29 вересня 2022 року о/об 15 год. 00 хв.Справа № 280/4222/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шевченко С.О., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбакор” (вул.Скворцова, буд.236, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69106; код ЄДРПОУ 37129163)
до Одеської митниці (вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, м.Одеса, Одеська область, 65078; код ЄДРПОУ ВП 44005631)
про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Альбакор” (надалі - позивач, ТОВ “Альбакор”) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000023/2 від 22.01.2022 Одеської митниці; 2) визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2022/000027 від 22.01.2021 Одеської митниці.
У позовній заяві (уточненій) (а.с.51-55) позивач зазначив, що між ТОВ “Альбакор” та Бузарам Компані С.А., Уругвай (Постачальник) укладено Контракт №55А/2018В від 16.10.2018 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж морожена ковбаса з хека. Згідно Інвойсу постачальника від 29.11.2021 за №OV1057 товар постачався за ціною 2,60 доларів США за кг товару на умовах CFR м.Південний, Україна. Для здійснення митного оформлення товару 22.01.2022 позивачем по електронній системі до м/п."Чорноморський" Одеської митниці було подано митну декларацію по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 500110/2022/001480) довідковий №21691 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 1974648,88 грн. (тобто за ціною зазначеною в інвойсі постачальника (69717,44 доларів США х курс 28,3236)). Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно ч.10 ст.58 Митного кодексу України включає вартість товару згідно рахунків 1974648,88 грн., інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було. Разом з МД позивачем був наданий пакет необхідних документів (згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України) та додаткових документів: контракт №55А/2018В від 16.10.2018; інвойс від 29.11.2021 за №OV1057; Проформа-інвойс від 21.10.2021 за №EXPO1057; платіжні доручення №2112187 від 02.11.2021 та №29122155 від 29.12.2021; Коносамент №913407795 від 16.11.2021; Сертифікат якості/Декларація виробника №1057 від 12.11.2021; ветеринарно-санітарний сертифікат №00428385 від 15.11.2021; Сертифікат походження №044336 від 06.12.2021. Разом з тим, 22.01.2022 по вказаній вище електронній системі надійшло повідомлення від митниці декларанту про те, що митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В зв'язку з чим відповідачем були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 3) копію митної декларації країни відправлення з перекладом. Позивач надав відповідачу наявні додаткові документи, а саме: Лист позивача №06/02-17 від 22.01.2021; експертний висновок Запорізької ТПП №ОИ-727 від 30.12.2021; прайс-лист від 19.10.2021; калькуляція ціни товару від 29.11.2021; лист постачальника від 14.01.2022 з даними бухгалтерського обліку та про відсутність каталогів; лист постачальника від 29.11.2021 про неможливість надати експортну декларацію. 22.01.2022 відповідач, без проведення консультацій, передбачених ч.4 ст.57 Митного кодексу України, прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500110/2022/000023/2 від 22.01.2022 ( Рішення), в зв'язку з тим, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару. На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 2,80 доларів США за 1 кг товару. На підставі даного Рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500110/2022/000027 від 22.01.2022. Позивач не згоден з прийнятим Рішенням відповідача, але з метою випуску у вільний обіг швидкопсувних товарів скористався правом наданим ч.3 ст.52 Митного кодексу України та оформив 22.01.2022 нову МД по формі МД-2 №500110/2022/001498 сплативши митні платежі згідно із заявленою позивачем митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою позивачем митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі 30379,21 грн.), про що зазначено в графі 47 МД (під кодом «55»). Позивач зазначає, що не зважаючи на те, що не всі виявлені розбіжності стосувалися розрахунку митної вартості, додаткові витребувані документи були надані позивачем і позивач вважає, що надані документи мають всі необхідні дані та повністю пояснюють виявлені відповідачем розбіжності зазначені ним в повідомленні від митниці декларанту. По-перше - відповідач зазначив наступні розбіжності: «до ціни має бути додана така складова як ціна упаковки». Позивач надав контракт №55А/2018В від 16.10.2018, де в пунктах 4.2 та 5.1 зазначено, що до ціни товару включено вартість упаковки. По-друге - відповідач зазначив, що «згідно Контракту до переліку документів входить експортна декларація, а вона не надана». Позивач надав лист постачальника від 29.11.2021 про неможливість надати експортну декларацію. По-третє - відповідач зазначив, що «сума в наданих платіжних дорученнях не відповідає сумі інвойсу (є меншою), що свідчить про підробку». Позивач надав лист постачальника від 14.01.2022 з підтвердженням здійснених оплат. По-четверте - відповідач зазначив, що «Наданий експертний висновок не містить конкретне посилання на джерело інформації та серед переліку постачальників відсутні постачальник з Аргентини». Однак, в наданому експертному висновку зазначено країну походженні товару Аргентина (п.7), і зміст даного документа не порушує жодних нормативно-правових актів. З наведеного слід зробити висновок про те, що позивачем було надано достатньо документів дія підтвердження митного оформлення товару за основним (першим) методом. Таким чином, відповідач неправомірно відмовив позивачу в митному оформленні товару за основним (першим) методом.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.62-69), в якому зазначено, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів «1.Морожена ковбаса з хека (Мегluccius Hubbsi). упак у 1832 карт. коробів, Нарізані шматки риби хек без шкіри, кісток і плавників, харчові приправи і добавки відсутні, Виробництво вересень, жовтень 2021р, термін зберігання 24 міс. з дати виробництва. Маркування на упаковці: країна походження, хек ковбаска морожена (Мегluccius Hubbsi), енергетична і харчова цінність, вага нетто, партія №, виробник, відправник, дата виробництва, термін і умови зберігання, зона вилову, повинно бути приготованим перед вживанням, імпортер» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №UА500110/2022/001480 від 22.01.2022. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією №UА500110/2022/001480 від 22.01.2022 позивачем надано документи, які зазначені у графі 44 МД. На виконання вимог ст.54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UА500110/2022/001480 від 22.01.2022 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500110/2022/000023/2 від 22.01.2022, а саме: 1) відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно п.1.5.7 контракту №55А/2018В від 16.10.2018 вказано, що до переліку документів входить експортна декларація, проте до митного оформлення її подано не біло; 3) у поданому до митного оформлення інвойсі №OV1057 від 29.11.2021 на загальну суму 69717,44 дол. США вказано, що оплата товару здійснюється на умовах предоплати 10% від вартості зазначеній у інвойсі, проте у наданому платіжному доученні №2112187 від 02.11.2021 сума становить 7021,56 дол. США. А також оплати 90% після прибуття товару у порт призначення. Проте у платіжному дорученні №29122155 від 29.12.2021 вказано суму 62588,88 дол. США. Враховуючі вищевказане слід зазначити, що проплата за даними документами становить 69610,44 дол. США, а в інвойсі 69717,44 дол. США. Зазначене свідчить про ознаки підробки; 4) у наданому висновку про вартісні характеристики товару експертом не зазначається конкретне посилання на джерело інформації (наявне лише загальне посилання http://www.trademap.org). Крім того, серед наведених постачальників подібної (аналогічної) продукції на світовому ринку відсутній постачальники з Аргентини - країною походження оцінюваних товарів. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. Декларантом надіслано лист ТОВ Альбакор №06/02-17 від 22.01.2022 про відсутність додаткових документів. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, розбіжності не спростовано. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, по товару №1 - 2,8 дол. США/кг (МД від 29.11.2021 за №UА500110/2021/213571), ніж заявлено декларантом - 2,6 дол. США/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано. У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст.55 Митного кодексу України Одеською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500110/2022/000023/2 від 22.01.2022. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією №UА500110/2022/001498 від 22.01.2022 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у загальному розмірі 30379,21 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття Рішення про коригування митної вартості товару №UА500110/2022/000023/2 від 22.01.2022 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500110/2022/000027 від 22.01.2022 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ "Альбакор".
Відповідач проти позову заперечував.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
16.10.2018 між TOB "Альбакор" «Покупець» та Бузарам Компані С.А., Уругвай «Продавець» укладено Контракт №55А/2018В, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця заморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти (а.с.15-19).
Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним Контрактом №55А/2018В від 16.10.2018, позивачем 22.01.2022 подано Митну декларацію №UA500110/2022/001480.
При митному оформленні спірний товар задекларований позивачем як: «1.Морожена ковбаса з хека (Мегluccius Hubbsi). упак у 1832 карт. коробів, Нарізані шматки риби хек без шкіри, кісток і плавників, харчові приправи і добавки відсутні, Виробництво вересень, жовтень 2021р, термін зберігання 24 міс. з дати виробництва. Маркування на упаковці: країна походження, хек ковбаска морожена (Мегluccius Hubbsi), енергетична і харчова цінність, вага нетто, партія №, виробник, відправник, дата виробництва, термін і умови зберігання, зона вилову, повинно бути приготованим перед вживанням, імпорт …».
Згідно з графою 43 МД №UA500110/2022/001480 від 22.01.2022 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.
Умови поставки (графа 20 МД №UA500110/2022/001480 від 22.01.2022) - CFR UA Pivdennyi.
При поданні МД №UA500110/2022/001480 від 22.01.2022 декларантом надано Одеській митниці: Сертифікат якості/Декларація виробника №1057 від 12.11.2021; Проформа-інвойс від 21.10.2021 за №EXPO1057; інвойс від 29.11.2021 за №OV1057; Коносамент №913407795 від 16.11.2021; ветеринарно-санітарний сертифікат №00428385 від 15.11.2021; Сертифікат походження №044336 від 06.12.2021; платіжне доручення №2112187 від 02.11.2021; платіжне доручення №29122155 від 29.12.2021; контракт №55А/2018В від 16.10.2018; експертний висновок Запорізької ТПП №ОИ-727 від 30.12.2021; лист постачальника від 14.01.2022 з даними бухгалтерського обліку та про відсутність каталогів; лист постачальника від 29.11.2021 про неможливість надати експортну декларацію; Лист №06/02-17 від 22.01.2021.
В електронному повідомленні Одеської митниці зазначено про розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару та зобов'язано позивача надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) копію митної декларація країни відправлення з перекладом на українську мову (а.с.29-30).
На запит митниці декларантом було надано: лист TOB «Альбакор» №06/02-17 від 22.01.2022 про відсутність додаткових документів та повторно надані деякі документи.
Судом досліджено Рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте 22.01.2022 Одеською митницею за №UA500110/2022/000023/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2022/000027 від 22.01.2022.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000023/2 від 22.01.2022 зазначено наступне: «… В митниці наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статті 60 МКУ буде застосовано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості-другорядний: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. по товару №1 - 2,8 дол. США/кг (МД від 29.11.2021 №UА500110/2021/213571), ніж заявлено декларантом - 2,6 дол. США/кг; Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано. …» (а.с.7-8, 90).
Разом з цим, відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000023/2 від 22.01.2022 доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.
Оформлення товару (задекларованого за МД №UA500110/2022/001480 від 22.01.2022) здійснено позивачем з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000023/2 від 22.01.2022 і випущено відповідачем у вільний обіг під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України.
За змістом умов постачання CFR правил Інкотермс від 16.09.2010 «Cost and Freight» - («вартість і фрахт») означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. За умовами терміна CFR на продавця покладає обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Судом досліджено копії наданих позивачем документів.
З'ясовано, що зазначені Одеською митницею у повідомленні «розбіжності» не мають суттєвого впливу на ціну товару, оскільки стосуються взаємовідносин між суб'єктами господарювання по взаєморозрахункам, оформлення документів.
Позов підлягає задоволенню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.
1. Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Як зазначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При цьому, слід зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А «Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)» у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» 26-29 березня 2001 року вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: «На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства».
Відповідачем не доведено додержання вимог Закону України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», ст.53 Митного кодексу України при вимаганні від декларанта додаткових документів, оскільки документів, доданих до МД №UA500110/2022/001480 від 22.01.2022 цілком достатньо для ідентифікації товару.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: […] в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; […] 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду копії митної декларації №UA500110/2021/213571 від 29.11.2021, яку взято відповідачем як джерело для визначення митної вартості.
Тому, суд позбавлений можливості порівняти умови (по ознакам (властивостям, характеристикам) товарів, виробникам, умовам транспортування, тощо) за МД №UA500110/2022/001480 від 22.01.2022 з умовами МД №UA500110/2021/213571 від 29.11.2021.
Отже, відповідач не обґрунтував, чому ним взято як джерело для визначення митної вартості товару саме МД №UA500110/2021/213571 від 29.11.2021 та не взяті до уваги інші джерела цінової інформації.
У п.3 розділу 3 «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених 11.09.2015 наказом ДФС України №689, зазначено: «3.Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару».
Відповідачем, який заперечував проти позову, не надано до суду доказів вивчення всіх можливих джерел інформації, передбачених «Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» при прийнятті Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000023/2 від 22.01.2022 та визначенна ціна імпортованого ТОВ «Альбакор» товару.
На думку суду, відповідачем не обґрунтовано не прийнято до уваги Висновок Запорізької торгово-промислової палати від 30.12.2021 за №ОИ-727 (а.с.32-33, 89).
При цьому, у Висновку Запорізької торгово-промислової палати від 30.12.2021 за №ОИ-727 зазначено, що: «… В результаті вивчення наданих замовником даних та проведених маркетингових досліджень цін, що склалися на світовому ринку морепродуктів, встановлено: Згідно з даними статистки Міжнародного торгового центру (http://www.trademap.org) та даними постачальників подібної (аналогічної) продукції на світовому ринку «Zhoushan Citv Shuangying Aqua» (Китай), «JBS TRADING CO., INC.» (США), «HILMY LLC» (США»), «Qingdao Hilda-Jingyi Trading Co., Ltd» (Південна Африка), «Rene Sadi» (Канада), «Ivorv Panel Inc» (Канада) діапазон цін на морепродукти в асортименті за період з 01/09.2021 до 30.12.2021 склав: ... 7.Морожена ковбаса з хека (Mеrluccius Hubbsi) Вид пакування - картонні короби прибл. по 14 кг 4 шт. по прнбл. 3,5 кг - Аргентина - CFR Pivdennyi - 2,00 USD - 2,68 USD …».
Звідси, Одеською митницею не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.
Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.
Звідси, Одеською митницею не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.
З урахуванням обставин справи та досліджених доказів суд приходить до висновку, що Одеською митницею не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000023/2 від 22.01.2022.
Доказів притягнення декларанта чи перевізника товару до відповідальності за ст.483 Митного кодексу України за надання неправдивих відомостей для визначення митної вартості товару Одеською митницею до суду - не надано.
Отже, Одеська митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналогічні правові позиції щодо застосування норм матеріального права висловлені колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2018 по справі №814/1204/15.
2. Надаючи правову оцінку прийняттю Одеською митницею Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яка є предметом спору у цій справі суд виходить з наступного.
Згідно з ч.12 ст.264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначено у п.8.1 Розділу VІІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (надалі - «Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.8.2 Розділу VІІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»).
У поданій до суду Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2022/000027 від 22.01.2022 зазначені причини відмови аналогічні викладеним у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000023/2 від 22.01.2022.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товарів після отримання від позивача документів. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи.
Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.
На думку суду позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем другорядного методу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем помилково зазначено у другій позовній вимозі дату Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2022/000027 - від 22.01.2021 замість від 22.01.2022.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000023/2 від 22.01.2022 та, відповідно, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2022/000027 від 22.01.2022, прийняті Одеською митницею не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки належним суб'єктом владних повноважень у справі була Одеська митниця, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 4962 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбакор” (вул.Скворцова, буд.236, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69106; код ЄДРПОУ 37129163) до Одеської митниці (вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, м.Одеса, Одеська область, 65078; код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000023/2 від 22.01.2022 Одеської митниці.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2022/000027 від 22.01.2022 Одеської митниці.
В іншій частині позовної заяви відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбакор” (вул.Скворцова, буд.236, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69106; код ЄДРПОУ 37129163) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, м.Одеса, Одеська область, 65078; код ЄДРПОУ ВП 44005631) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 4962 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 29.09.2022.
Суддя О.О. Прасов