30 вересня 2022 року Справа № 160/10126/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу №317820 від 30.06.2022р., -
08.07.2022р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" звернулось з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 26.07.2022р., просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову №317820 від 30.06.2022р. про накладення адміністративно-господарського штрафу у відношенні позивача, винесену відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він не погоджується з оспорюваною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки 03.06.2022р. водій ТОВ «Автотрансервіс» ОСОБА_1 при наданні послуг з перевезення пасажирів по маршруту м. Кривий Ріг - смт. Зеленодольськ ч/з м. Апостолове мав при собі, в тому числі розклад руху, який надавався посадовим особам відповідача при складанні Акту №326915 та до винесення оскаржуваної постанови, а відповідно, не підтверджується правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Ухвалою суду від 01.08.2022р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, поновлено позивачеві строк звернення до суду з даним позовом та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано, зокрема, відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву згідно до вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.37).
08.08.2022р. засобами електронного зв'язку, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду від 01.08.2022р., від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що посадовими особами Укртрансбезпеки 03.06.2022р. проводилась рейдова перевірка в м. Кривий Ріг, залізничний вокзал Кривий Ріг Головний і відповідно до п. 3, 4 Порядку 422, був зупинений транспортний засіб марки Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , який здійснював регулярний міжміський внутрішньообласний пасажирський маршрут м. Кривий Ріг- смт. Зеленодольськ, під час перевірки якого було встановлено, що на момент проведення перевірки у транспортному засобі був відсутній розклад руху затверджений організатором пасажирських перевезень; акт складений у присутності водія, який був ознайомлений з ним, жодних зауважень щодо відсутності зазначеного документу не надав, тим самим погодився з порушенням; 30.06.2022р. на розгляді справ представником позивача надано документи, які були відсутні, матеріали було розглянуто та надано роз'яснення, що відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» при перевезенні пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно, начальником Відділу винесено постанову №317820 та застосовано адміністративно - господарську санкцію по акту; під час здійснення перевірки, водієм не було надано документів, що було зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №326915 від 03.06.2022, саме тому накладено адміністративно-господарський штраф за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону до позивача (а.с.45-46).
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній справі приймається 30.09.2022р., тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» з 01.10.1999р. зареєстроване як юридична особа за адресою: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Лоцманський узвіз, 8, основним видом діяльності якого є: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.17,52).
03.06.2022 о 10 год. 55 хв., на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №014463 від 03.06.2022р., уповноваженими посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки в м. Кривий Ріг, залізничний вокзал Кривий Ріг Головний було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та здійснено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz, модель 310D, номерний знак НОМЕР_1 , який здійснював пасажирський маршрут м. Кривий Ріг - смт. Зеленодольськ, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с.5,50,50-зворот,51-зворот).
За результатами проведення вищенаведеної перевірки встановлено відсутність при перевезенні пасажирів на момент проведення перевірки документів, визначених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: розкладу руху маршруту, затвердженого організатором пасажирських перевезень, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв'язку з чим посадовими особами відповідача було складено акт №326915 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.06.2022р. (а.с.5,50).
При цьому, зі змісту копії акту №326915 від 03.06.2022р. вбачається, що водій від підпису та пояснень відмовився (а.с.5,50).
29.06.2022р. позивач подав начальнику Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки письмові пояснення на акт проведення перевірки №54 від 27.06.2022р., в який зазначив, що посадовим особам під час перевірки було надано копію затвердженого організатором перевезень розкладу руху, тому акт №326915 від 03.06.2022р. не відповідає дійсності, а позивач не повинен нести відповідальність за ним, передбачену ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.6).
Постановою відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №317820 від 30.06.2022р. ТОВ «Автотранссервіс» застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується копією відповідної постанови, наявної у справі (а.с.7,49-зворот).
Правомірність прийняття вищенаведеної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. №317820 від 30.06.2022р., є предметом розгляду у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову позивача, виходячи з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344).
Відповідно до положень статті 6 Закону №2344 передбачено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженогого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 4 Положення №103 визначено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Підпунктами 2, 29 та 54 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розгляд справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пунктів 2,4, 12-16 Порядку №1567 встановлено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.
Згідно з пунктом 22 Порядку №1567 встановлено, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, визначений статтею 39 Закону №2344.
Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно із частиною другою 39 Закону №2344, визначено документи для регулярних пасажирських перевезень:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що водій автобуса, який здійснює регулярні пасажирські перевезення повинен мати при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
При цьому, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Автотранссервіс» здійснює регулярні перевезення по автобусному маршруту м. Кривий Ріг - смт. Зеленодольськ ч/з м. Апостолове, що підтверджується копіями паспорта №230 автобусного маршруту та договору №145 про організацію перевезень пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути) від 24.05.2019р. (а.с.8-16).
За результатами проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки Mercedes-Benz, модель 310D, номерний знак НОМЕР_1 , який здійснював пасажирський маршрут м. Кривий Ріг - смт. Зеленодольськ, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_1 , було встановлено відсутність при перевезенні пасажирів на момент проведення перевірки документів, визначених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: розкладу руху маршруту, затвердженого організатором пасажирських перевезень, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв'язку з чим посадовими особами відповідача було складено акт №326915 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.06.2022р. (а.с.5,50).
При цьому, зі змісту копії акту №326915 від 03.06.2022р. вбачається, що водій від підпису та пояснень відмовився (а.с.5,50).
Також і наданими позивачем до позову доказами не доведено факту наявності у водія на момент проведення рейдової перевірки розкладу руху маршруту, затвердженого організатором перевезень (таких доказів позивач суду не надав).
Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм матеріального права та враховуючи, відсутність при перевезенні пасажирів у водія на момент проведення перевірки документів, визначених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: розкладу руху маршруту, затвердженого організатором пасажирських перевезень, суд приходить до висновку про порушення позивачем приписів ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», за яке передбачена відповідальність, встановлена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому оскаржувана постанова №317820 від 30.06.2022р. про накладення адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. є правомірною.
У відповідності до вимог ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, при цьому, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч.1 ст.77 вказаного Кодексу, на позивача покладено обов'язок довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Однак, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність постанови №317820 від 30.06.2022р. про накладення адміністративно-господарського штрафу з урахуванням встановлених судом обставин справи та аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, а також і виходячи з того, що доказів надання водієм розкладу руху маршруту, затвердженого організатором пасажирських перевезень, посадовим особам відповідача на момент проведення перевірки позивачем суду не надано.
При цьому, судом критично надається оцінка доданим позивачем до позову копіям розкладів руху (Графік 1, Графік 2, Графік 3) автобусів на міжміському внутрішньообласному маршруті загального користування м. Кривий Ріг - смт. Зеленодольськ ч/з м. Апостолове на період з 24.05.2019р. по 23.05.2024р. (а.с.19-21), оскільки сам факт наявності у позивача таких копій розкладів руху та їх надання суду під час розгляду справи не свідчить про їх надання водієм ОСОБА_1 посадовим особам Уктрансбеки при проведенні перевірки 03.06.2022р. з урахуванням того, таких пояснень наведений водій при складанні акту перевірки №326915 не навів, про що свідчить зміст копії відповідного акту перевірки (а.с.5,50).
Також і судом не може бути покладена в основу даного судового рішення надана позивачем на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2022р. про залишення позовної заяви позивача без руху "объяснительная" водія ОСОБА_1 , так як, по-перше, вона не складена державною мовою та не засвідчена у встановленому законодавством порядку, що є порушенням вимог ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та Конституції України (про що було зазначено позивачеві в ухвалі від 01.08.2022р. про відкриття провадження у цій справі); по-друге, наведена "объяснительная" була складена водієм ОСОБА_1 лише 21.07.2022р. саме на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2022р. про залишення позовної заяви позивача без руху; по-третє, наведених пояснень при складанні акту перевірки №326915 від 03.06.2022р. (на підставі якого прийнято оскаржувану постанову) водієм ОСОБА_1 надано не було, про що свідчить зміст дослідженої судом копії відповідного акту перевірки (а.с.5,50).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги викладене та перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваної постанови №317820 від 30.06.2022р. про накладення адміністративно-господарського штрафу, суд приходить до висновку про те, що оспорювана постанова прийнята відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи наведене та те, що судом не встановлено протиправності оспорюваної позивачем постанови №317820 від 30.06.2022р. про накладення адміністративно-господарського штрафу, а позивачем таких доказів суду не надано, суд приходить до висновку, що така постанова, прийнята відповідачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносин.
Окрім того, при прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Приймаючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, у зв'язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Однак, виходячи з того, що у суду відсутні підстави для задоволення даного позову, то і судові витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 78, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу №317820 від 30.06.2022р. - відмовити повністю.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва