Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 вересня 2022 року Справа№200/18868/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
16 грудня 2021 року засобами поштового зв'язку позивачка, ОСОБА_1 , подала до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії з вересня 2019 року;
- зобов'язати відповідача поновити нарахування і виплату пенсії та виплатити заборгованість, за період з вересня 2019 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком. На думку позивачки, відповідач незаконно припинив виплату пенсії з вересня 2019 року.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. Позивачка перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . У зв'язку з надходженням інформації щодо тривалої відсутності за місцем проживання позивачки, виплату пенсії призупинено з 01.09.2019. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку з заявою про поновлення виплати пенсії до управління не зверталася. Виплату заборгованості позивачці можливо здійснити лише після надходження відповідного фінансування.
28 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження).
28 грудня 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витребувані докази.
22 листопада 2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області застосовані заходи процесуального примусу за невиконання вимог ухвали про витребування доказів від 28 грудня 2021 року.
25 січня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно витребувані докази.
25 січня 2022 року судове засідання для розгляду справи по суті замінено підготовчим засіданням, яке було призначене на 03 лютого 2022 року.
03 лютого 2022 року судове засідання не відбулося у зв'язку із неявкою сторін.
В період з 07 по 18 лютого 2022 року суддя Циганенко А.І. перебував на лікарняному.
24 лютого 2022 року судове засідання не відбулося у зв'язку із військовою агресією Російської федерації.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон України від 21 квітня 2022 року №2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 №259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.
Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
19 вересня 2022 року скасовані заходи процесуального примусу, які були застосовані до відповідача.
19 вересня 2022 року закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду по суті на 30 вересня 2022 року.
30 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
У судове засідання, призначене на 30 вересня 2022 року, сторони не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішив розглянути справу в письмовому провадженні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою №2, яка видана 03 лютого 2022 року начальником відділу обслуговування громадян №16 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце дислокації м. Вугледар) і отримує пенсію за віком. За даними довідки ОСОБА_1 пенсія за вересень 2019 року в сумі 4125,66 гривень виплачена, з 01 жовтня 2019 року по 31 січня 2022 року пенсія нарахована, але не виплачена в сумі 130540,15 гривень.
Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про оформлення припинення виплати пенсії позивачці певним рішенням.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
У відповідних положеннях Конституції України закріплено основи соціальної спрямованості держави:
Стаття 1
Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 3
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. […]
Стаття 19
[...] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх [...] у старості [...].
Стаття 92
Виключно законами України визначаються […] основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення […].
Статтею 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Статтею 47 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Суд дійшов висновку, що в контексті позовних вимог дана справа відповідає ознакам типової справи, а саме
1) позивач у цій категорії справ є пенсіонер, якому/якій призначено пенсію згідно із Законом № 1058-ІVта який/яка є внутрішньо переміщеною особою;
2) відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;
3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, які не передбачені пунктами 1, 3-5 частини 1 статті 49 Закону №1058-IV);
4) позивач заявив позовні вимоги про визнання неправомірними дій щодо припинення виплати пенсії та зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії.
При ухваленні рішення у даній справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18), суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, припиняючи нарахування та виплату позивачці пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив її право на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивачки на мирне володіння своїм майном було порушено.
З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачці з 01 жовтня 2019 року, а не з 01 вересня, як помилково вважає остання, було здійснено не у спосіб, передбачений Законом №1058-IV, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» мало місце втручання у право власності позивачці, і таке втручання не було законним.
Фактично відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки не здійснив юридично значимих й обов'язкових дій на користь позивачки, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до його компетенції, при цьому ці дії були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, дійшов висновку, що слід прийняти рішення про зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії з 01 жовтня 2019 року.
Зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії з 01 жовтня 2019 року охоплює вимогу про виплату заборгованості.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 205, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010, e-mail: gu@dn.pfu.gov.ua) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 00 копійок.
Повний текст рішення складений 30 вересня 2022 року.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Циганенко