Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2022 року Справа№200/2216/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 13.08.2019 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року, виходячи із застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 13.08.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови КМУ від 17.07.2003 року № 1078 та фактично виплачених сум індексації грошового забезпечення.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України у період з 13.06.1984 року по 13.08.2019 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 13.08.2019 року № 160 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 13.06.2019 року.
Зазначає, що відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення у спірному періоді з 01.01.2008 року по 13.08.2019 року, тому 30.11.2021 року ним до відповідача надіслано відповідне звернення про розмір нарахованої та виплаченої йому індексації грошового забезпечення за зазначений період, на які відповідачем було надано відповідь від 28.12.2021 року про те, що інформація про нарахування індексації грошового забезпечення з 01.01.2008 року по 13.08.2019 року відсутня, оскільки особисті картки про грошове забезпечення за 2008-2016 роки відправлені в архівний відділ НГУ. У зв'язку з обмеженням фінансового ресурсу у 2017 році індексація грошового забезпечення не виплачувалася, а з 2018 року було підвищено грошове забезпечення з базовим місяцем - березень 2018 року, тому індексація сплачувалася згідно вимог діючого законодавства.
Відповідачем також надано дві довідки від 28.12.2021 року про суму нарахованого та виплаченого грошового забезпечення при звільненні та про суму грошового забезпечення за червень-липень 2019 року.
З зазначених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року витребувано докази у відповідача та у Центрального архівного відділу Національної гвардії України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 13.08.2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року вдруге витребувано докази у відповідача та у Центрального архівного відділу Національної гвардії України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 13.08.2019 року.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідач в строки, встановлені ухвалою суду про відкриття провадження в даній справі не надав письмовий відзив на позовну заяву, тому, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявній в ній належних та достатніх доказів. Відповідачем надано лише накази про прийняття позивача на службу та про звільнення зі служби.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України у період з 13.06.1984 року по 13.08.2019 року, однак жодних доказів наведеного не надав.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії (по стройовій частині) від 16.12.2014 року №122 позивача призначено на посаду начальника варти 2 відділення взводу начальників варт стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) з 15.12.2014 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії (по стройовій частині) від 13.08.2019 року №160 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 13.08.2019 року.
Позивач є інвалідом 2 групи відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 30.10.2019 року.
30.11.2021 року представником позивача надіслано на адресу відповідача запит про розмір нарахованої та виплаченої йому індексації грошового забезпечення за спірний період проходження військової служби з 01.01.2008 року по 13.08.2019 року.
Листом від 28.12.2021 року відповідач повідомив позивача про те, що інформація про нарахування індексації грошового забезпечення з 01.01.2008 року по 13.08.2019 року відсутня, оскільки особисті картки про грошове забезпечення за 2008-2016 роки відправлені в архівний відділ НГУ. Також зазначив, що у зв'язку з обмеженням фінансового ресурсу у 2017 році індексація грошового забезпечення не виплачувалася, а з 2018 року було підвищено грошове забезпечення з базовим місяцем - березень 2018 року, тому індексація сплачувалася згідно вимог діючого законодавства.
Також відповідачем надано дві довідки від 28.12.2021 року про суму нарахованого та виплаченого грошового забезпечення при звільненні та про суму грошового забезпечення за червень-липень 2019 року.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 13.08.2019 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Двома ухвалами від 01 липня 2022 року та 11 серпня 2022 року судом витребувано докази у відповідача та у Центрального архівного відділу Національної гвардії України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 13.08.2019 року, проте витребуваних документів не надано.
Національна гвардія України як військове формування з правоохоронними функціями на базі Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та залученням нових військових кадрів на добровольчій основі функціонує з 13 березня 2014 року, тому суд не бере до уваги твердження позивача про те, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України у період з 13.06.1984 року.
Як зазначено вище, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії (по стройовій частині) від 16.12.2014 року №122 позивача призначено на посаду начальника варти 2 відділення взводу начальників варт стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) з 15.12.2014 року, тому саме з цієї позивач мав право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, оскільки з дати, яку вказав у позові ОСОБА_1 , а саме: 01.01.2008 року Національної гвардії України не існувало. Інших документів матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Стаття 3 Закону України № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015 року).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі №825/694/17, яка враховується відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України.
За спірний період служби нарахування індексації, оклади військовослужбовцям підвищувалися двічі: в січні 2008 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294 та в березні 2018 року згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704.
На офіційному публічному веб - ресурсі Державної служби статистики України розміщено індекси споживчих цін у 1991-2021 роках за електронним посиланням: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm.
Згідно зазначених даних, величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації в розмірі 101 відсоток (поріг до законодавчих змін, які набрали законної сили 01.01.2016 року) в лютому 2008 року.
Отже, з лютого 2008 року по дату наступного підвищення окладу - 01.03.2018 року за посадою позивача закріпилось право на індексацію, базовим місяцем для розрахунку якої є січень 2008 року.
Однак, як зазначено вище, позивача прийнято на службу до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з 15.12.2014 року, тому саме з цієї дати він мав право на індексацію грошового забезпечення.
Таким чином, у період служби позивача з 15.12.2014 року по 28.02.2018 року відповідач зобов'язаний нарахувати індексацію з застосуванням місяця для обчислення базового місяця для обчислення споживчих цін - січень 2008 року, а з 01.03.2018 року по 13.08.2019 року відповідач зобов'язаний нарахувати індексацію з застосуванням місяця для обчислення базового місяця для обчислення споживчих цін - березень 2018 року.
Відповідно п. 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Подібна правова позиція раніше була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 року у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 року у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 року у справі № 803/1565/17.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як інвалід 2 групи. Докази понесення позивачем інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
На підставі положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_2 ; адреса для листування зазначена в позовній заяві: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Нахімова, буд. 186, код ЄДРПОУ 23313948) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.12.2014 року по 13.08.2019 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.12.2014 року по 28.02.2018 року, виходячи із застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 13.08.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови КМУ від 17.07.2003 року № 1078 та фактично виплачених сум індексації грошового забезпечення.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 29 вересня 2022 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова