29 вересня 2022 року Справа № 280/4345/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбакор” (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 236, код ЄДРПОУ 37129163)
до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. С.Синенка, буд.12, код ЄДРПОУ ВП 44005647)
про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Альбакор” (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UА 112080/2022/000029/1 від 31.01.2022 Запорізької митниці;
визнати протиправного та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА112080/2022/000081 від 31.01.2022 Запорізької митниці.
В обґрунтування позову посилається на те, що в прийнятому відповідачем рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено висновок відповідача, що основний метод визначення митної вартості товарів не може бути застосовано тому, що подані документи містять розбіжності та неточності. Стверджує, що митним органом не зазначено, які ж саме відомості про митну вартість товарів залишилися неповними чи недостовірними. Зазначає, що всі перелічені у ч. 2 ст. 53 МКУ документи були надані позивачем. Крім того, на кожний пункт запиту митниці додаткових документів відповідні документи були надані, а саме, позивач надав прайс-лист від 13.11.2021, калькуляцію ціни товару від 15.11.2021, лист позивача № 06/02-32 від 28.01.2022 про відсутність контрактів та платежів третім особам, лист постачальника від 28.01.2022 з даними бухгалтерського обліку та про відсутність каталогів, експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-816 від 25.01.2022, додаткова угода від 15.12.2021 до Контракту про зміну умов оплати, переклад експортної декларації договір міжнародного перевезення № 01/18МП від 05.01.2018. Вважає, що позивач надав усі документи, які дозволяють чітко визначити митну вартість за основним (першим) методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції. Таким чином, вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в митному оформленні товару за основним (першим) методом. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 25.08.2022 вх. № 32594 зазначає, що при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено розбіжності. Вказує, що декларанту було надіслано повідомлення про те, що митна вартість може бути визнана за умови надання наступних додаткових документів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації: 4)каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Проте, зазначає, що декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно ч.3 ст. 53 МКУ. Вважає, що неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом. Посилається на те, що враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 1,75 USD/кг у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за наступними митними деклараціями: від 26.01.2022 №UA 101020/2022/002785 та від 17.01.2022 № UA101020/2022/001387. Тому, за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2022/000029/1 від 31.01.2022 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2022/000081 від 31.01.2022. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 01.08.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4345/22 без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Альбакор” (покупець) та Айсленд Сіфуд ЄХФ, Ісландія (постачальник) укладено Контракт № 26А/2017І від 13.03.2017 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - морожене філе оселедця 6-10 шт/кг.
Згідно Інвойсу постачальника від 15.11.2021 № SR037244 товар постачався за ціною 1,65 доларів США за кг товару на умовах FCA Клайпеда, Литва.
Для здійснення митного оформлення товару 28.01.2022 позивачем по електронній системі до м/п "Запоріжжя" Запорізької митниці було подано митну декларацію по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 112080/2022/001578) довідковий № 21852 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 965164,89 іривень (тобто 48,89 грн. або 1,69 доларів США за 1 кг).
Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Разом з МД позивачем були надані: контракт № 26А/20171 від 13.03.2017, Інвойс від 15.11.2021 №SR037244, Сертифікат якості № 37244 від 14.01.2022, міжнародна автотранспортна накладна CMR № 150 від 19.01.2022, довідка про транспортні витрати №2 від 21.01.2022, міжнародний сертифікат № LT0287976/L2-1140 від 22.01.2022, експортна декларація №22LTLC0100EK01D3D9 під 19.01.2022, Сертифікат походження № IS-045212-1 від 15.11.2021.
31.01.2022 надійшло повідомлення від митниці декларанту про те, що митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В зв'язку з чим відповідачем були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями
Позивач надав відповідачу наявні додаткові документи, а саме: прайс-лист від 13.11.2021; калькуляція ціни товару від 15.11.2021; лист позивача № 06/02-32 від 28.01.2022 про відсутність контрактів та платежів третім особам; лист постачальника від 28.01.2022 з даними бухгалтерського обліку та про відсутність каталогів; експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-816 від 25.01.2022; додаткова угода від 15.12.2021 до Контракту про зміну умов оплати; переклад експортної декларації; договір міжнародного перевезення № 01/18МП від 05.01.2018.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000029/1 від 31.01.2022. Складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2022/000081 від 31.01.2022.
Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за МД-2 № 112080/2022 /0011779 від 31.01.2022. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій в розмірі різниці між заявленою позивачем митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем відповідно розділу X МК України.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 “Резервний метод” МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16 тощо).
Під час здійснення Запорізькою митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом у митного органу виникли сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару, а саме:
1) Згідно інвойсу від 15.11.2022 № SR037244 відстрочення платежу у впродовж 37 календарних днів з дати виставлення інвойсу, але до митного оформлення не надано банківський платіжний документ.
Судом встановлено, що позивач надав додаткову угоду від 15.12.2021 до Контракту про зміну умов оплати, згідно п. 1 якої сторони домовились змінити умови оплати товару за інвойсов № № SR037244 від 15.11.2022 та викласти їх у наступній редакції: відстрочення платежу упродовж 90 календарних днів з дати виставлення інвойсу. Можливі зміни в графіку платежів за узгодженням сторін. Додаткова угода засвідчена підписами обох сторін.
Таким чином, на момент митного оформлення товару, строк оплати, передбачений додатковою угодою до контракту № 26А/2017І від 13.03.2017 не настав.
2) Відповідно до ст.254 МКУ декларант забезпечує переклад копії МД країни відправлення, але до митного оформлення подано без перекладу.
З цього приводу суд зазначає, що позивач додатково надав переклад експортної декларації при поданні додаткових документів на запит митниці.
3) До митного оформлення надано товаротранспортний документ CMR №150 від 19.01.2022 перевізник зазначено «ZACOPAD» Limited Liability. CO, але до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати № 2 від 21.01.2022 TOB «ЗАКОПАДЬ».
Водночас, з пояснень позивача вбачається, що назва перевізника одна і та сама, однак в CMR вона зазначена англійською мовою, про що свідчать реквізити перевізника (місцезнаходження, ІПН, тощо), які співпадають у CMR №150 від 19.01.2022 та у довідці про транспортні витрати.
4) У п. 1.5.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.03.2017 № 26А/2017І серед переліку товаросупровідних документів зазначено такі документи як пакувальний лист, прайс-лист, калькуляція ціни, однак вищезазначені документи до митного оформлення не надано.
Судом встановлено, що позивач надав додатково калькуляцію ціни товару від 15.11.2021 та прайс-лист від 13.11.2021, про що вказано і відповідачем у відзиві на позовну заяву.
5) В поданій до митного оформлення копії митної декларації від 19.01.2022 №22L.TLC0100EK01D3D9 зазначено вартість партії товару - 28821,34 EUR, натомість вартість партії товару згідно інвойсу від 15.11.2021 № SR037244 32571,00 USD. До митного оформлення інформацію щодо крос-курс валют не надано, тому співставити вартісні показники не є можливим.
Проте, суд зауважує, що згідно п. 5.1. укладеного Контракту на поставку товарів ціни можуть визначатись як в доларах так і в євро. При цьому експортна митна декларація оформлюється згідно діючого законодавства країни відправлення.
Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.
Так, ВС у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що “Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей…”.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.
Проте, на підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Дніпровською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір купівлі-продажу та додатки до нього у разі їх наявності; 2) договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку транспортного засобу; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість транспортного засобу.
Також відповідно до частини 6 статті 53 МК України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим митниця може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі можливі документи, передбачені у статті 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд зауважує, що витребовуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений ч. 3 ст. 53 МК України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.
Натомість позивачем були виконані вимоги митниці та додатково подані лист ТОВ «Альбакор» №06/02-32 від 28.01.2022 щодо відсутності інших договорів із третіми особами, пов'язаних із контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається за заявленою ЕМД та відсутність платежів третім особам, лист продавця від 28.01.2022 щодо відсутності видаткових накладних та друкованих каталогів та відсутності станом на 27.01.2022 оплати за товар партії оцінюваних товарів (відстрочення оплати протягом 90 днів від дати інвойсу), калькуляція від 15.11.2021 містить інформацію щодо розрахунку ціни на товар, що поставляється за інвойсом від 15.11.2022 №ЯК037244, висновок про вартісні характеристики підготовлені Запорізькою ТГ1П від 25.01.2022 №ОИ-816, прайс-лист продавця від 13.01.2022, лист б.н. від 28.01.2022, договір на перевезення товару від 15.01.2018 № 01/18 М/П та лист від перевізника б/н про банківські реквізити.
До додатково наданих документів встановлено наступні зауваження:
1. Калькуляція від 15.11.2021 містить інформацію щодо розрахунку ціни на товар, що поставляється за інвойсом від 15.11.2022 №8І1037244. Дана калькуляція містить інформацію в тому числі «вартість сировини», але не зазначено якої саме. У зв'язку з чим не можливо використати даний документ для підтвердження заявленої митної вартості.
2. Висновок про вартісні характеристики підготовлені Запорізькою ТПП від 25.01.2022 №ОИ-816, згідно з даними статистики Міжнародного торгового центу зазначено діапазон цін на подібні/аналогічні товари виражений у кг. Проте, в експертному висновку Запорізької ТПП від 25.01.2022 № ОИ-816, щодо оцінки товару, ввезеного на митну територію України на адресу ТОВ "Альбакор" не надано всі зазначені в висновку додатки, які підтверджують джерела використаної цінової інформації, що не дає можливості перевірити обгрунтованість висновків, які в ньому наведені.
3. Прайс-лист продавця від 13.01.2022 містить інформацію щодо ціни на визначених умовах поставки та оплати та ін. Відповідно до п.6ч.3 ст. 53 МКУ додатковим документом для під твердження заявленої митної вартості с прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Окрім цього наданий прайс-лист від 13.01.2022 має суб'єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить конкретні умови поставки - FCA Klaipeda та містить виключно назву товару, який зазначено в інвойсі від 15.11.2021 № SR037244 . Також прайс-лист містіть інформацію щодо умов оплати та термін відвантаження, що відповідають інформації вищезазначеного інвойсу, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари.
4.Лист б.н. від 28.01.2022 містить інформацію що пояснює лише назву граф митної декларації країни відправлення. Інформація щодо роз'яснення причин зазначення іншої ціни в експортній декларації країни відправлення не надавалась. Інформації щодо крос-курс валют не надано, тому співставити вартісні показники не є можливим.
Суд зауважує, що інформацію щодо товару, який постачається, його ціни, кількості містить інвойс, на який є посилання у калькуляції від 15.11.2021, тому відсутність у калькуляції назви сировини не перешкоджало митному органу визначити митну вартість товару за першим методом.
Щодо доводів відповідача про неможливість перевірити обґрунтованість висновків Запорізької ТПП, суд зазначає, що відповідач не має законодавчих повноважень контролювати роботу Запорізькою ТПП, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України, тож повинні братися до уваги митними органами при здійсненні цінового контролю.
До того ж, таке твердження відповідача жодним чином не обґрунтовує наявність обставин визначених положенням ч.3 ст.53 Митного кодексу України, отже не обґрунтовує і підстави коригування митної вартості проведеної митним органом.
Щодо зауважень до прайс-листа, суд зазначає, що позивачем було надано копію листа постачальника від 28.01.2022 з поясненням про те, що каталогів компанія не має, а з переліком товарів можна ознайомитись на сайті підприємства.
Так, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості.
До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.
Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як зазначено митницею в оскаржуваному рішенні, за результатом проведення консультації встановлено, що застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо у зв'язку з тим, що декларантом або уповноваженою ним особою не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В рішенні зазначено, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО “Інспектор” та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: по товару №1 - 1,75 доларів США/кілограм (МД-UA 101020/2022/002785 від 26.01.2022, МД-UA 101020/2022/001387), ніж заявлено декларантом - 1,65 доларів США/кілограм.
Верховним Судом у Постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено наступне: “...Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.”
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у Постанові від 27 липня 2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000029/1 від 31.01.2022, у ньому зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.
Однак, оскаржуване рішення такої інформації не містить.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Відтак, рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000029/1 від 31.01.2022 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуски чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА112080/2022/000081 від 31.01.2022 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 4962,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбакор” (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 236, код ЄДРПОУ 37129163) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. С.Синенка, буд.12, код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними і скасувати рішення Запорізької митниці №UA112080/2022/000029/1 від 31.01.2022 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА112080/2022/000081 від 31.01.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбакор” судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.09.2022.
Суддя Л.Я. Максименко