29 вересня 2022 року м. Київ № 320/15264/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області,
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до оновленої довідки, наданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №9/3-242 від 15 липня 2021 року про розмір грошового забезпечення згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 «про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок, нарахувати та здійснювати виплату ОСОБА_1 відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від сум грошового забезпечення на підставі довідки Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України № 9/3-242 від 15 липня 2021 року з урахуванням: Посадового окладу - 5360,00,окладу за військовим (спеціальним) званням - 1340,00, надбавки за вислугу років (40%) - 2680,00, надбавки за особливості проходження служби (23,9%) - 2241,82, премії (35,1%) - 1881,36, починаючи з 01.04.2019 р., однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Вказав, що Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України було видано нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії повивачу яку направлено до ГУ ПФУ у Київській області для здійснення перерахунку пенсії.
Додатково позивач вказав, що він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, проте, відповідачем було відмовлено у перерахунку пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Крім того, суд також витребував докази по справі від відповідача та запропонував подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що в довідці про розмір грошового забезпечення включені додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені постановою Кабінет Міністрів України №103, тому відсутні підстави для її розгляду та перерахунку пенсії позивача. Також, відповідач зазначив про відсутність нормативно-правових актів, які б приймались після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/17239/18, та якими б визначались умови і порядок перерахунку пенсій, призначених після дати набрання зазначеним судовим рішенням законної сили.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Судом встановлено, що Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України виготовлено довідку від 15.07.2021 № 9/3-242 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії, яку було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області для перерахунку пенсії.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02.11.2021 № 1000-0209-8/110550 позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку його пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України , оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалось рішень про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення, до якої включено додаткові види грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ визначено порядок перерахунку раніше призначених пенсій.
Частиною першою статті 63 Закону №2262-ХІІ обумовлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для здійснення такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено додаткові види грошового забезпечення.
Постанова № 704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103), пунктом першим якої було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
Одночасно Постановою № 103 були внесені зміни до пункту 5 Порядку № 45, відповідно до якого під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Також Постановою № 103 внесені зміни до Додатку 2 Порядку № 45, у зв'язку з чим Додаток 2 викладено у новій редакції.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
В силу приписів частини 2 статті 265 КАС України пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Таким чином, з 05 березня 2019 року, а саме з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому суд враховує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Водночас до моменту отримання належної довідки про грошове забезпечення в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Як слідує з матеріалів справи 15.07.2021 Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України виготовив довідку № 9-3/242 про розмір грошового забезпечення позивача встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) станом на 01.04.2019 із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, яку було направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Як було встановлено судом позивач, отримавши нову довідку про розмір його грошового забезпечення від 15.07.2021 №9/3-242, звернувся до відповідача із відповідною заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у відповідній довідці.
Разом із тим, відповідачем не було здійснено перерахунку пенсії позивача із урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення, посилаючись на те, що в зазначеній довідці про розмір грошового забезпечення включені додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені Постановою КМУ № 103.
Натомість, суд звертає увагу на те, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України довідки № 9/3-242 від 15.07.2021.
Крім того, суд враховує, що вирішуючи спір у справі № 160/8324/19 по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки.
Відтак, суд дійшов висновку, що з метою належного захисту прав позивача слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до оновленої довідки, наданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №9/3-242 від 15 липня 2021 року про розмір грошового забезпечення згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 «про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді».
Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Оскільки суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з метою ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від сум грошового забезпечення на підставі довідки Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №9/3-242 від 15 липня 2021 року починаючи з 01.04.2019 р., з урахуванням раніше виплачених сум.з урахуванням вже виплачених сум.
Одночасно, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням конкретних розмірів надбавок, оскільки відповідачем по справі взагалі було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, а отже, відмова відповідача була пов'язана не з незгодою з розмірами видів додаткового грошового забезпечення, з урахуванням яких позивач просив перерахувати пенсію, а з відсутністю підстав для такого перерахунку як таких. Отже, у спірних правовідносинах відповідач не вирішував питання про розмір надбавок, з урахуванням яких має бути проведений перерахунок пенсії позивача. Перерахунок пенсії із визначенням конкретних розмірів надбавок для їх врахування у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача має здійснити відповідач після набрання рішенням у цій справі законної сили, на підставі належних документів та станом на момент виникнення такого права у позивача.
Крім того не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача провести виплати за перерахованою пенсією однією сумою так як такі вимоги є передчасними, оскільки метою судового захисту є спонукання суб'єкта владних повноважень до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії, що й було зобов'язано відповідача зробити даним рішенням. Отже, у даній частині позовних вимог не встановлено порушеного права позивача, відтак в цій частині позову слід відмовити.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до правил частини третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 908 грн, що підтверджується квитанцією наявною в матеріалах справи. Відтак, враховуючи часткове задоволення позову, а також ту обставину, що вимоги позивача носять немайновий характер а також ту обставину, що не надається за можливе визначити розмір задоволених вимог пропорційно до розміру судового збору, суд дійшов висновку, що сума судового збору в розмірі 908 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 цього Кодексу щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 03.07.2021 між ОСОБА_2 , яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5804/10 від 30.08.2016, названа в подальшому «Адвокат» та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги від 03.07.2021 б/н, за умовами якого адвокат приймає на себе обов'язки надавати правову допомогу клієнту - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), у адміністративному провадженні щодо перерахунку призначеної йому пенсії.
Надання правової допомоги в межах даного договору полягає в наступному:
Аналіз ситуації в цілому та формування правової позиції у провадженні: (1) Ознайомлення та аналіз всіх матеріалів справи (та інших документів в межах наданої Клієнтом інформації); (2) Аналіз обраної правової позиції із врахуванням актуальної судової практики та надання рекомендацій у провадженні;
Підготовчі дії, заходи, процедури, складання процесуальних документів: (1) Складання заяви та комплектування усіх необхідних документів для підтвердження наявності підстав для перерахунку призначеної пенсії та направлення їх до ГУ ПФУ в Київській області, Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства Оборони України, тощо. (2) Отримання та аналіз відповідей ГУ ПФУ в Київській області, Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства Оборони України, тощо. (3) Складання та подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Так, відповідно до пункту 9 договору розмір та порядок оплати гонорару встановлюється додатком №1 до договору.
03.07.2021 адвокатом Мохонько О.О. та Крічковським А.Ф. було підписано додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 03.07.2021, за умовами адвокат приймає на себе обов'язки надавати правову допомогу Клієнту - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), у адміністративному провадженні щодо перерахунку призначеної йому пенсії. Розмір гонорару за консультування та складання документів юридичного характеру, складає 800 гривень за годину надання правової допомоги. За прийняття зобов'язань Адвокатом перед Клієнтом при підписанні договору про надання правової допомоги Клієнт сплачує гонорар, при цьому сторони підписують акт про надання правової допомоги за прийняття доручення на надання правової допомоги.
Згідно відомостей розрахунку витрат на правничу допомогу на підставі договору від 03.07.2021, який підписано сторонами 16.11.2021, правова допомога, надана ОСОБА_1 полягала в наступному:
Вивчення документів Клієнта щодо наявності підстав для перерахунку пенсії. Складання заяв, до державних органів, підприємств, установ, організацій з вимогою надання оновлених довідок про складові грошового забезпечення Клієнта; складання заяв до державних органів, підприємств, установ, організацій з вимогою перерахунку та виплати перерахованої пенсії Клієнта. Комплектування усіх необхідних документів для підтвердження наявності підстав для перерахунку пенсії - затрачений час 0,5 год. вартість 400 грн;
Отримання та аналіз відповідей: Департамент з питань виконання кримінальних покарань (Міністерство юстиції України), ГУ ПФУ в Київській області щодо перерахунку пенсії - затрачений час 0,5 год. вартість 400 грн;
Складання та подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду - витрачений час 2 год. вартість 1600 грн.
Всього витрачено часу 3 години загальною вартістю виконаних робіт 2400 грн.
16.11.2021 сторонами було підписано Акт про надання правничої допомоги згідно якого сторони погодили надання адвокатом правничої допомоги в порядку та спосіб визначений договором. Вартість наданої допомоги за цим актом складає 2400 грн.
Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зауважує, що відповідачем під час розгляду справи не було заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката позивача та, відповідно, жодним чином не спростовано правомірність заявленого представником позивача клопотання щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень-відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2400,00 грн. за надану правову допомогу у вигляді складання і подання позовної заяви до суду.
У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Відповідно до приписів статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Слід зазначити, що наведене є правом суду, а не обов'язком, відтак з огляду на відсутність підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду, суд дійшов висновку що у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до оновленої довідки, наданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України № 9/3-242 від 15 липня 2021 року про розмір грошового забезпечення згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від сум грошового забезпечення на підставі довідки Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №9/3-242 від 15 липня 2021 року починаючи з 01.04.2019 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.