основні засоби. Вчасно нараховує та перераховує всі податки», а також копії первинних та інших документів в обґрунтування наведених пояснень.
За результатами розгляду пакету поданих платником документів, Комісія ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія при ГУ ДПС у м. Києві, комісія регіонального рівня) прийняла оспорюване рішення від 27.04.2021 за № 2602892/42327952, яким відмовила ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» у здійсненні реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В тексті цього рішення Комісією в якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступну: «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).
Не погоджуючись із таким рішенням комісії регіонального рівня ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» 06.05.2021 подало скаргу на зазначене рішення від 27.04.2021 за № 2602892/42327952.
За результатами розгляду скарги платника Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (комісія центрального рівня) прийняла рішення від 14.05.2021 за № 22128/42327952/2, яким залишила таку скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін.
Позивач не погоджуючись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної та вважаючи його протиправними, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначаються Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до п. 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Додатком № 1 до Порядку № 1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Зупиняючи реєстрацію податкової накладної № 8 від 05.04.2021, контролюючий орган послався на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
До того ж, податковий орган запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом із тим, контролюючим органом не вказаний вичерпний перелік копій документів, які позивачу необхідно надати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 8 від 05.04.2021.
Верховний Суд у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 (адміністративне провадження № К/9901/7590/19), від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19 (адміністративне провадження № К/9901/242/20) акцентував увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
У постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 (адміністративне провадження № К/9901/65222/18) Верховний Суд зазначив, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем направлено відповідачу-2 пояснення та копії документів щодо господарської операції, за якою було складено податкову накладну № 8 від 05.04.2021.
Всі надані з поясненнями документи відображають дійсність операцій за податковими накладними і складені без порушення вимог чинного законодавства.
Суд переконаний, що платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій позивачем.
При цьому, оспорюване рішення податкового органу не містить мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Так, за змістом п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 як додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, під таким критерієм розуміють наступне: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.».
У контексті з наведеним суд враховує, що згідно з п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Аналіз наведених положень п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того, аби встановити відповідність платника податку на додану вартість критерію ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а саме наявність певної визначеної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування такого платника.
Також згідно з п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, зупиненню реєстрації податкової накладної платника з підстави відповідності такого платника п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку має передувати процедура розгляду такого питання комісією регіонального рівня та прийняття нею рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив відсутність у матеріалах справи рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника, оформленого станом на 21.04.2021 (тобто, на дату зупинення реєстрації податкових накладних) за відповідною затвердженою формою.
В ході судового розгляду даної справи відповідач-2 всупереч наведених процесуальних вимог не подав до суду належні та достатні документальні докази в обґрунтування виникнення у контролюючого органу правових підстав для зупинення 21.04.2021 реєстрації поданої позивачем податкової накладної від 05.04.2021 по господарським операціям із контрагентом Приватним підприємством «БОЙЛЄРОН».
З огляду на це суд дійшов висновку про не доведення ГУ ДПС у м. Києві (як суб'єктом владних повноважень) наявність обставин, з якими ГУ ДПС у м. Києві пов'язує виникнення правових підстав для зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» податкової накладної від 05.04.2021 № 8.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.
Пунктами 2-7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. п. 9-11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Зі спірного рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН № 26402892/42327952 від 27.04.2021 вбачається, що підставою для прийняття рішення стало ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Зважаючи на сукупний аналіз норм, які викладені вище, суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про ненадання платником податків копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
В оскаржуваному рішенні не зазначено конкретних документів, яких, на думку відповідача-2, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, хоча у податкового органу існує обов'язок підкреслити документи, які не надано платником податків, що прямо випливає із форми рішення, яка затверджена Додатком до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Як вже зазначалося, судом встановлено, що позивачем було направлено пояснення та копії документів на підтвердження господарських операцій за податковою накладною № 8 від 05.04.2021.
З урахуванням положень вищевказаних норм, Комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.
Проте, Комісією регіонального рівня не взято до уваги документи, які надані платником податків задля підтвердження господарської операції, за результатами якої було сформовано податкову накладну № 8 від 05.04.2021.
Таким чином суд доходить висновку, що відмова у реєстрації податкової накладної за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність прийнятого рішення.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Беручи до уваги все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» позовні вимоги про визнання протиправним і скасування Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 2602892/42327952 від 27.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 05.04.2021 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд принагідно підкреслює, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІКРЕТ» № 8 від 05.04.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За приписами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН є протиправним та підлягає скасуванню, натомість спірна податкова накладна № 8 від 05.04.2021 підлягає реєстрації у ЄРПН датою її подання.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке, як і наведені вище рішення ЄСПЛ, згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення.
Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність відмови у реєстрації спірної податкової накладної ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ».
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 07.06.2021 № 897, ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» під час звернення до суду з даним позовом сплатило судовий збір у розмірі 4 540,00 грн., який підлягає стягненню порівну з відповідачів.
Стосовно вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із приписами ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвокату за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Частиною 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини при розгляді справ «Баришевський проти України» від 26.02.2015, «Двойних проти України» від 12.10.2006, «Меріт проти України» від 30.03.2004 зазначав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
За результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд доходить висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником останнього надано до суду копії наступних документів: угоди про надання правничої допомоги від 02.04.2021, укладеного між ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» та адвокатом Самосуд Ж.О. (як виконавцем), та додаткових угод до нього від 02.04.2021 б/н і від 17.05.2021 за № 26; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 22.06.2021 серії АА № 1116067; попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи; акта прийому-передачі документів від 17.05.2021 за вказаною угодою про надання правничої допомоги; супровідного листа адвоката Самосуд Ж.О. вих. № 22/06/21-1 від 22.06.2021 з питання підписання акта виконаних робіт, адресованого ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ»; акта виконаних робіт від 22.06.2021, підписаного між адвокатом Самосуд Ж.О. та директором ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» Лопатенком Д.О.; копію роздруківки електронного платіжного доручення № 1081 від 10.08.2021, за змістом якого ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» переказало ОСОБА_1 безготівкові кошти у сумі 13 000,00 грн. (без ПДВ), в якості оплати за надання правничої допомоги згідно акта від 22.06.2021.
Відповідно до п. 1.1 Угоди про надання правничої допомоги від 02.04.2021, Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню Клієнту консультаційних, юридичних і представницьких послуг, в тому числі по захисту інтересів останнього в усіх органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах незалежно від форми власності чи підпорядкування, Господарських, Адміністративних судах та судах загальної юрисдикції.
Відповідно до п. 3.1 Угоди про надання правничої допомоги від 02.04.2021, розмір винагороди (гонорару) і порядок його внесення визначаються додатковими угодами.
Додатковою угодою № 25 від 17.05.2021 до Угоди про надання правничої допомоги від 02.04.2021 визначено, що для виконання предмету Угоди про надання правничої допомоги від 02.04.2021 та завдання, викладеного у листі за вих. № 17/05/21-25 від 17.05.2021, Клієнт доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати Клієнту правничу допомогу з представництва інтересів Клієнта в судах всіх інстанцій, зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються питання представництва та захисту інтересів, складанні необхідних для представництва інтересів процесуальних документів та іншу правничу допомогу з питань щодо: визнання протиправним та скасування рішення Комісії регіонального рівня ДПС № 2602892/42327952 від 27.04.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 8 від 05.04.2021); зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 05.04.2021.
Оплата вартості послуг (перерахування гонорару), зазначених в Додатках до даної Додаткової угоди № 25, здійснюється Клієнтом шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 20 днів, з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт.
За змістом акта виконаних робіт від 22.06.2021 адвокатом позивачу були надані наступні роботи: 1) «вивчення матеріалів», кількість витраченого часу 1,5 години, вартістю 1 500 грн. (в т.ч. вартість 1 люд/год. - 1 000 грн.); 2) «дослідження законодавства, що регламентує предмет спору», кількість витраченого часу 2 години, вартістю 2 000,00 грн. (в т.ч. вартість 1 люд/год. - 1 000 грн.); 3) «підготовка позовної заяви для подання до Окружного адміністративного суду м. Києва», кількість витраченого часу 4 години, вартістю 4 000,00 грн. (в т.ч. вартість 1 люд/год. - 1 000 грн.); 4) «оформлення додатків до скарги - зняття ксерокопій документів та їх завірення», кількість витраченого часу 1 година, вартістю 500,00 грн. (в т.ч. вартість 1 люд/год. - 500,00 грн.); 5) «необхідність досвіду для успішного завершення доручення» вартістю 4000,00 грн.; 6) «особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення» вартістю 1 000,00 грн., всього загалом 13 000,00 грн.
Відповідач-2 розмір та склад заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу у тексті свого відзиву не прокоментував. Водночас дослідивши та проаналізувавши подані представником позивача до матеріалів справи документи суд встановив, що відображені в акті виконаних робіт такі види витрат як «оформлення додатків до скарги - зняття ксерокопій документів та їх завірення», «необхідність досвіду для успішного завершення доручення» та «особливі та додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення» не відповідають критеріям визначення та розподілу витрат на правничу допомогу (дійсності, обґрунтованості, розумності та співмірності відповідно до ціни позову), а також документально не підтверджуються.
Так, зі змісту долучених до справи копій документів вбачається, що такі копії були засвідчені безпосередньо директором ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ» Лапотенком Д.О., а докази того, що ксерокопії з оригіналів документів товариства були вчинені саме адвокатом у матеріалів справи відсутні. Також у матеріалах справи відсутні документальні докази, які б могли підтвердити необхідність та обґрунтованість понесення позивачем витрат у сумах 4 000,00 грн. і 1 000,00 грн. у зв'язку із «необхідністю досвіду для успішного завершення доручення», та пояснити в чому полягали «особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення».
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про підтвердження обґрунтованості, дійсності, розумності та співмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн., та про необхідність присудження таких витрат на користь позивача за рахунок відповідачів (в т.ч. по 3 750,00 грн. з кожного із відповідачів).
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІКРЕТ» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 2602892/42327952 від 27.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 05.04.2021.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІКРЕТ» (ідентифікаційний код 42327952) № 8 від 05.04.2021 датою її фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІКРЕТ» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 47, ідентифікаційний код 42327952) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІКРЕТ» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 47, ідентифікаційний код 42327952) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІКРЕТ» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 47, ідентифікаційний код 42327952) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІКРЕТ» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 47, ідентифікаційний код 42327952) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Суддя К.С. Пащенко