Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2022 року Справа№200/16636/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому (з урахуванням уточненого адміністративного позову) просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині не зарахування до загального та пільгового стажу позивача періоду його роботи електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року в ДВАТ «Шахта Світанок», період роботи гірничим майстром з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року та період роботи з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року прохідником підземним 5 розряду на ДП «Шахта Зоря» ВО «Сніжнеантрацит» при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 051330002450 від 20 липня 2021 року в частині не зарахування до загального та пільгового стажу роботи періоду роботи електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року в ДВАТ «Шахта Світанок», періоду роботи гірничим майстром з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року по 1 червня 1998 року та періоду роботи з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року проходчиком підземним 5 розряду на ДП «Шахта Зоря» ВО «Сніжнеантрацит» включно при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального та пільгового стажу позивачу період його роботи електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року в ДВАТ «Шахта Світанок», період роботи гірничим майстром з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року та період роботи з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року проходчиком підземним 5 розряду на ДП «Шахта Зоря» ВО «Сніжнеантрацит» включно відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах періоду роботи електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею з 28 квітня 1988 року 20 червня 1988 року в ДВАТ «Шахта Світанок», період роботи гірничим майстром з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року та період роботи з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року проходчиком підземним 5 розряду на ДП «Шахта Зоря» ВО «Сніжнеантрацит» відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності Шахтарської праці з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані наступним.
Позивач 18 червня 2021 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно до норм п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через веб-портал Пенсійного фонду України.
Рішенням відповідача № 051330002450 від 20 липня 2021 року не враховано за наданими позивачем документами, до пільгового стажу позивача згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період його роботи електрослюсарем з повним робочим днем під землею з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року в ДВАТ «Світанок», період роботи гірничим майстром з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року та період роботи з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року проходчиком підземним на ДП «Шахта Зоря» ВО «Сніжнеантрацит». Не зарахування до пільгового стажу позивача вказаних періодів його роботи вмотивована тим, що позивачем не надані уточнюючі довідки відповідно до вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
У позові також зазначено, що позивачем надавались разом із заявою про призначення пенсії: уточнююча довідка, видана Державним підприємством «Сніжнеантрацит», від 20 травня 2020 року № 0119-27/1283 щодо підтвердження підземного стажу позивача гірничим майстром у період з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року та прохідником підземним 5 розряду з 1 червня 1998 року по 1 серпня 1998 року на ДП «Шахта Зоря» ВО «Сніжнеантрацит», а також довідка № 13/8/2.3-708 від 9 червня 2020 року, згідно якої архівні документи за основною діяльністю та особовому складу підприємства було знищено внаслідок пожару, а також надавався наказ по ДВАТ «Шахта Світанок» № 212 від 22 липня 1994 року «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» та історична довідка по цьому підприємству, але вказані документи відповідач відмовився прийняти до розгляду.
Позивач зазначає, що в нього наявний підземний стаж роботи більш 15 років, тому на нього розповсюджуються норми ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Також позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня по справі № 1-5/2018(746/15), відповідно до якого застосування підлягають ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не зарахування вказаних періодів його роботи до страхового та пільгового стажу відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняте пенсійним органом рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах в частині не зарахування до страхового та пільгового стажу спірних періодів роботи та не застосування при прийнятті цього рішення приписів ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - неправомірними та такими, що порушують його право на отримання належного пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства (а.с. 1-5, 43-44).
У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.
Рішенням № 051330002450 від 20 липня 2021 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 11 червня 2021 року відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при страховому стажі - 33 роки 10 місяців 29 днів, пільговому підземному стажі - 12 років 00 місяців 00 днів.
При опрацюванні пенсійної справи до пільгового стажу не було зараховано періоди роботи позивача з 28 квітня 1988 року 20 червня 1988 року в ДВАТ «Шахта Світанок», період роботи гірничим майстром з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року та період роботи з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року прохідником підземним 5 розряду на ДП “Шахта Зоря” ВО «Сніжнеантрацит», та не встановлено особливість трудової діяльності - підземний стаж, внаслідок чого відсутня доплата із врахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідач зазначає, що передбачена п. 20 Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, уточнююча довідка щодо періоду роботи позивача з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року на ДВАТ «Шахта «Світанок», управлінню не надавалась, а надана позивачем уточнююча довідка щодо періодів роботи позивача з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року та з 1 червня 1998 року по 30 серпня 1998 року, видана (мовою оригіналу) ГП «Шахта Заря» ПО «Снежноеантрацит» Государственного предприятия Донецкой народной республіки», не підлягає врахуванню, так як згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII документи, видані органами та/або посадовими чи службовими особами на тимчасово окупованій території, є не дійсними і не створюють правових наслідків. Крім цього, відсутня можливість здійснити перевірку достовірності цієї довідки внаслідок розташування підприємства на території, тимчасово непідконтрольній українській владі.
У зв'язку із вищевикладеним Головне управління зазначає, що діяло у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах своєї компетенції (а.с. 62-64).
Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачу десятиденного строку з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 35-36).
Ухвалою суду від 10 січня 2022 року відкрито провадження у справі за даним позовом; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк для надання суду відзиву на позов та всіх письмових та електронних документів, що підтверджують заперечення проти позову, в тому числі (але не виключно): копії заяви позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів; копії рішення, прийнятого управлінням за результатом розгляду даної заяви; пояснень з приводу не включення до пільгового стажу позивача за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду його роботи електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею з 28 квітня 1988 року 20 червня 1988 року в ДВАТ «Шахта Світанок», періоду роботи гірничим майстром з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року та періоду роботи з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року прохідником підземним 5 розряду на ДП «Шахта Зоря» ВО «Сніжнеантрацит»; пояснень з приводу не застосування при розгляді заяви позивача приписів ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; витяг з електронної бази Пенсійного фонду ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії та виписку із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу позивача (Форма РС-право), довідку форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб) (а.с. 46-48).
Ухвалою суду від 23 лютого 2022 року у зв'язку із неотриманням від відповідача витребуваних ухвалою суду від 10 січня 2022 року документів продовжено строк розгляду адміністративної справи на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (а.с. 54).
Ухвалою суду від 1 червня 2022 року повторно зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати суду зазначені в ухвалі про відкриття провадження у справі документи (а.с. 57-58).
11 липня 2022 року відповідачем надано суду відзив на позов та частину документів, зазначених в ухвалі від 10 січня 2022 року, а саме: виписку в електронної бази ПФУ із рішенням про перерахунок пенсії № 051330002450 від 20 липня 2021 року, виписку за формою РС-право, довідку за формою ОК-5 (а.с. 61-70).
28 липня 2022 року судом отримано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області копію заяви позивача від 11 червня 2021 року про призначення пенсії, копію рішення Управління ПФУ в м. Дзержинськ Донецької області від 20 липня 2021 року про перерахунок призначеної позивачу пенсії, виписка з електронної бази ПФУ за формою РС-право щодо стажу для розрахунку права позивача на пенсію (станом на 11 червня 2021 року) (а.с. 75-78).
Ухвалою суду від 10 серпня 2022 року зобов'язано відповідача надати суду протягом п'яти робочих днів з дня отримання даної ухвали: копію заяви позивача про призначення пенсії від 11 червня 2021 року; копії доданих до неї документів; копію повідомлення, передбаченого п. 1.9 Порядку № 22-1, відповідно до якого у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу); копію рішення, прийнятого управлінням за результатом розгляду заяви позивача від 11 червня 2021 року; копію звернення позивача, за наслідком розгляду якого відповідачем направлено позивачу лист від 4 серпня 2021 року № 8903-8005/К-15/8-0500/21; копію звернення позивача, за наслідком розгляду якого відповідачем направлено позивачу лист від 8 жовтня 2021 року № 14846-14425/К-15/8-0500/21 (а.с. 80-81).
12 вересня 2022 року судом отримано від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області копію заяви позивача про призначення пенсії від 11 червня 2021 року, копію рішення відповідача № 051330002450 від 20 липня 2021 року «Про перерахунок пенсії», копію листа відповідача від 4 серпня 2021 року № 8903-8005/К-15/8-0500/21, копію звернення позивача від 5 липня 2021 року, копію звернення позивача від 15 вересня 2021 року, копію листа відповідача від 8 жовтня 2021 року № 14846-14425/К-15/8-0500/21 (а.с. 86-92).
Ухвалою суду від 21 вересня 2022 року знов зобов'язано відповідача надати суду: копію повідомлення, передбаченого п. 1.9 Порядку № 22-1, в якому зазначено про необхідність надання позивачем пенсійному органу додаткових документів а б о надати пояснення з приводу не надання такого повідомлення; копію рішення, прийнятого відповідачем за результатом розгляду заяви позивача від 11 червня 2021 року, яким позивачу було призначено пенсію «з урахуванням страхового стажу 37 років 02 місяці 19 днів; індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, зарахованого по 30 червня 2014 року - 0,37167; […] розмір пенсії з 11 червня 2021 року склав 7 813,47 грн, в тому числі: розмір пенсії за віком - 7 778,09 грн, доплата за понаднормовий стаж - 35,38 грн» (а.с. 94-95).
28 вересня 2022 року судом отримано зазначені в ухвалі суду від 21 вересня 2022 року документи (а.с. 98-101).
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання згідно довідки № 0000383904 від 30 жовтня 2017 року: АДРЕСА_2 , є внутрішньо перемішеною особою (а.с. 9-12).
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади (а.с. 62, 71).
Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, 11 червня 2021 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додав, в тому числі: дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 ; копію паспорту НОМЕР_3 ; довідки про РНОКПП; копію довідки від 30 жовтня 2017 року про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи; довідку від 20 травня 2020 року № 0119-27/1283, виданої (мовою оригіналу) «Обособленным подразделением «Шахта «Заря» ГП «Торезантрацит» Министерства угля та энергетики донецкой народной республики» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копію наказу № 212 від 22 липня 1994 року, виданого в/о по видобутку вугілля «Жовтеньвугілля» Шахта «Світанок» «Про результати атестації робочих місць за умовами праці»; копію наказу від 26 січня 1995 року № 9, виданого в/о по видобутку антрациту «Торезантрацит» Шахта «Зоря» «Про пільгове пенсійне забезпечення», довідку від 9 червня 2020 року № 13/8/2.3-708, видану (мовою оригіналу) «Обособленным подразделением «Управление ремонтно-природоохранных работ» ГП «Торезантрацит» донецькой народной республики»; історичної довідки (мовою оригіналу) «ГОАО «Шахта «Рассвет» ГХК «Жовтеньвугилля» (а.с. 13-25, 75, 87).
Відповідно до дублікату трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , копія якого яка наявна в матеріалах справи:
- з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року позивач працював на ДВАТ «Шахта «Світанок» електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею (записи №№ 2, 3);
- з 5 липня 1995 року по 31 травня 1998 року працював на ДП «Шахта «Зоря» В/о по видобутку антрациту «Сніжнеантрацит» гірничим майстром (записи №№ 9, 10);
- з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року працював ДП «Шахта «Зоря» В/о по видобутку антрациту «Сніжнеантрацит» прохідником 5 розряду (записи №№ 10, 11).
Згідно довідки від 20 травня 2020 року № 0119-27/1283, виданої (мовою оригіналу) «Обособленным подразделением «Шахта «Заря» ГП «Торезантрацит» Министерства угля та энергетики донецкой народной республики» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач працював у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління «Зоря» - «Північна» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»:
- з 5 липня 1995 року по 31 травня 1998 року - гірським майстром підземним з повним робочим днем у шахті, що передбачена Списком № 1, розділом 1 підрозділ 10 10 100б постанови Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162;
- з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року - прохідником підземним з повним робочим днем у шахті, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділ 10 10 100а постанови Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 (а.с. 23).
Також у довідці зазначено, що підставами для видачі довідки слугували: особова картка ф. Т-2, особові рахунки на виплату заробітної плати, табеля спуска-підйому в шахту, таб. № 8952, 8278, 1704 (а.с. 23).
Відповідно до наказу № 212 від 22 липня 1994 року, виданого в/о по видобутку вугілля «Жовтеньвугілля» Шахта «Світанок», «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», затверджено список професій і посад, які користаються правом на вихід на пенсії згідно списку № 1 в тому числі, електрослюсар підземний (а.с. 20).
Наказом від 26 січня 1995 року № 9, виданим в/о по видобутку антрациту «Торезантрацит» Шахта «Зоря», «Про пільгове пенсійне забезпечення», затверджено список професій і посад, які користаються правом на вихід на пенсії згідно списку № 1 в тому числі, прохідник (а.с. 21-22).
Рішенням Управління ПФУ в м. Дзержинськ Донецької області № 051330002450 від 18 червня 2021 року з 11 червня 2021 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України № 1058-ІV, п. «а» ст. 13 Закону України № 1788 - за Списком № 1 (а.с. 100).
Як вбачається зі змісту цього рішення, а також з листа відповідача від 4 серпня 2021 року № 8903-8005/К-15/8-0500/21, при призначенні позивачу пенсії враховано страховий стаж 37 років 02 місяці 19 днів; пільговий - 12 років 2 місяця 1 день (а.с. 101, 29-30).
Відповідно до розрахунку страхового та пільгового стажу позивача (довідка за формою РС-право) при призначенні позивачу пенсії за віком з 11 червня 2021 року спірні періоди роботи ОСОБА_1 були враховані до загального страхового стажу, але не враховані до пільгового стажу за Списком № 1 (а.с. 101).
5 липня 2021 року позивач звернувся до відповідача із запитом щодо надання йому рішення № 051330002450 від 18 червня 2021 року (а.с. 92).
Рішенням Управління ПФУ в м. Дзержинськ Донецької області № 051330002450 від 20 липня 2021 року «Про перерахунок пенсії» здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії (за поясненням відповідача - у зв'язку із неправильним розрахунком страхового стажу), за наслідком якого страховий стажі позивача визначений в кількості 33 роки 10 місяців 29 днів, пільговий підземний стаж - 12 років 2 місяця 1 день (а.с. 65, 76, 29-30).
Як встановлено судом при прийнятті зазначеного рішення зі страхового стажу позивача виключено періоди його роботи:
- ектрослюсарем 4 розряду з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року в ДВАТ «Шахта Світанок»,
- гірським майстром підземним з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року,
- прохідником підземним 5 розряду з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року на ДП «Шахта Зоря» В/о «Сніжнеантрацит».
За поясненням відповідача, які наведені у листі Головного управління від 4 серпня 2021 року, скерованого позивачу, таке виключення відбулось внаслідок помилкового зарахування при призначенні позивачу пенсії до страхового стажу позивача вказаних періодів при призначенні пенсії, зазначено, що стосовно цих періодів позивачем не було надано належним чином оформлених довідок, передбачених п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 - надана позивачем пільгова довідка від 20 травня 2020 року № 0119-27/1283, видана (мовою оригіналу) «Обособленным подразделением «Шахта «Заря» ГП «Торезантрацит» Министерства угля та энергетики донецкой народной республики» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, - не може враховуватись у зв'язку із тим, що видана «ГП “Шахта Заря” ПО “Снежноеантрацит” Государственного предприятия Донецкой Народной республіки», тобто, підприємством, розташованим на території, тимчасово непідконтрольній українській владі (а.с. 62-64).
Листом від 4 серпня 2021 року № 8903-8005/К-15/8-0500/21 відповідач повідомив позивачу, що з 11 червня 2021 року йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу 37 років 02 місяці 19 днів; індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, зарахованого по 30 червня 2014 року - 0,37167; […] розмір пенсії з 11 червня 2021 року склав 7 813,47 грн, в тому числі: розмір пенсії за віком - 7 778,09 грн, доплата за понаднормовий стаж - 35,38 грн. Також у відповіді зазначено, що при перевірці пенсійної справи позивача було встановлено, що при призначенні йому пенсії був зроблений неправильний розрахунок страхового стажу позивача - безпідставно зараховано до страхового стажу періоди його роботи з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року, з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року та з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року; і що за наслідком перерахунку його страховий стаж склав 33 роки 10 місяців 29 днів. Рекомендовано для зарахування періодів його роботи з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1998 року та з 5 липня 1995 року по 31 серпня 1998 року надати уточнюючі довідки відповідно до вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 367 (а.с. 32).
15 вересня 2021 року позивач знов звернувся до відповідача із запитом щодо надання роз'яснень стосовно підстав виключення з його страхового та пільгового стажу періодів роботи з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року, з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року та з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року та повторно просив надати йому копії рішень № 051330002450 від 18 червня 2021 року, також просив надати рішення від 20 липня 2021 року (а.с. 91).
Листом від 8 жовтня 2021 року № 14846-14425/К-15/8-0500/21 відповідач повідомив позивачу, що детальна відповідь на питання, що містяться у його зверненні, була надана йому у листі від 4 серпня 2021 року № 8903-8005/К-15/8-0500/21. У листі зазначено, що позивачу в якості додатку до листа направляється «розпорядження про призначення пенсії» (а.с. 31).
Як встановлено судом, фактично до листа пенсійним органом було додано копію рішення від 20 липня 2021 року про перерахунок пенсії, копія якого додана позивачем до позову (а.с. 26).
Будучи не згодним із рішенням відповідача № 051330002450 від 20 липня 2021 року, яке позивач вважав рішенням про призначення йому пенсії, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до матеріалів справи і у рішенні від 18 червня 2021 року № 051330002450, і у рішенні від 20 липня 2021 року № 051330002450 зазначено, що органом, який їх прийняв, є «Управління ПФУ в м. Дзержинськ Донецької області» (а.с. 90, 100).
Як вбачається із відомостей ЄДР, Управління ПФУ в м. Дзержинськ Донецької області, код ЄДРПОУ 21970814, припинено з 14 лютого 2019 року (https://usr.minjust.gov.ua/ua/).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року № 821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську реорганізовано шляхом злиття із Управлінням Пенсійного фонду України в м. Авдіївці та створено Торецьке об'єднане управління Пенсійного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 925«Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» реорганізовано територіальні органи Пенсійного фонду України в Донецькій шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/) Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42170475, перебуває у стані припинення.
9 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/376/15-г досліджував питання особливостей правонаступництва органів державної влади при заміні сторони виконавчого провадження. Предметом судового розгляду в вказаній справі була заява позивача (органу державної влади) про заміну сторони виконавчого провадження у зв'язку із "правонаступництвом" органу виконавчої влади іншим державним органом.
Верховний Суд дійшов наступних висновків:
"…інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб'єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов'язків, які складають зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується до органу, що створюється та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права […].
Отже, у випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов'язків оформлюється відповідним нормативним актом.
Як вбачається з ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року по справі № 805/664/17-а (https://reyestr.court.gov.ua/Review/100961136), яка набрала чинності у день її прийняття, 10 серпня 2021 року затверджено передавальний акт між Торецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області, відповідно до якого Торецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області були передані Головному управлінню основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, та інше.
Таким чином, 10 серпня 2021 року відбулось передання повноважень, прав та функцій (мало місце публічне правонаступництво) від Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є належним відповідачем у справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Таким чином, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV (по Списку № 1) пенсійний орган має: встановити факт досягнення особою відповідного віку, встановити (визначити) відповідний страховий стаж, встановити (визначити) пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (у спірних правовідносинах - за Списком № 1), встановити факт зайнятості особи на цих роботах повний робочий день, встановити факт проведення атестації робочих місць після 21 серпня 1992 року.
Як встановлено судом, рішенням пенсійного органу від 18 червня 2021 року позивачу спірні періоди зараховані до страхового стажу, разом із цим рішенням від 20 липня 2021 року - вказані періоди зі страхового стажу позивача виключені.
Жодних пояснень з приводу такого виключення суду не надано (у відзиві на позов лише зазначено про підстави не зарахування вказаних періодів роботи позивача до пільгового стажу за Списком № 1, а.с. 63).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведені приписи, враховуючи, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вказані періоди, суд приходить до висновку про недоведеність обґрунтованості та правомірності виключення зі страхового стажу позивача періодів його роботи: з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року у ДВАТ «Шахта Світанок», період роботи гірничим майстром з 5 липня 1995 року по 1 червня 1998 року та період роботи з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року.
Як наслідок, прийняття пенсійним органом рішення від 20 липня 2021 року про перерахунок пенсії - є необґрунтованим та протиправним, а тому зазначене рішення підлягає скасуванню.
Щодо не врахування до пільгового стажу позивача при призначенні пенсії з 11 червня 2021 року спірних періодів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон № 1788-ХІІ), положення якої кореспондуються зі ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 10 Порядку № 383 підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, - уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
В п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; пунктом 20 Порядку № 637 також передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається з трудової книжки позивача, записи про роботу позивача у період з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року містять інформацію про зайнятість позивача повний робочий день на роботі, що віднесена до Списку № 1 - електрослюсарем повний робочий день під землею (постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173) (а.с. 13).
Проведення атестації робочих місць у вказаний період роботи законодавством не вимагалось.
Отже, зазначений період роботи позивача мав бути зарахований до його пільгового стажу за Списком № 1 на підставі записів у трудовій книжці.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача з 5 липня 1995 року по 31 травня 1998 року позивач працював на ДП «Шахта «Зоря» В/о по видобутку антрациту «Сніжнеантрацит» гірничим майстром (записи №№ 9, 10), з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року - в ДП «Шахта «Зоря» В/о по видобутку антрациту «Сніжнеантрацит» прохідником 5 розряду (записи №№ 10, 11) (а.с. 14).
Вказані записи не містять інформації про зайнятість позивача у ці періоди повний робочий день.
Разом із цим згідно довідки від 20 травня 2020 року № 0119-27/1283, виданої (мовою оригіналу) «Обособленным подразделением «Шахта «Заря» ГП «Торезантрацит» Министерства угля та энергетики донецкой народной республики» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач працював у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління «Зоря» - «Північна» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з 5 липня 1995 року по 31 травня 1998 року на посаді, що передбачена Списком № 1, розділом 1 підрозділ 10 10 100б постанови Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 із повним робочим днем у шахті; з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року - прохідником підземним з повним робочим днем у шахті, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділ 10 10 100а постанови Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 (а.с. 23).
Також у довідці зазначено, що підставами для видачі довідки слугували: особова картка ф. Т-2, особові рахунки на виплату заробітної плати, табеля спуска-підйому в шахту, таб. № 8952, 8278, 1704 (а.с. 23).
Отже, зазначеною довідкою підтверджено роботу позивача у вказані періоди на роботах, що віднесені до Списку № 1, повний робочий день під землею.
Щодо заперечень відповідача з приводу не можливості врахувати цю довідку у зв'язку із тим, що вона видана підприємством, розташованим на території тимчасово непідконтрольній Українській владі, суд зазначає наступне.
Верховним Судом у постанові від 2 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) сформульовано правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, проаналізував положення ст. 19 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 9, 17, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів, закладених у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії», в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об'єднаних Націй (далі - ООН), Суд зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року) згідно з якими: «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Отже, право особи на отримання пенсійних виплат у належному розмірі не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати повноваження щодо перевірки обґрунтованості їх видачі.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.
З огляду на «намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе застосувати загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті спірних правовідносин, зокрема, оцінки документів, виданих підприємствами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій українською владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.
Як наслідок, беручи до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 травня 2018 року по справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17), суд приходить до висновку, що відмова відповідача прийняти зазначену довідку до врахування - є неправомірною.
Також суд зазначає, що відповідно до п.п. 4.1, 4.3 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Згідно матеріалів справи наказом від 26 січня 1995 року № 9 «Про пільгове пенсійне забезпечення», виданим в/о по видобутку антрациту «Торезантрацит» Шахта «Зоря», затверджено список професій і посад, які користаються правом на вихід на пенсії згідно списку № 1 в тому числі, прохідник і гірський майстер підземних ділянок (зв.бік а.с. 21).
Отже, для зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 5 липня 1995 року по 31 травня 1998 року та з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року виконано всі, визначені п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV умови і пенсійному органу разом із заявою позивача від 11 червня 2021 року були надані всі документи, які підтверджують таке право.
Разом із цим пенсійним органом при призначенні позивачу пенсії за віком у червні 2021 року протиправно не було зараховано до його пільгового стажу за Списком № 1 зазначені вище періоди.
Керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача та визнати такі дії протиправними.
Враховуючи приписи ст. 245 КАС України для поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 спірні періоди його роботи.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача врахувати при призначенні йому пенсії (перерахунку призначеної пенсії) приписи ст. 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків […] за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - суд зазначає, що врахування/не врахування цих приписів при визначенні розміру пенсії позивача з а у м о в о в и зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи - не є спірним в межах цієї справи.
На підставі викладеного вище суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Як вбачається з ухвали суду від 10 січня 2022 року позивача звільнено від сплати судового збору за подання до суду даного позову.
Згідно ч. 2ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, тому в силу вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2-4, 6, 9, 12, 72-78, 90, 94, 139, 244-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинськ Донецької області від 20 липня 2021 року № 05133000250 про перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинськ Донецької з не зарахування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у червні 2021 року до його пільгового стажу за Списком № 1 періодів його роботи: з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року, з 5 липня 1995 року по 31 травня 1998 року та з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періоди його роботи з 28 квітня 1988 року по 20 червня 1988 року, з 5 липня 1995 року по 31 травня 1998 року та з 1 червня 1998 року по 31 серпня 1998 року - з 11 червня 2021 року (з дати призначення пенсії за віком).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна