справа №380/12138/22
30 вересня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.06.2022 року №134650018828 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати зверненняи10.06.2022 року із заявою про призначення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення 10.06.2022 року із заявою про призначення пенсії.
Посилається на те, що у період з 10.07.2014 року по 07.08.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Дяково Антрацитівського району Луганської області. Окрім того, позивачу надано статус учасника бойових дій, він досяг 55 років, має страховий стаж - 33 роки 9 місяців 8 днів. У зв'язку із цим, позивач звернувся до відповідача із заявою від 10.06.2022 року про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.06.2022 року №134650018828 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком, мотивуючи тим, що з поданих заявником документів не вбачається, що він мав статус «військовослужбовця». Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких посилаються на те, що аналіз положень п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказує на те, що право на дострокове призначення пенсії за цією нормою мають лише особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивачу надано статус учасника бойових дій як працівнику Збройних Сил України, тому права на призначення пенсії за цією правовою нормою він не має. З цих підстав, вважають, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Ухвалою судді від 07.09.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до посвідчення від 20.04.2015 року серії НОМЕР_1 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Крім того, згідно довідки від 25.05.2017 року №30/1043, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , у період з 10.07.2014 року по 07.08.2014 року позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Дяково Антрацитівського району Луганської області. Як вказано у цій довідці, військове (спеціальне) звання - працівник.
10.06.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із записами у трудовій книжці позивача, на момент звернення до територіального органу Пенсійного фонду України він був безробітній.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №134650018828 від 16.06.2022 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з мотивів того, що він не є військовослужбовцем, резервістом або військовозобов'язаним.
Не погоджуючись з такою відмовою у призначенні дострокової пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Зважаючи на фактичні обставини справи, доводи учасників справи, суду слід дати відповідь на таке питання: чи має право особа на пенсію відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі набуття статусу учасника бойових дій як працівник Збройних Сил України, а не військовослужбовець, резервіст чи військовозобов'язаний?
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного Фонду України визначено Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон - №1058-ІV).
У п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, встановлено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
На час надання позивачу статусу учасника бойових дій діяла наступна редакція п.19 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: «учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» від 22.05.2018 року №2443-VIII, який набрав чинності 25.07.2018 року, у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в абз.1 п.19 ст.6 слова «та працівники» і «працівники» виключено.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 29.09.2020 року у справі №263/14242/17, правом на дострокове призначення пенсії за віком за визначених умов наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які є військовослужбовцями, резервістами чи військовозобов'язаними, або особами, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Так, у ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» містяться визначення категорій громадян України щодо військового обов'язку, відповідно до яких:
військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У справі, яка розглядається, суд встановив, що позивач є особою, якій надано статус учасника бойових дій як працівнику Збройних Сил України, який безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Дяково Антрацитівського району Луганської області.
Однак, як підтверджено матеріалами справи та й не заперечувалось сторонами, на час надання статусу учасника бойових дій, позивач не мав статусу військовослужбовця, резервіста чи військовозобов'язаного.
За таких обставин, суд приходить висновку, що на позивача не розповсюджуються пільги щодо призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак, оспорюване рішення відповідача прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та не підлягає скасуванню,
Висновки суду у даній справі відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.08.2022 року у справі №360/2417/21.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення її прав та інтересів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - слід відмовити.
Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» останній звільнений від його сплати.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 52, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.