18 серпня 2022 року Справа № 160/7749/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
01.06.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, поданий представником позивача - адвокатом Дружиною Т.Г., у якому позивач просить суд:
- визнати податкове повідомлення-рішення №0002560403 від 19.08.2021, в якому Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вимагає сплатити грошове зобов'язання у розмірі 150 707,62 грн., яке рахується як 10% штрафної санкції до суми несвоєчасно погашеного податкового боргу у розмірі 1 507 076,22 грн. протиправним;
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0002560403 від 19.08.2021, в якому Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вимагає сплатити грошове зобов'язання у розмірі 150 707,62 грн., яке рахується як 10% штрафної санкції до суми несвоєчасно погашеного податкового боргу у розмірі 1 507 076,22 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що 17.01.2022 року Позивачем за результатами розгляду скарги від контролюючого органу надійшло Рішення від 22.12.2021 року № 28817/6/99-00-06-03-02-06 із зазначенням дати реєстрації - 17.01.2022 року та вхідного номеру - 26. Означеним Рішенням Позивачу контролюючим органом відмовлено в її задоволенні.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0002560403 від 19.08.2021 року про сплату грошового зобов'язання у розмірі 150 707,62 грн., яке рахується як 10% штрафної санкції до суми несвоєчасно погашеного податкового боргу у розмірі 1 507 076,22 грн. є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки 20-денний строк, протягом якого контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його скаржнику, спливає 26.09.2021 р., який є вихідним днем (неділя). Таким чином, останній день прийняття вмотивованого рішення про результати розгляду скарги - 27.09.2021 року. 60-ти денний строк, у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад двадцятиденний строк спливає 26.11.2021 року. Рішення Контролюючого органу, як вже зазначалося, прийняте 22.12.2021 року, тобто поза межами строків, встановлених Порядком № 916. Письмове повідомлення щодо прийняття Контролюючим органом Рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад двадцятиденний строк, але не більше шістдесяти календарних днів на адресу Позивача не надходило.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2022:
- поновлено Державному підприємству «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2021 №0002560403;
- прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами статті 262 КАС України.
Копію ухвали про відкриття провадження отримано 16.06.2022 направлено на електронні адреси позивача та представника позивача, що підтверджується матеріалами справи. За даними КП «ДСС» одержувачу - Східному міжрегіональному управління ДПС по роботі з великими платниками податків за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет надіслано копію ухвали про відкриття провадження 06.06.2022, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, згідно з наявною у матеріалах справи розпискою копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви 21.06.2022 отримано представником відповідача у паперовому вигляді.
22.06.2022 засобами телекомунікаційного зв'язку від представника позивача - адвоката Дружини Т.Г. до суду надійшла заява про розгляд справи в загальному провадженні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 у задоволенні клопотання Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про розгляд в загальному провадженні справи №160/7749/22 за адміністративним позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
За даними КП «ДСС» 06.06.2022 одержувачу - Східному міжрегіональному управління ДПС по роботі з великими платниками податків за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет надіслано копію ухвали від 24.06.2022, що підтверджується матеріалами справи.
28.06.2022 копію вищезазначеної ухвали, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок на 2022 рік через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, направлено позивачу засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену останнім особисто в позовній заяві.
06.07.2022 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов, в якому Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що відповідно пункту 52 8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» ДПС України не порушено строки прийняття Рішення за результатами розгляду скарги платника податків.
При цьому, суд звертає увагу, що до відзиву на позов були надані квитанції про надсилання вказаного відзиву на адресу представника відповідача Юрчука М.О. та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, що не є належними доказами надіслання/надання відзиву на адресу ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (позивача у справі) або його представника - адвоката Дружини Т.Г., якою було подано адміністративний позов.
Тобто, в порушення вимог п.2 ч.4 ст.162 КАС України відповідачем не було додано документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для прийняття вказаного відзиву до розгляду.
При цьому, суд звертає увагу, до відзиву було також надано клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження або в спрощеному провадженні з викликом сторін, яке обґрунтоване тим, що скасування податкових повідомлень-рішень може призвести до втрат державного бюджету.
Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи у загальному провадженні, суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, пунктом 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року становить 2 481,00 гривень.
Тобто, законодавчо визначено, що у 2022 році спори щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 248 100,00 грн. є справами незначної складності.
Отже, спір щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.08.2021 №0002560403 про застосування до ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» штрафу в загальній сумі 150 707,62 грн. є справою незначної складності, про що судом вже було зазначено в ухвалі про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження представника позивача.
Окрім того, частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що заявником до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають здійснення розгляду справи незначної складності за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.
При цьому, суд акцентує увагу, що посилання заявника на те, що скасування податкових повідомлень-рішень може призвести до втрат державного бюджету не законодавчо визначеною підставою для розгляду справи виключно за правилами загального провадження.
Більш того, відповідач не був позбавлений надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача у разі їх надходження у письмовій формі відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України.
З аналізу наведених норм та з урахуванням правових висновків ЄСПЛ, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в загальному провадженні справи.
В ході судового розгляду справи позивач правом на подання відповіді на відзив та відповідач - на подання заперечень відповідно не скористались.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
19.08.2021 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення №0002560403, яким до ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» за порушення більше 30 календарних днів визначеного п.287.3 ст.287 ПК України строку сплати грошового зобов'язання по платежу «Земельний податок з юридичних осіб» в сумі 1 507 076,22 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % в сумі 150 707,62 грн.
Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою від 03.09.2021 року вих.№03-09 (направлена засобами поштового зв'язку до ДПС України 03.09.2022).
Державною податковою службою України прийнято рішення про результати від 22.12.2021 №28817/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.08.2021 №0002560403, а скаргу ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» - без задоволення.
Вказане рішення надійшло до ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» 17.01.2022 та зареєстроване за вхід.№26, про що свідчить штемпель реєстрації вхідної кореспонденції на наявній у матеріалах справи копії означеного рішення. Доказів на спростування дати отримання позивачем рішення ДПС від 22.12.2021 №28817/6/99-00-06-03-02-06 відповідачем до матеріалів справи не було надано.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 19.08.2021 №0002560403, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПК України).
Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Пунктом 56.8 статті 56 ПК України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Аналогічні положення закріплені й у розділі VII «Строк розгляду скарг» Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.10.2015 № 916 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062.
Водночас, як визначено пунктом 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Аналіз вказаної норми свідчить, що перебіг строків, встановлених статтею 56 ПК України, зупиняється в частині процедури адміністративного оскарження щодо скарг платників податків, тобто у тому числі і прийняття вмотивованого рішення ДПС України за скаргою платника податків, що є складовою адміністративного оскарження, а не лише на строки подання скарг, як вважає представник позивача.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постанова КМУ від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 р. № 405, від 16.06.2021 р. № 611, від 11.08.2021 р. № 855, від 22.09.2021 р. № 981, від 15.12.2021 р. № 1336, від 19.03.2022 № 318, від 27.05.2022 р. № 630) з 19 грудня 2020 р. до 31 серпня 2022 р. на території України встановлений карантин.
Матеріалами справи підтверджено, що скарга позивача від 03.09.2021 на оскаржуване податкове повідомлення-рішення надійшла до ДПС 06.09.2021 та була зареєстрована за вхід. №26148/6, при цьому рішення ДПС України про результати розгляду скарги було прийнято 22.12.2021, тобто дійсно у строк, що перевищує встановлений п.56.8 ст.56 ПК України. Рішення про продовження строку розгляду скарги відповідачем до суду надано не було.
Проте, оскільки як на дату подання позивачем скарги до ДПС України, так і на дату розгляду цієї справи судом в Україні безперервно діяв карантин, строк розгляду скарги платника податку на податкове повідомлення-рішення був зупинений та пунктом 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу, у суду відсутні правові підстави для висновку про порушення контролюючим органом строку розгляду скарги на оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Отже, аргументи позивача про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2021 №0002560403 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
При цьому, судом враховується, що відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд також звертає увагу на пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно з яким обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що позивачем в адміністративному позові не було зазначено будь-яких інших підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного повідомлення-рішення. Доказів відсутності порушення ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» більше як на 30 календарних днів визначеного п.287.3 ст.287 ПК України строку сплати грошового зобов'язання по платежу «Земельний податок з юридичних осіб» в сумі 1 507 076,22 грн. до матеріалів також надано не було.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог .
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в сулу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд.1; код ЄДРПОУ 14308368) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57; код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно