справа №380/13596/22
про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Відділ №3, в особі начальника Гнатківської Марії Іванівни про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Відділ №3 в особі начальника Гнатківської Марії Іванівни (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати бездіяльність відповідача за повторною заявою позивача надіслати рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні за поданою заявою від 28.07.2022 - протиправною;
- відшкодувати за рахунок Державного бюджету позивачу, людині похилого віку, моральну шкоду за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 400 мільярдів гривень.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481 грн.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Із прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправною бездіяльності) та позовну вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди у розмірі 400 мільярдів грн).
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди.
Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28.11.2018 по справі № 761/11472/15-ц дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима є майновою вимогою, оскільки позивач її визначає у грошовому вимірі.
Щодо заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до пункт 13 частини другої статті 3 Закону 3674-VI, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону 3674-VI судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною.
Тобто, предметом судового розгляду у цій справі буде власне перевірка оскаржуваних дій відповідача на відповідність такої критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.
На момент звернення позивача з цим позовом відсутнє будь-яке рішення про визнання незаконною оскаржуваної поведінки відповідача.
Вказане свідчить про те, що позовні вимоги позивача не підпадають під дію пункту 13 частини 2 статті 3 Закону 3674-VI, тому відсутні підстави, які виключають сплату судового збору при зверненні позивача з цим позовом до суду.
Питання перевірки реальної спроможності заявників-фізичних осіб сплатити судовий збір у спорах з суб'єктами владних повноважень набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними; повинні надати їм належну оцінку та прийняти вмотивоване рішення, враховуючи, зокрема, суть спору, статус особи заявника, обставини, що призвели до ускладнення можливості сплати судового спору (ухвала Верховного Суду у справі №328/1894/19 від 22.10.2020).
Статтею 5 Закону України Закону № 3674-VI встановлено пільги щодо сплати судового збору, від якого звільняються певні категорії позивачів, до яких ОСОБА_1 не відноситься.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі статтею 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На підтвердження скрутного майнового стану позивачем до позову долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно яких позивачем станом на 16.08.2022 отримано дохід у загальному розмірі 25118,74 грн.
Інших доказів до клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано.
Суд дослідивши надані позивачем докази зазначає, що дохід ОСОБА_1 за попередній календарний рік у сумі 25118,74 грн не підтверджує скрутного майнового стану позивача, оскільки розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (25118,74 х 5 % = 1255,94 грн).
Отже, ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює висновок про відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Саме така позиція викладена в ухвалах Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду касаційних скарг у справі №215/3786/19 від 17.10.2019, у справі №160/7077/19 від 16.10.2019, у справі №215/3329/19 від 10.10.2019, у справі №215/2132/19 від 23.09.2019, у справі №215/2169/19 від 21.08.2019, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/77/20.
Водночас суд вважає, що є підстави для зменшення позивачу розміру належних до оплати судових витрат до 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тобто до 1255,94 грн.
Таким чином, позивачу за подання даного позову слід сплатити судовий збір у розмірі 1255,94 грн.
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Відділ №3, в особі начальника Гнатківської Марії Іванівни про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху.
Позивачу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018) оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову у розмірі 1255 (одна тисяча двісті п'ятдесят п'ять) грн, 94 к. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: « 84» Окружні адміністративні суди : призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Хома